Segunda reprensión de Sofar a Job
1 Entonces Sofar el namatita le dijo:
2 «Creo que estoy obligado a responderte.
No me puedo quedar callado.
3 Te he escuchado censurar mis reprensiones,
y mi inteligencia me obliga a responderte.
4 ¿Acaso no sabes que esto siempre ha sido así,
desde que hubo el primer hombre en la tierra?
5 La alegría del malvado no dura mucho.
El gozo del impío es solo momentáneo.
6 Aunque su orgullo lo eleve hasta el cielo,
y crea alcanzar las nubes levantando la cabeza,
7 será, como basura, destruido para siempre,
y quienes lo hayan visto no volverán a verlo.
8 Se disipará, se esfumará como un sueño,
como una visión nocturna que nadie vuelve a tener.
9 Quienes lo conocieron, nunca más vuelven a verlo,
y en su pueblo natal nadie lo podrá reconocer.
10 Sus hijos pedirán la compasión de los pobres,
y devolverán lo que su padre haya robado.
11 Aunque ahora sea un hombre lleno de vigor,
en la tumba quedará convertido en polvo.
12 Solía deleitarse con la miel de su maldad,
que su lengua paladeaba con deleite;
13 si su maldad le parecía bien, no la dejaba,
sino que la saboreaba con fruición.
14 ¡Pero luego de comerla, le cambiará el sabor!
¡Será en sus entrañas como veneno de víboras!
15 ¡Se hartó de riquezas, y tendrá que devolverlas!
¡Dios hará que las arroje de su vientre!
16 ¡Absorberá el veneno mortal de áspides!
¡Una serpiente venenosa lo morderá,
17 y no volverá a ver los ríos ni los arroyos,
ni los torrentes de leche y miel!
18 »No disfrutará de sus riquezas injustas,
sino que todas ellas tendrá que devolverlas,
19 porque a los pobres los dejó en el desamparo,
y se adueñó de casas que él nunca construyó.
20 Por eso, nunca podrá vivir tranquilo,
pues en su ambición nada dejaba escapar.
21 Nunca nada se libró de su voracidad;
por eso su prosperidad no será duradera.
22 Su extremada abundancia le causará dolor,
y todo el poder del mal recaerá sobre él.
23 Cuando se siente a la mesa, dispuesto a comer,
Dios descargará todo el ardor de su ira
sobre él y sobre todo lo que coma.
24 Aunque huya de las armas de hierro,
caerá víctima de un arco de bronce:
25 una flecha le atravesará el cuerpo,
la punta de acero le perforará el hígado,
y le sobrevendrán terribles temores.
26 Una terrible oscuridad le está reservada;
un fuego no atizado lo consumirá,
y acabará con lo que aún quede de su casa.
27 Los cielos dejarán ver sus injusticias,
y la tierra se levantará para acusarlo.
28 El día que Dios tiene señalado para su ira,
sus hijos serán llevados al destierro y esparcidos.
29 Así castiga Dios a la gente malvada;
esa es la herencia que Dios les ha asignado.»
Цофар: Доля нечестивої людини
1 Тоді заговорив Цофар із Наами, промовляючи:
2 Мої думки схиляють мене до відповіді, адже я обурений,
3 коли чую докори, які мене ображають, тому мій дух, спонукуваний розумом, каже мені відповісти.
4 Хіба ти не знаєш, що віддавна, – з того часу як постала на землі людина, –
5 радість нечестивих швидкоплинна, і веселощі беззаконників – миттєві?
6 І хоч би в своєму самозвеличенні нечестивий піднявся до небес, і своєю головою він доторкнувся до хмар,
7 він загине навіки, наче перетравлена його шлунком їжа, а ті, що його бачили, запитають: Де він?
8 Він минеться, як сон, і його не знайдуть, – він зникне, наче нічний привид.
9 Очі, які його бачили, більше його не знайдуть, – навіть рідні місця більше його не побачать.
10 Його діти будуть підлещуватись до вбогих, бо він власними руками повіддає нажите нечесно майно.
11 І навіть хоч його організм сповнений юнацької сили, вона разом з ним ляже в землю.
12 Хоч зло видаватиметься солодким в його устах, і він ховатиме його під своїм язиком;
13 щадячи його, й не бажаючи зла позбутись, він зберігатиме його в своєму роті.
14 Тому його їжа в його шлунку, перетравлюючись, стає в ньому зміїною отрутою.
15 Через те нажите нечесно багатство, що він проковтнув, виблює його, – Бог виверне його з живота у нього.
16 Він ссав зміїну отруту, тому жало змії і вб’є його.
17 Він не буде любуватись красою струмків та річками, що течуть молоком і медом.
18 Він буде змушений віддати надбане, бо не зможе його проковтнути, і хоча він нажив багато добра, він не буде ним тішитись.
19 Адже він пригноблював, залишаючи без опіки вбогих, відбирав будинки, яких не будував.
20 Його зажерлива утроба не знала спокою, і в своїй жадібності він зупинитись не міг.
21 Від його ненажерства не було порятунку, тому й не втримається його майно.
22 При незліченних багатствах прийде до нього горе, – на нього впадуть усі нещастя.
23 Коли він буде наповнювати свій живіт, Бог зішле на нього лютість Свого гніву, дощем проллє на його тіло болячки.
24 І якщо він втече від залізної зброї, його наздожене мідна стріла, –
25 вона його прошиє і вийде через хребет; її іскристий наконечник пройде крізь його жовч, і лише тоді він сповниться жахом.
26 На нього чатує цілковита темрява. Його пожере вогонь, якого ніхто не роздмухував, – люто спалить усе, що є в його наметі.
27 Небеса відкриють усі його беззаконня, – та і земля повстане проти нього.
28 Щезне все ним нажите в його домі, – розпливеться в день Божого гніву.
29 Отака доля нечестивої людини від Бога, – його уділ, визначений йому Богом.