Segunda reprensión de Elifaz a Job
1 Esta es la respuesta de Elifaz el temanita:
2 «¿Responde el sabio con palabras huecas?
¿O exhala de su vientre aire caliente?
3 ¿Acaso disputa con palabras sin sustento,
o con discursos sin sentido?
4 En cambio, tú reniegas del temor de Dios;
tienes en poco la devoción en su presencia.
5 Pero tu misma maldad te condena al hablar,
pues hablas como cualquier hombre astuto.
6 Tus propias palabras te condenan, no las mías;
¡son tus labios los que hablan contra ti!
7 »¿Acaso naciste antes que Adán?
¿Fuiste formado antes que las montañas?
8 ¿Participas en el concilio de Dios?
¿Eres acaso el único sabio?
9 ¿Qué sabes tú, que nosotros no sepamos?
¿Qué entiendes tú, que nosotros ignoremos?
10 ¡Entre nosotros hay gente de gran experiencia,
con más canas y años de vida que tu padre!
11 ¿Tan poco te parece que Dios mismo te consuele,
y que te hablemos con palabras llenas de ternura?
12 ¿Por qué permites que el enojo te domine,
y te haga echar chispas por los ojos?
13 ¿Por qué te vuelves furioso contra Dios,
y no les pones freno a tus labios?
14 ¿Qué vale el hombre, nacido de mujer,
para creerse limpio y alegar ser inocente?
15 Si Dios ni en sus ángeles confía,
y a sus ojos ni los cielos están limpios,
16 ¡mucho menos confía en un ser vil y repugnante,
que apaga su sed cometiendo maldad!
17 »Ponme atención, que te voy a contar
las cosas que me ha tocado ver;
18 cosas del pasado que los sabios nos enseñan,
que aprendieron de sus padres y no las esconden.
19 A ellos solos Dios les dio la tierra,
sin la intervención de ningún extraño.
20 El violento vive lleno de tormentos y dolor,
sin que sepa ese malvado cuánto tiempo vivirá.
21 En sus oídos resuenan ruidos espantosos;
cuando goza de paz, viene el ladrón y lo asalta.
22 Sin esperanza, se hunde en las tinieblas,
y solo espera el puñal que le quitará la vida.
23 Hambriento vaga, preguntando dónde hay pan,
sabiendo que la muerte muy pronto llegará.
24 Vive abrumado y en angustia constante,
como un rey al que están por atacar.
25 Esto le sucede por rebelarse contra Dios,
por desafiar osadamente al Todopoderoso.
26 Se lanzó contra Dios en abierto desafío,
con la sola protección de un pesado escudo.
27 Su cara es una bola de grasa;
su cintura está sobrada de carnes;
28 habita en ciudades desoladas,
en casas que nadie puede habitar
porque han quedado en ruinas.
29 Sus riquezas pronto se acabarán,
y no podrá extender sus posesiones.
30 Nada lo librará de caer en la tumba;
Será como rama consumida por el fuego,
¡como flores arrancadas por el viento!
31 »Que no confíe ingenuamente en el engaño,
porque acabará siendo engañado.
32 La muerte le llegará antes de tiempo,
mucho antes de llegar a tener descendientes.
33 Será como una viña sin racimos de uvas,
¡como un olivo que no llega a florecer!
34 Los malvados desaparecerán de la tierra;
la casa del que soborna será pasto de las llamas,
35 pues concibe hacer el mal y da a luz iniquidad;
¡en sus entrañas se gesta el engaño!»
Еліфаз: Нечестивий протягом усього життя мучиться від страху
1 Тоді взяв слово Еліфаз із Темана й промовив:
2 Хіба відповідатиме мудрий, кидаючи слова на вітер, надимаючи своє нутро східним вітром, й
3 змагаючись недоречними словами, або промовами, від яких немає жодної користі?
4 Адже ти відкидаєш Божий страх, і маєш за ніщо молитву до Господа.
5 Твої провини впливають на твої уста, і ти обрав язик лукавства.
6 Не я, а твої уста оскаржують тебе, і твоя промова свідчить проти тебе.
7 Хіба ти народився у світ першою людиною? Чи може з’явився ти раніше за пагорби?
8 А може ти був присутнім на Божій нараді й там набрався мудрості?
9 Адже, що ти знаєш такого, чого не знаємо ми? Або що осягнув розумом таке, що невідомо нам?
10 І серед нас є сивоголові та люди похилого віку, – навіть старші за твого батька!
11 Хіба мало тобі Божої потіхи, чи лагідних слів, звернених до тебе?
12 Від чого так підноситься твоє серце, і чому так зухвало дивляться твої очі,
13 що ти звертаєш проти Бога свою злість, а з твоїх уст випускаєш такі слова?
14 Бо що таке людина, щоб могла бути бездоганною? Хіба може бути праведним народжений від жінки?
15 Адже Він (Бог ) і слугам Своїм не довіряє, як і небеса не є чистими перед Його очима!
16 То тим більше порочна й зіпсована людина, котра п’є беззаконня, наче воду!
17 Постарайся мене вислухати, і я розкажу тобі, – розповім те, що сам бачив;
18 що розповідали мудреці й чого від них не затаїли їхні батьки.
19 Їм самим була дана земля, і жоден чужинець ще серед них не поселявся.
20 Нечестивий протягом усього життя мучиться від страху; злочинцю відпущені обмежені роки життя,
21 протягом яких верески жахів лунають у його вухах, – навіть серед повного спокою йому видається, що на нього нападає розбійник.
22 Він вже не сподівається, що вибереться з темряви, вважаючи, що призначений під меч.
23 Він блукає у пошуках хліба, та не знаходить. Він знає, що над ним постійно висить загибель у день темряви .
24 Його мучить тривога; горе та страждання насідають, наче цар, що готовий до нападу,
25 Тому що він підняв свою руку на Бога, і перед Вседержителем вихвалявся своєю силою;
26 виступив проти Нього, гордовито випроставши шию й ховаючись за грубими своїми щитами.
27 І хоч його обличчя вилискує від жиру, а стегна потовстішали,
28 він мешкатиме в зруйнованих містах, в будинках, де ніхто не живе й готових перетворитись на купи руїн.
29 Він не розбагатіє, – його маєток не тривалий, і він не пустить коріння в землю.
30 Він не втече від темряви, засохнуть від вогню його галузки, а його цвіт буде обірвано вітром .
31 Нехай він не тішить себе порожньою надією, бо вона обернеться ілюзорною марнотою.
32 Він передчасно зів’яне, і його галуззя ніколи не покриється листям.
33 Наче виноградна лоза, він передчасно скине свої незрілі грона, і, як оливкове дерево, обтрусить свій цвіт.
34 Адже збіговисько нечестивих буде спустошене, й вогонь пожере поселення хабарника,
35 тому що він вагітний злом й породжує злочинство; його черево виношує обман.