1 Toquen la trompeta en Sión; den la alarma en mi santo monte; tiemblen todos los habitantes de la tierra, porque el día del Señor viene, y ya se acerca.
2 Será un día de tinieblas y de oscuridad, un día de nubes y sombras. Se aproxima un ejército grande y poderoso, como nunca antes lo hubo ni lo habrá después durante muchas generaciones. Viene como el alba, cuando se extiende sobre los montes.
3 Lo precede un fuego consumidor, y llamas destructoras cierran su marcha. Antes de que pasen, la tierra es como el huerto de Edén; pero después de que han pasado queda la tierra como un desierto deshabitado. ¡Nadie puede librarse de ellos!
4 Su aspecto y su carrera es semejante al de los caballos y al de los soldados de caballería.
5 Cuando saltan sobre las cumbres de los montes, su estruendo es como el de los carros de guerra, como el crujir de las llamas de fuego cuando consumen la hojarasca, ¡como el de un ejército poderoso y dispuesto para la batalla!
6 Ante ellos, los pueblos se llenan de miedo y todos los rostros palidecen.
7 Corren como soldados, trepan por los muros como guerreros; cada uno de ellos mantiene la marcha, sin cambiar el rumbo.
8 Ninguno estorba a su compañero; cada uno mantiene el paso; ¡no hay espada que los detenga!
9 Como ladrones, caen sobre la ciudad, corren por la muralla, trepan por las casas, ¡entran por las ventanas!
10 Ante ellos, tiembla la tierra y se estremecen los cielos; el sol y la luna se oscurecen, y se apaga el resplandor de las estrellas.
11 El Señor mismo da las órdenes al frente de su ejército. Muy grandes son sus batallones, y fuertes son los que cumplen la orden. ¡Grande y terrible es el día del Señor! ¿Quién podrá resistir?
La misericordia del Señor
12 Por eso, vuélvanse ya al Señor de todo corazón, y con ayuno, lágrimas y lamentos.
—Palabra del Señor.13 Desgárrense el corazón, no los vestidos, y vuélvanse al Señor su Dios, porque él es misericordioso y clemente, lento para la ira y grande en misericordia, y le pesa castigar.
14 Tal vez el Señor su Dios cambie de parecer y deje bendiciones tras de sí, es decir, trigo y vino para que le presenten ofrendas y libaciones.
15 ¡Toquen la trompeta en Sión! ¡Proclamen ayuno! ¡Convoquen a una asamblea!
16 ¡Reúnan al pueblo y santifiquen la reunión! ¡Junten a los ancianos y a los niños de pecho! ¡Que salgan de la cámara nupcial el novio y la novia!
17 Y ustedes los sacerdotes, ministros del Señor, lloren entre la entrada y el altar, y digan:
«Señor, ¡perdona a tu pueblo! ¡No los entregues al oprobio, ni dejes que las naciones los dominen! ¡No permitas que entre los pueblos se diga que nuestro Dios nos ha abandonado!»
18 Entonces el Señor mostrará su amor por su tierra, y perdonará a su pueblo.
19 El Señor responderá y dirá a su pueblo:
«Voy a enviarles pan, y mosto y aceite, para que coman hasta saciarse, y nunca más volveré a entregarlos al oprobio entre las naciones.
20 Haré que esa gente del norte se aleje de ustedes, y los lanzaré a una tierra seca y desierta; su vanguardia la arrojaré hacia el mar oriental, y su retaguardia la echaré al mar occidental. Su hedor putrefacto se esparcirá por los aires, porque yo hago grandes cosas.»
21 Y tú, tierra, ¡alégrate y llénate de gozo! No temas, que el Señor hará grandes cosas.
22 Y ustedes, animales del campo, no teman, porque los pastos del desierto volverán a reverdecer, y los árboles, las higueras y las vides volverán a dar su fruto.
23 Y ustedes también, hijos de Sión, alégrense y llénense de gozo en el Señor su Dios; porque él les ha dado la primera lluvia a su tiempo, y enviará sobre ustedes lluvias tempranas y tardías, como al principio.
24 Las eras se llenarán de trigo, y los lagares rebosarán de vino y aceite.
25 Yo los resarciré por los daños que les causaron la oruga, el saltón, el revoltón y la langosta, ese gran ejército que el Señor envió contra ustedes.
Derramamiento del espíritu de Dios
26 «Ustedes comerán hasta saciarse, y alabarán mi nombre, pues yo, el Señor su Dios, haré maravillas entre ustedes. Y nunca más mi pueblo será avergonzado.
27 Entonces sabrán ustedes que yo estoy en medio de Israel, y que yo soy el Señor su Dios, y nadie más. Y mi pueblo nunca más será avergonzado.
28 »Después de esto, derramaré mi espíritu sobre la humanidad entera, y los hijos y las hijas de ustedes profetizarán; los ancianos tendrán sueños, y los jóvenes recibirán visiones.
29 »En aquellos días, también sobre los siervos y las siervas derramaré mi espíritu.
30 Y haré prodigios en el cielo y en la tierra, con sangre y fuego y columnas de humo.»
31 El sol se convertirá en tinieblas, y la luna en sangre, antes de que venga el día grande y terrible del Señor.
32 Y todo aquel que invoque el nombre del Señor será salvo, y entre ellos estará el remanente al cual el Señor ha llamado, porque en el monte Sión y en Jerusalén habrá salvación, tal y como el Señor lo ha dicho.
1 Затрубіть трубою на Сіоні , оголосіть тривогу на Моїй святій горі! Нехай затремтять усі мешканці землі, тому що надходить Господній День, – він уже близько!
2 Це день темряви і мороку, день хмари і туману! Наче досвітня зірниця, що рухається по горах, так іде в наступ численний і сильний народ. Подібного до нього не було споконвіку, й після нього більше не буде протягом прийдешніх поколінь.
3 Перед ним нищівний вогонь, а за ним – палахкотливе полум’я. Перед ним земля, як Едемський сад, а позаду нього – спустошена пустеля! І вже нікому не буде порятунку.
4 На вигляд вони подібні до коней, і женуться, як кіннота з вершниками.
5 Скачуть по верхів’ях з гуркотом колісниць, – із тріскотом палаючого вогню, що пожирає солому, – і як потужне військо, що шикується до бою.
6 Від одного його вигляду тремтять народи з побліднілими обличчями.
7 Вони (вояки ) мчать, як лицарі, вдираються на стіни, – кожен з них тримається своєї дороги, і не звертає з обраної стежки.
8 Вони не штовхають один одного, а тримаються свого напрямку, – прориваються крізь списи і стріли , але їм нічого не шкодить.
9 Кидаються на місто і вдираються на стіни, – піднімаються на будинки і пролазять через вікна, наче злодії.
10 Перед ними здригається земля й тремтять небеса, – тьмяніє сонце і місяць, втрачають свій блиск зорі.
11 І ось подає Свій голос Господь, Котрий очолює Своє численне воїнство. Не підлягають обліку ті, котрі виконують Його веління. О, який же великий Господній День! Він дуже страшний, і хто зможе його витримати?
Господь закликає Свій народ навернутися до Нього
12 І все ж, – говорить Господь, – хоч тепер наверніться до Мене всім вашим серцем у пості, плачі та в риданні.
13 Роздирайте свої серця, а не ваш одяг, – поверніться до Господа, вашого Бога, адже Він щедрий і сповнений любові, довготерпеливий та вельми милостивий, і співчуває людському горю.
14 Хто знає, може Він обернеться і знову зглянеться, залишивши з нами Свої благословення, – жертви та жертви возливання Господу, нашому Богові?!
15 Тож затрубіть трубою на Сіоні, – призначте піст, скличте зібрання;
16 зберіть людей, освятіть громаду, покличте старших за віком людей, зберіть дітей і навіть грудних немовлят, – нехай вийде наречений зі своєї кімнати і наречена зі своєї світлиці.
17 Поміж притвором і жертовником нехай плачуть Господні служителі-священики, волаючи: Пожалій, Господи, Твій народ і не віддавай на поталу Твоєї спадщини, аби над нею не глумились народи. Для чого мають говорити між людьми: Де їхній Бог?
Господь пожаліє Свій народ
18 Тоді Господь обов’язково запалає ревністю за Свій край, і пожаліє Свій народ.
19 Відповідаючи, Господь так скаже Своєму народові: Ось Я вам посилаю хліб, вино і олію, – у вас буде всього досхочу, і більше не віддам вас на посміховисько народам.
20 Того, що з Півночі, прожену від вас і відішлю його до сухого та спустошеного краю, так що його передні загони скину в Східне (Мертве ) море, а останній його край – у Західне (Середземне ) море, – так що від нього розповсюджуватиметься нестерпний запах гниття, і цей сморід підійматиметься вгору, оскільки він чинив великі злочини.
21 Не бійся, земле, радій і веселися, адже Господь зробив велику справу!
22 Не бійтеся і ви, польові звірі, тому що зазеленіють пасовиська в степу, знову плодоноситимуть дерева, а смоківниця і виноград даватимуть добрі врожаї.
23 Також і ви, діти Сіону, радійте і веселіться у Господі, Богові вашому, тому що Він посилатиме вам ранній дощ у міру, – Він даватиме вам дощі, – дощ ранній і пізній, як і раніше.
24 Ваші токи наповняться зерном, а чавильні будуть переливатись вином та олією.
25 Я відшкодую завдані вам збитки в роки, коли пожирала сарана та личинка сарани, черва та гусінь, – Моє велике військо, яке Я посилав на вас.
26 Ви будете їсти досхочу, а наситившись, прославлятимете Ім’я Господа, вашого Бога, Котрий учинив серед вас дивовижні речі. Мій народ вже ніколи не буде засоромлений.
27 Ви зрозумієте, що Я завжди з Ізраїлем, – що Я, Господь, ваш Бог, і немає іншого. Мій народ ніколи не буде знеславлений.