Tercera respuesta de Job a Elifaz
1 Job le respondió lo siguiente:
2 «Hoy también siento una gran amargura;
mis heridas son más grandes que mi llanto.
3 ¡Cómo quisiera saber dónde hallar a Dios!
¡Iría a verlo hasta donde él se encontrara!
4 En su presencia le expondría mi caso,
pues mi boca está llena de argumentos.
5 Creo saber lo que él me respondería,
y creo que comprendería lo que me dijera.
6 No creo que él desplegaría su poder contra mí;
más bien, creo que él entendería mi sufrimiento.
7 Ante Dios, el justo puede razonar con él,
así que yo quedaría absuelto para siempre.
8 »Busco a Dios en el oriente, y no lo encuentro;
me dirijo al occidente, y no está allí.
9 Me vuelvo hacia el norte, y no logro verlo;
me vuelvo entonces al sur, y él se esconde de mí.
10 Pero Dios sabe por dónde ando;
me pondrá a prueba, y saldré refinado como el oro.
11 Mis pies han seguido sus pisadas;
seguí su camino, sin apartarme de él.
12 Nunca me he apartado de sus mandamientos;
sus palabras me son más preciadas que la comida.
13 Si él decide algo, ¿quién puede hacerlo cambiar?
¡Él lleva a cabo todo lo que se propone!
14 Así que hará conmigo lo que se ha propuesto,
y es mucho lo que él ha decidido hacer.
15 En su presencia, me invade un gran temor;
si pienso en ello, me pongo a temblar.
16 Dios me debilita el corazón;
el Todopoderoso me tiene aterrado.
17 ¿Por qué no me quitaron la vida aquella noche?
¿Por qué no me cubrieron el rostro en la oscuridad?
Йов: Нехай Бог випробує мене, вийду чистим, наче золото
1 У відповідь Йов промовив:
2 От і сьогодні моя скарга повна гіркоти, – під тягарем Його руки у мене виривається стогін.
3 О, якби Він дав мені знати, як Його знайти й доступитись до Його місцеперебування!
4 Я виклав би перед Ним свою справу, а мої уста висловили би всі докази.
5 Я старався би зрозуміти слова, які Він мені сказав би і збагнув би те, що Він мені відповів би.
6 Невже Він виступив би проти мене на суді в усій Своїй великій силі? Не думаю! Напевно, Він приділив би мені уваги…
7 Там чесна людина може судитися з Ним, і я назавжди був би виправданий своїм Суддею!
8 Проте я йду вперед, – але Його немає, повертаюсь назад – не бачу Його.
9 Коли шукаю Його ліворуч, не примічаю; повернусь праворуч, – також не бачу.
10 Але Я переконаний , що Він знає мою дорогу, – нехай Він мене випробує, вийду чистим, наче золото.
11 Моя нога впевнено тримається Його суду, адже я дотримувався Його дороги, і не збочував з неї.
12 Від Заповідей, проголошених Ним, я не відступав, – накази Його уст я зберігав пильніше, ніж свої власні.
13 Він є завжди Один і Той Самий, хто Його змінить? Чого Він забажає, те Він і зробить!
14 Він також виконає те, що призначив для мене, а таких речей у Нього багато задумано.
15 Тому я тремчу перед Ним, – мені страшно, лиш тільки подумаю про Нього.
16 Бог позбавив відваги моє серце, і Всемогутній сповнив мене страхом.
17 О, чому я не був знищений до того, як огорнула мене темрява, й темінь покрила моє обличчя?!