1 »Con mis propios ojos he visto todo esto,
y lo he oído y entendido con mis oídos.
2 Lo que ustedes saben, también yo lo sé;
en nada soy menos que ustedes.
3 Pero yo quisiera hablar con el Todopoderoso;
me encantaría defenderme ante Dios mismo.
4 Francamente, ustedes son unos embusteros;
como médicos, son unos charlatanes.
5 ¡Cómo quisiera que cerraran la boca!
¡Eso, en ustedes, ya sería sabiduría!
6 Pero les pido que escuchen mis razones,
y que presten atención a mis argumentos.
7 ¿Van a hablar falsedades en nombre de Dios?
¿Van a proferir engaños en su nombre?
8 ¿Van a ponerse de su parte?
¿Se sienten capaces de defenderlo?
9 Y, si él investigara todo lo que ocultan,
¿se burlarían de él, como se burlan de mí?
10 Al contrario, Dios les echaría en cara
que con dolo favorezcan a unos y a otros no.
11 Seguramente su grandeza los llenaría de temor,
y sobre ustedes dejaría caer su pavor.
12 ¡Ustedes citan proverbios sin sustento,
y su defensa se desmorona, como el lodo!
13 »Escuchen lo que tengo que decir;
no importa qué me pueda suceder.
14 ¿Por qué habría yo de hacerme daño,
y atentar contra mi propia vida?
15 Aunque el Señor me mate, yo en él confío;
pero en su cara defenderé mis actos.
16 Esto podría significar mi salvación,
pues Dios no tolera al malvado en su presencia.
17 Presten atención a mis razones;
presten oído a mis declaraciones.
18 Voy a exponerles mi caso,
y sé muy bien que seré justificado.
19 ¿Quién quiere ser la parte acusadora?
Si me hacen callar, aceptaré la muerte.
20 »Dios mío, concédeme dos favores
para que no me esconda de ti:
21 Deja ya de castigarme,
y no sigas infundiéndome terror.
22 Si tú me llamas, yo te responderé;
si yo te llamo, tú tendrás que responderme.
23 ¿Cuál es mi maldad? ¿Cuál es mi pecado?
¡Dime en qué te he ofendido!
24 ¿Por qué me das la espalda?
¿Por qué me consideras tu enemigo?
25 ¿Vas a perseguir a una hoja en el viento?
¿Vas a ir tras la paja seca?
26 ¿Por qué me prescribes tragos amargos
y me imputas los pecados de mi juventud?
27 Me sujetas los pies con cadenas,
me vigilas por dondequiera que voy,
y sigues la huella de mis pasos.
28 Mi cuerpo se desgasta como odre viejo;
¡se deshace como vestido apolillado!»
Йов: Покажи мені мій переступ і мій гріх
1 Все це я бачив своїми очима, чув своїми вухами, й усе зрозумів.
2 Що знаєте ви, те знаю і я, бо нічим не гірший за вас.
3 Однак мені хотілося б поговорити зі Вседержителем, і я був би радий посперечатися з Богом.
4 Що ж до вас, то ви припускаєтесь неправди, й усі ви – нікчемні лікарі.
5 Краще би було, щоб ви зовсім замовкли, й це була би ваша мудрість.
6 Тож послухайте мої переконання, і зверніть увагу на заперечення моїх уст.
7 Невже, захищаючи Бога, ви тому говорите неправду, і заради Нього вдаєтесь до омани?
8 Невже лукавством хочете стати на Його сторону й захистити Бога?
9 Але подумайте , чи Він вас схвалить, якщо дослідить? Хіба ви зможете обманути Його, як обманюєте людей?
10 Він напевне вас суворо покарає, особливо, якщо таємно будете потурати собі.
11 Невже Його велич вас не жахає, і не охоплює вас страх перед Ним?
12 Адже вигадані вами висновки розпорошаться, як попіл, а ваша оборона – ніщо інше, як башти з глини.
13 Тож замовкніть, і дозвольте висловитись мені, а там вже хай буде що буде!
14 Закусивши своє тіло зубами, я ухоплюсь руками за своє життя!
15 Якщо навіть Він убиває мене, я все рівно покладатиму свою надію на Нього й захищатимусь перед Ним!
16 Можливо саме це буде моїм порятунком, адже жоден нечестивий не посмів би стати перед Ним.
17 Отже, уважно слухайте мої слова, – нехай моя промова дійде до вашого слуху!
18 Ось я готовий виступити на суді у свій захист і знаю, що буду виправданим.
19 Хто виступить зі звинуваченням проти мене? Якщо я винуватий , то волів би замовкнути і навіть померти.
20 Двох речей, Господи, не чини зі мною, щоб мені не ховатись від Твоєї присутності:
21 Відведи від мене Твою руку, і нехай Твій страх мене не тривожить.
22 Тоді запитай мене, і я Тобі відповім, або я буду говорити, а Ти відізвись до мене.
23 Скажи , скільки в мене провин і гріхів? Покажи мені у чому полягає мій переступ і мій гріх!
24 Для чого Ти закриваєш від мене Своє обличчя і вважаєш мене Своїм ворогом?
25 Невже Ти будеш лякати зірваний вітром листок, або будеш гнатися за сухою билинкою?
26 Адже Ти приписуєш мені дуже гіркі ліки, й кажеш спокутувати гріхи моєї молодості.
27 Ти закував мої ноги в колодки, і слідкуєш за всіма моїми стежками; Ти досліджуєш кожен крок моїх ніг…
28 Я ж розпадаюся, як спорохнявіле дерево, як одежа, яку поїла міль.