El hombre de la mano atrofiada
(Mt 12.9-14Lc 6.6-11)1 Jesús volvió a visitar la sinagoga, y allí se encontró con un hombre que tenía una mano atrofiada.
2 Algunos lo vigilaban, para ver si sanaba al hombre en el día de reposo y así poder acusarlo.
3 Jesús le dijo al hombre con la mano atrofiada: «Levántate, y ponte en medio.»
4 A los demás les preguntó: «¿Qué está permitido hacer en los días de reposo? ¿El bien, o el mal? ¿Salvar una vida, o quitar la vida?» Ellos guardaron silencio.
5 Jesús los miró con enojo y tristeza, al ver la dureza de sus corazones. Entonces dijo al hombre: «Extiende la mano.» El hombre la extendió, y su mano quedó sana.
6 Tan pronto como los fariseos salieron, empezaron a conspirar con los herodianos para matar a Jesús.
La multitud a la orilla del lago
7 Jesús se retiró al lago con sus discípulos, y mucha gente de Galilea y de Judea lo siguió
8 al enterarse de todo lo que hacía. También acudieron a él muchos de Jerusalén, de Idumea y del otro lado del Jordán, así como de los alrededores de Tiro y de Sidón.
9 Por causa del gentío, y para evitar que lo apretujaran, Jesús pidió a sus discípulos tener siempre lista una barca;
10 y es que, como había sanado a muchos, todos los que tenían plagas querían tocarlo y se lanzaban sobre él.
11 Cuando los espíritus impuros lo veían, se arrodillaban delante de él y a gritos le decían: «¡Tú eres el Hijo de Dios!»
12 Pero él les exigía con toda firmeza que no revelaran quién era él.
Elección de los doce apóstoles
(Mt 10.1-4Lc 6.12-16)13 Después Jesús subió a un monte y llamó a los que él quiso, y ellos se reunieron con él.
14 A doce de ellos los designó para que estuvieran con él, para enviarlos a predicar,
15 y para que tuvieran el poder de expulsar demonios.
16 Estos doce eran: Simón, a quien puso por nombre «Pedro»;
17 Jacobo y su hermano Juan, hijos de Zebedeo, a quienes les puso por nombre «Boanerges», que significa: «Hijos del trueno»;
18 Andrés, Felipe, Bartolomé, Mateo, Tomás, Jacobo hijo de Alfeo, Tadeo, Simón el cananista,
19 y Judas Iscariote, que fue quien lo traicionó.
La blasfemia contra el Espíritu Santo
(Mt 12.22-32Lc 11.14-23)20 Jesús entró en una casa, y de nuevo se juntó tanta gente, que ni siquiera podían comer él y sus discípulos.
21 Cuando sus familiares lo supieron, fueron para llevárselo, porque pensaban que estaba fuera de sí.
22 Pero los escribas que habían venido de Jerusalén decían: «A este lo domina Beelzebú. Y expulsa a los demonios por el poder del príncipe de los demonios.»
23 Entonces Jesús los llamó, y en parábolas les dijo: «¿Y cómo puede Satanás expulsar a Satanás?
24 Si un reino se divide contra sí mismo, no puede permanecer.
25 Si una casa se divide contra sí misma, tampoco puede permanecer.
26 Y si Satanás se subleva contra sí mismo, y se divide, tampoco puede permanecer. Su fin habrá llegado.
27 Nadie puede entrar en la casa de un hombre fuerte y robarle sus pertenencias, si antes no lo ata. Entonces sí podrá saquear su casa.
28 »De cierto les digo que a todos ustedes se les perdonará todo pecado y toda blasfemia,
29 pero el que blasfeme contra el Espíritu Santo jamás será perdonado, sino que será culpable de un pecado eterno.»
30 Y es que ellos habían dicho: «Este tiene un espíritu impuro.»
La madre y los hermanos de Jesús
(Mt 12.46-50Lc 8.19-21)31 Llegaron entonces la madre y los hermanos de Jesús, pero se quedaron afuera y mandaron a llamarlo.
32 La muchedumbre sentada a su alrededor le dijo: «Tu madre, tus hermanos y tus hermanas están allí afuera, y te buscan.»
33 Jesús les respondió: «¿Y quién es mi madre, y mis hermanos?»
34 Miró entonces a los que estaban sentados a su alrededor, y dijo: «Mi madre y mis hermanos están aquí.
35 Porque todo el que hace la voluntad de Dios es mi hermano, y mi hermana, y mi madre.»
Ісус зціляє в суботу
1 І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.
2 Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.
3 І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.
4 А їх запитує: В суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.
5 І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув – і його рука стала здоровою.
6 І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
Великий натовп супроводжує Ісуса
7 А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,
8 з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.
9 І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;
10 бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.
11 І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти – Син Божий!
12 Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.
Дванадцять апостолів
13 Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.
14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,
15 і щоб вони мали владу виганяти бісів.
16 Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро,
17 а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;
18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
19 і Юду Іскаріотського, який і видав Його.
Суперечка про Ісусову владу
20 І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.
21 Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.
22 А книжники, які поприходили з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє.
23 Покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?
24 І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство;
25 і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім;
26 і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він встояти, але то йому кінець.
27 Ніхто не може пограбувати майно сильного, вдершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, – і лише тоді пограбує його дім.
28 Запевняю вас, що всі гріхи й богозневага простяться людським синам, хоч скільки б вони не зневажали,
29 а хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд.
30 Оскільки вони казали: Він має нечистого духа!
Мати та брати Ісуса
31 Його мати та Його брати прийшли і, стоячи надворі, послали по Нього, щоби покликати Його.
32 А довкола Нього сидів натовп. І переказували Йому: Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри надворі шукають Тебе.
33 А Він у відповідь їм каже: Хто Моя мати та Мої брати?
34 І, поглянувши довкола Себе на тих, які сиділи, каже: Ось Моя мати та Мої брати!
35 Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати.