El Señor desafía a Job
1 El Señor también le dijo a Job:
2 «¿Te parece sabio discutir con el Todopoderoso?
El que discute con Dios, tiene que responderle.»
3 Y Job le respondió al Señor:
4 «Indigno soy. ¿Qué te puedo responder?
Más me conviene quedarme callado.
5 Una vez he hablado, así que no voy a responder.
Hablé por segunda vez, y no lo volveré a hacer.»
Maravillas de la creación de Dios
6 Entonces el Señor respondió a Job desde el torbellino, y le dijo:
7 «Pórtate como hombre, y prepárate.
Yo te voy a preguntar, y tú me vas a responder.
8 ¿Acaso vas a invalidar mi justicia?
¿O vas a condenarme para justificarte?
9 ¿Tienes acaso el mismo poder que yo?
¿Puede tu voz resonar como la mía?
10 »Revístete de majestad y de gloria;
cúbrete de honra y hermosura.
11 Deja sentir todo el ardor de tu ira;
fija tu mirada en los orgullosos, y humíllalos.
12 Fíjate en los soberbios, y abátelos;
quebranta a los malvados; ¡ponlos en su lugar!
13 Sepúltalos a todos en la tierra;
cúbreles la cara y déjalos en tinieblas.
14 Entonces yo tendré que reconocer
que tu diestra tiene el poder de salvarte.
15 »Mira a Behemot, la bestia de las bestias;
criatura mía, lo mismo que tú.
Se alimenta de hierba, como los bueyes,
16 su fuerza se concentra en sus lomos,
y su vigor se halla en los músculos de su vientre;
17 ¡sacude su cola como un cedro!
Los tendones de sus muslos se entrelazan,
18 y sus huesos parecen barras de bronce;
¡sus patas son tan fuertes como el hierro!
19 »Behemot fue mi primera obra;
yo lo hice, y solo yo puedo matarlo.
20 En los montes crece hierba para él,
y allí retozan las bestias del campo.
21 Behemot se echa entre los juncos;
se echa entre las matas de los esteros.
22 La sombra de los árboles lo resguardan;
los sauces del arroyo lo rodean.
23 Si el río se desborda, él no se espanta;
se queda tranquilo aunque el río Jordán lo cubra.
24 ¿Quién puede atacarlo, estando él despierto?
¿Quién puede acercarse a él y horadarle el hocico?
Господь: Я буду тебе питати, а ти Мені відповідай
1 Далі, відповідаючи Йову з бурі, Господь промовив:
2 Невже той, хто сперечається зі Всемогутнім, буде й далі протирічити? Нехай оскаржувач Бога відповість на це запитання!
3 У відповідь Йов сказав:
4 Лише тепер я усвідомив, який я нікчемний! Що я можу Тобі відповісти? Я просто мою руку кладу на свої уста.
5 Я говорив раз, але більше не буду; так само й другий раз, проте вже не повторюватиму.
6 Тоді Господь знову озвався до Йова з бурі й сказав:
7 Підпережись, як годиться мужеві, приготуйся, – Я буду тебе питати, а ти Мені відповідай.
8 Невже ти справді відкидаєш Моє правосуддя й звинувачуєш Мене, щоб виправдатись самому?
9 Хіба в тебе така сила, як у Бога, і, подібно до Нього, ти можеш загриміти могутнім голосом?
10 Тоді зодягнися в славу й достоїнство, прикрась себе величністю і сяйвом!
11 Розпороши лютість твого гніву, подивись на зарозумілого й упокори його.
12 Ще раз глянь на всіх гордих, постав їх у принизливе становище і розтопчи нечестивих на місці.
13 Поховай їх усіх разом у землі, замкни їх, аби ніхто не бачив їхніх облич!
14 Тоді Я похвалю тебе, бо тоді твоя правиця змогла б тебе врятувати.
15 Але поглянь на бегемота , якого я створив, як і тебе. Він їсть траву, як віл.
16 Але подивись, яка сила в його стегнах, і яка потуга в м’язах його живота.
17 Він випростовує свого хвоста, подібно до кедра, а жили його клубів переплетені.
18 Його кості – наче мідні труби, а члени його тіла – ніби вилиті з заліза.
19 Він – початок Божих діл, і лише Його Творець може підняти нанього Свій меч.
20 Адже гори, де забавляються всі дикі звірі, постачають йому їжу.
21 Він вилежується під кущами лотоса , перебуває серед очерету та болота.
22 Лотоси своєю тінню його покривають, а навколо нього водяні верби.
23 Йому байдуже, коли піднімається ріка, тому він навіть не поворухнеться, хоча б весь Йордан ринув йому в пащу.
24 Хіба у нього на очах зважиться хтось його взяти, чи гаком проколоти ніздрю, щоб не бути схопленим у пащу?
25 Хіба піймаєш Левіятана вудкою, або може накинеш на його язик волосінь (ліску )?
26 Чи зможеш вправити очеретину в його ніздрі , і чи проколеш його щелепу гаком?
27 А може він звернеться до тебе з жалісним проханням, чи просто лагідно заговорить з тобою?
28 Чи може він укладе з тобою заповіт, аби ти прийняв його назавжди слугою?
29 А може ти забавлятимешся з ним, наче з птахом, прив’язавши його для забави своїх дівчаток?
30 Чи будуть за нього торгуватись купці, перепродуючи його іншим торговцям?
31 Чи продірявиш його шкіру гарпунами, а його голову проб’єш рибацькою острогою?
32 Лише поклади на нього свою руку, і ти запам’ятаєш ту битву так, що більше подібного не захочеш робити.