Job responde a Sofar
1 Job tomó la palabra y dijo:
2 «¡No hay duda! ¡Ustedes son la voz del pueblo!
¡Cuando ustedes mueran, morirá la sabiduría!
3 Pero yo también tengo un poco de sesos,
y no me siento inferior a ustedes.
¿Quién no sabe todo lo que han dicho?
4 »Yo invocaba a Dios, y él me respondía;
¡pero ahora hasta mis amigos se burlan de mí!
¡Por ser honesto soy objeto de burlas!
5 “El que está por caer, ¡que se caiga!”
Eso piensan quienes se sienten seguros.
6 En esta vida los ladrones prosperan,
Y se sienten seguros los que ofenden a Dios.
¡Creen que Dios mismo les ha dado todo!
7 »Observa a los animales, y aprende de ellos;
Mira a las aves en los cielos, y oye lo que te dicen.
8 Habla con la tierra, para que te enseñe;
hasta los peces te lo han de contar.
9 ¿Habrá entre estos alguien que no sepa
que todo esto lo hizo la mano del Señor?
10 La vida de todo ser está en sus manos;
¡él infunde vida a toda la humanidad!
11 »El oído distingue las palabras,
el paladar reconoce los sabores,
12 los ancianos poseen sabiduría,
y una larga vida acumula entendimiento;
13 pero la sabiduría y el poder son de Dios,
y suya también la decisión inteligente.
14 Lo que Dios destruye, nadie lo reconstruye;
a quien él encierra, nadie puede liberarlo;
15 si él detiene las aguas, viene la sequía;
si envía lluvias torrenciales, la tierra se inunda.
16 Suyos son la sabiduría y el poder;
suyos son los que yerran y los que hacen errar.
17 Él despoja de buen juicio a los consejeros,
y entorpece el criterio de los jueces;
18 deshace las cadenas de los tiranos,
y los manda en cadena al cautiverio;
19 despoja de su poder a los sacerdotes,
y derriba del trono a los poderosos;
20 arrebata la palabra a los consejeros,
y deja a los ancianos sin inteligencia;
21 cubre de ignominia a los príncipes,
y expone a la vergüenza a los poderosos;
22 saca a la luz las fuerza ocultas,
y pone al descubierto las más densas tinieblas.
23 Por él las naciones prosperan o son destruidas;
es él quien las dispersa o las vuelve a reunir;
24 él entorpece el juicio de los gobernantes,
y los hace vagar sin rumbo por el desierto;
25 y estos caminan a tientas, como ciegos sin guía,
y van dando traspiés, como todo borracho.
Йов: Господня рука усе створила
1 Відповідаючи Йов сказав:
2 І справді, ви, – тілом люди, і разом з вами помре ваша мудрість.
3 Але і в мене є розум, як у вас, і нічим я не гірший від вас. Та і хто усього цього не знає?!
4 Але ж для власних друзів я став посміховиськом! Я – той, хто кликав до Бога, і Він мені відповідав… Так, непорочний і праведний, я став посміховиськом!
5 За думкою щасливих, нещастя заслуговує на презирство, а того, хто спіткнувся треба ще штовхнути.
6 Через те намети грабіжників у спокої, а ті, котрі викликають Божий гнів, живуть безпечно, як ніби вони тримають Бога в своїх руках.
7 Але запитай у тварин, – і вони тебе навчать, або в небесних птахів, – і вони тобі скажуть.
8 Поговори з землею, – і вона пояснить тобі, або з морськими рибами, – і вони тобі підкажуть.
9 Хто з усіх їх знає, що Господня рука їх створила?
10 Хіба не в Його руках життя всього творіння і дихання кожного людського тіла?
11 Хіба не вухо розпізнає слова, чи не язик визначає для себе смак їжі?
12 Так і мудрість – у сивоголових, і в довголітніх – розум .
13 Проте справжня мудрість і сила в Нього, як також у Нього – порада та розуміння.
14 Коли Він зруйнує, ніхто не зможе відбудувати; якщо Він замкне когось, ніхто вже не відкриє.
15 Якщо Він затримає води, настає засуха: а коли Він її (воду ) випустить, вона руйнуватиме землю.
16 У Нього – сила і поміркованість; у Його віданні як той, хто заблудився, так і той, хто спровадив до блуду.
17 Він радників позбавляє здорового глузду, а в суддів відбирає розум.
18 Він з царів зриває царські пояса і покриває їхні бедра лахміттям .
19 Він відсилає священиків босоніж, а непереможних витязів валить на землю.
20 Він відбирає мову в самовпевнених, і позбавляє розсудливості старійшин.
21 Він виливає ганьбу на можновладців, послаблюючи пояси, і силу могутніх .
22 Він відкриває скрите в глибокій темряві, а морок смерті виводить на світло.
23 Він звеличує народи, та губить їх, – поширює їхні володіння, і відбирає їх.
24 Він віднімає розум у земних володарів і змушує їх блукати манівцями по бездоріжжі пустелі.
25 Вони ходять навпомацки в темряві без світла, так що заточуються, немов п’яні!