1 Ya avanza contra ti el destructor.
Vigila, pues, tu fortaleza y el camino.
Vístete y refuerza al máximo tu poder.
2 Los saqueadores despojaron a Jacob,
¡estropearon las viñas de Israel!
Pero el Señor restaurará su antigua gloria.
3 Rojos son los escudos de los guerreros.
Rojos son también sus uniformes.
Sus carros de guerra brillan como antorchas.
Llegó el día del ataque, y ya agitan las lanzas.
4 Los carros se precipitan a las plazas
y ruedan con estruendo por las calles.
Su aspecto es el de antorchas encendidas,
que pasan como súbitos relámpagos.
5 El rey manda llamar a sus valientes,
y estos en su prisa se atropellan.
Corren a las murallas y preparan la defensa.
6 Se abren las compuertas de los ríos,
y las aguas inundan el palacio.
7 La reina es apresada y llevada en vilo.
Sus criadas gimen como palomas,
y en su angustia se golpean el pecho.
8 La gente en Nínive parece una represa
cuyas aguas se hubieran desbordado.
Algunos gritan: «¡Deténganse, deténganse!»,
pero nadie retrocede.
9 Unos se roban la plata, otros se roban el oro,
¡parecieran no tener fin tantas riquezas
y tantos objetos codiciables y valiosos!
10 Nínive queda vacía, vencida, despojada.
El corazón le desfallece, le tiemblan las rodillas,
le duelen las entrañas, su rostro palidece.
11 ¿Qué hay de la guarida de los leones?
¿Qué pasó con la guarida de cachorros,
donde el león y la leona descansaban,
donde nadie osaba espantar a los cachorros?
12 El león mataba para alimentar a sus cachorros,
desgarraba su presa y alimentaba a sus leonas;
¡con los despojos de sus víctimas
llenaba sus cuevas y guaridas!
Destrucción total de Nínive
13 «Pero yo estoy contra ti.
Voy a quemar tus carros de guerra,
y los reduciré a cenizas.
La espada acabará con tus leoncillos;
pondré fin al pillaje que hay en el país,
y nunca más volverá a escucharse
la voz de tus mensajeros.»
—Palabra del Señor de los ejércitos.Знищення Ніневії
1 Ось на горах вже видно ноги благовісника, котрий звіщає мир. Святкуй, Юдеє, твої урочисті свята, виконуй свої обітниці! Адже більше не топтатиметься по тобі негідник! Він дощенту знищений!
2 Наближається до тебе, Ніневіє, твій погромник! Укріплюй свої фортеці, стережи дороги, підпережися, збирай усі свої сили,
3 тому що Господь відновлює гідність Якова, як і велич усього Ізраїлю! Адже грабіжники нищили їх і топтали лози їхніх виноградників.
4 Вже червоніють щити їхніх хоробрих воїнів, одягнутих у кармазин, а їхні колісниці вкриті залізом, виблискують на сонці в день підготовки до битви, – хитаються ратища списів.
5 Ось по вулицях на шаленій швидкості мчать колісниці, гуркочуть на площах. Їхні смолоскипи миготять, наче блискавки.
6 Він (цар Ассирії ) скликає своїх воєначальників, – вони біжать, спотикаючись серед дня, після чого поспішають на її (Ніневії) мури, але навколо вже здійснена облога ворога .
7 Річні шлюзи відкриваються, і вода руйнує царський палац.
8 Все вирішено, – вона (Ніневія ) оголена, а її жінок-слугинь ведуть полоненими в неволю. Вони стогнуть, наче голубки, і у відчаї б’ють себе в груди.
9 Ніневія уподібнилась до ставка, води якого з шумом утікають. Зупиніться! Стійте! Але ніхто навіть не озирається.
10 Грабуйте срібло! Забирайте золото! Видається, що її скарби невичерпні, – так багато дорогоцінного посуду та інших речей!‥
11 І ось вона (Ніневія ) знищена, вся в руїнах, спустошена… В страсі завмирають людські серця, тремтять коліна, біль в усьому тілі, – всі обличчя палають вогнем.
12 Де ж тепер лігво левів, – те лігвище, де левиця доглядала левенят й де бавились лев з левенятами і не було кому їх потривожити?!
13 Де лев, що полював, аби нагодувати своїх левенят, й душив інших для своїх левиць, наповнюючи награбованим своє лігвище, – своє лігво – здобиччю.
14 Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – Я пущу з димом твої колісниці, а твоїх левчуків знищить Мій меч. Я покладу край твоєму грабіжництву на землі й більше ніхто не почує голосу твоїх послів.