Josué designa ciudades de refugio
1 Después, el Señor le dijo a Josué:
2 «Reúne a los hijos de Israel, y diles que elijan las ciudades de refugio, de las que ya les había hablado por medio de Moisés.
3 En ellas se refugiará el homicida que de manera accidental, y no intencionalmente, haya dado muerte a alguien. Allí podrá protegerse de quien quiera tomar venganza.
4 Quien se refugie en alguna de esas ciudades, deberá presentarse a la entrada de la ciudad y exponer sus razones ante los ancianos; entonces ellos lo recibirán, lo llevarán dentro de la ciudad, y le asignarán un lugar donde vivir.
5 Si el que quiere tomar venganza lo persigue, no podrán entregar al homicida, porque la muerte de su prójimo fue accidental, y no por enemistad alguna.
6 El homicida se quedará en la ciudad hasta que comparezca ante todo el pueblo, y hasta que muera el sumo sacerdote en turno. Solo entonces podrá el homicida volver a su casa y a la ciudad de donde huyó.»
7 Entonces se eligieron estas ciudades: Cedes, en Galilea, en el monte de Neftalí; Siquén, en el monte de Efraín, y Quiriat Arbá (que es Hebrón), en el monte de Judá.
8 Al otro lado del Jordán, al oriente de Jericó, eligieron las ciudades de Beser, en el desierto, en la llanura de la tribu de Rubén; Ramot en Galaad, de la tribu de Gad, y Golán en Basán, de la tribu de Manasés.
9 Estas fueron las ciudades elegidas para que, en caso de una muerte accidental, se pudieran refugiar todos los hijos de Israel, y los extranjeros que vivieran entre ellos, hasta que comparecieran delante de todo el pueblo. Así no serían muertos a manos del que quisiera tomar venganza.
Міста-сховища
1 Тоді Господь звернувся до Ісуса з такими словами:
2 Промов до Ізраїлю і скажи їм: Визначте собі міста-сховища (притулки ), про які Я говорив вам через Мойсея,
3 аби там міг заховатись вбивця, котрий вбив людину ненароком, без злого наміру. Вони будуть у вас притулком від месника за кров.
4 Він (убивця ) утече в одне з таких міст і, зупинившись біля входу в браму міста, він розповість старійшинам того міста свою справу, й вони приймуть його до себе в місто, та визначать для нього місце, де він мешкатиме серед них.
5 Якщо месник за кров переслідуватиме його, то старійшини не повинні видавати того вбивці в його (месника ) руки, адже він не навмисне вбив свого ближнього, і не був його ворогом ні вчора, ні позавчора.
6 Він же буде мешкати в тому місті, доки не стане перед судом громади й до смерті первосвященика, який буде на той час. Лише після того вбивця повернеться до свого міста та до свого дому в місті, з якого він колись утік.
7 В результаті (Ізраїльтяни ) освятили, тобто відокремили для такої мети : Кедеш у Ґалілеї, на пагорбі Нефталима; Сихем на нагір’ї Єфрема та Кір’ят-Арбу, тобто Хеврон на плоскогір’ї Юди.
8 На другому боці Йордану, на схід від Єрихона, відділили Бецер у пустелі, – на плоскогір’ї, що належав племені Рувима; Рамот у Гілеаді, який належав племені Ґада, та Ґолан у Башані, що належав племені Манассії.
9 Ці міста були призначені для всіх Ізраїльтян, а також для приходців, котрі мешкали з ними, аби міг там заховатись кожен, хто вб’є людину ненавмисне, щоб не загинути від руки месника за кров, доки вбивця не постане перед громадою.