1 »¿Acaso puedes pescar a Leviatán con anzuelo?
¿Puedes atarle la lengua con una simple cuerda?
2 ¿Puedes atarle una soga en la nariz,
y horadarle con ganchos la quijada?
3 ¿Acaso crees que te pedirá clemencia,
o que con palabras dulces te pedirá su libertad?
4 ¿Crees que se comprometerá contigo
a ser tu siervo para siempre?
5 ¿Podrás jugar con él, como con un ave,
y ponerle un lazo para que se diviertan tus hijas?
6 ¿Ofrecerás con él un banquete para tus amigos?
¿Podrán los carniceros descuartizarlo y venderlo?
7 ¿Podrás cortar con cuchillo su dura piel?
¿Podrás clavarle un arpón en la cabeza?
8 Haz el intento siquiera de tocarlo:
¡será una batalla memorable, que nunca más repetirás!
9 »En vano espera quien pretenda domarlo;
de solo verlo cerca, el más valiente tiembla.
10 No hay nadie tan osado que lo quiera despertar;
entonces, ¿quién podría enfrentarse a mí?
11 ¿Quién me ha dado algo, para que se lo devuelva?
¡Mío es todo lo que hay debajo de los cielos!
12 »Aún me falta decir algo acerca de sus miembros,
de su gran poder y de su elegante presencia.
13 ¿Hay alguien capaz de hacerle frente?
¿Alguien que se arme de valor y le coloque un freno?
14 ¿Quién podrá abrirle esas potentes quijadas,
sin que se espante al ver sus filosos colmillos?
15 Está orgullosamente revestido de duros escudos,
cuyo cerrado tejido resguarda su cuerpo.
16 Tan estrechamente unidos están unos con otros,
que ni el viento más fino los puede atravesar.
17 Cada escudo se entrelaza con el otro;
están trabados entre sí, y no se pueden separar.
18 Cuando esta bestia resopla, lanza fuego,
y sus ojos brillan como la luz del amanecer.
19 De su hocico brotan lenguas de fuego;
¡chispas de lumbre salen disparadas!
20 Por su trompa lanza humo como chimenea,
¡despide vapor como una olla en el fuego!
21 Con sus resoplidos prende fuego a los carbones,
pues brama y lanza fuego por sus fauces.
22 La fuerza de su cuerpo está en su cuello;
cuando ataca, cunde el miedo como polvo.
23 Su piel parece blanda, pero es dura;
es tan firme y resistente como el hierro.
24 Su corazón es duro como una roca,
rígido como una piedra de molino.
25 Aún los más valientes se le enfrentan temerosos,
y llenos de miedo se rinden ante él.
26 Si alguno le da alcance, con la espada no lo hiere,
ni con lanza ni flechas, ni su escudo lo protege.
27 El hierro es para él como la paja,
y el bronce es como un tronco podrido.
28 No le espantan las flechas que sobre él caen,
y las piedras lanzadas con honda le son como paja.
29 Para él, las armas son como hojas secas,
y el silbido de la jabalina le resulta divertido.
30 Su pecho está cubierto de agudas escamas,
y al arrastrarse va abriendo surcos en el fango.
31 Si se lanza al mar, este hierve,
y brotan candentes burbujas de agua.
32 Tras de sí va dejando una brillante estela,
¡cabellera de plata se torna la blanca espuma!
33 Nada en la tierra se le puede comparar;
es un monstruo que a nada le teme.
34 A los poderosos los mira con desprecio;
¡es el rey de todos los soberbios!»
1 Була б даремною надія його упіймати, адже лише один його вигляд валить на землю.
2 Немає такого сміливого, хто вирішив би його потривожити… А хто може встояти переді Мною?‥
3 Ніхто не може виступити проти Мене, й залишитись неушкодженим, – адже все, що є під небесами, Моє!‥
4 Не можу промовчати й щодо окремих частин тіла, про його незрівнянну силу й красу.
5 Хто би наважився відкрити поверхню його покриття, або хто насмілився б наблизитись до його подвійних щелеп?
6 Хто відкриє брами його пащі? Ряди його зубів викликають невимовний жах.
7 Його спина – то ряди щитів, щільно з’єднаних між собою й запечатаних, наче кременем.
8 Вони один до одного так притиснуті, що не проникає поміж них навіть повітря, –
9 кожен міцно з’єднаний з іншими, тому всі вони щільно тримаються разом, наче моноліт.
10 Коли він чхне, то спалахує блискавка, а його очі – наче сяйво зірниць.
11 З його пащі виходять палаючі смолоскипи й сиплються іскри вогню.
12 З його ніздрів виривається, подібна до диму пара, немов з киплячого котла на вогнищі.
13 Його подих – жевріюче вугілля, а з його пащі виходить полум’я.
14 У його шиї приховується могутність, – від нього втікає навіть сам страх.
15 Всі м’язи його тіла щільно прилягають наче нерухомо відлиті на ньому.
16 Його серце, наче вилите з каменю, воно тверде, як долішній жорновий камінь.
17 Коли він піднімається, то тремтять навіть найсміливіші й ховаються від страху.
18 В боротьбі з ним меч відскакує, – нічого не вдіють ні спис, ні стріли, ні кольчуга.
19 Адже для нього залізо – що солома, а мідь – як трухляве дерево.
20 Жодна стріла не примусить його втікати, а каміння з пращі для нього – все рівно що полова.
21 Дубова палиця – що тростина, а над занесеним списом він кепкує.
22 Його черево покрите, наче гострими черепками, – він борознить ними болото.
23 Наче казан, він приводить до кипіння безодню, а море перетворює на котел з киплячим зіллям.
24 За собою він залишає сяючий слід, – видається, що безодня посивіла.
25 Рівного йому безстрашного створіння, на землі немає.
26 На все найвище він дивиться спогорда, оскільки сам є царем над усім створінням.