Incredulidad de los hermanos de Jesús
1 Después de estas cosas, Jesús andaba en Galilea; no quería andar en Judea porque los judíos procuraban matarlo.
2 Como ya estaba cerca la fiesta de los judíos, la de las enramadas,
3 sus hermanos le dijeron: «Sal de aquí y vete a Judea, para que también tus discípulos vean las obras que haces.
4 Porque ninguno que procura darse a conocer hace algo en secreto. Ya que haces estas cosas, manifiéstate al mundo.»
5 Y es que ni siquiera sus hermanos creían en él.
6 Entonces Jesús les dijo: «Para mí, el momento aún no ha llegado; para ustedes, cualquier momento es siempre bueno.
7 El mundo no puede odiarlos a ustedes; pero a mí me odia, porque yo hago constar que sus obras son malas.
8 Vayan ustedes a la fiesta; yo no iré todavía a esa fiesta, porque el momento para mí aún no ha llegado.»
9 Después de decirles esto, se quedó en Galilea.
Jesús en la fiesta de las enramadas
10 Pero después de que sus hermanos se fueron, también él fue a la fiesta, aunque no abiertamente, sino como en secreto.
11 Los judíos lo buscaban en la fiesta, y decían: «¿Y dónde está ese?»
12 También la multitud murmuraba mucho acerca de él. Algunos decían: «Él es una buena persona», pero otros decían: «No lo es, sino que engaña a la gente»,
13 aunque por miedo a los judíos ninguno hablaba abiertamente de él.
14 A la mitad de la fiesta, Jesús fue al templo y comenzó a enseñar.
15 Y los judíos se asombraban, y decían: «¿Cómo es que este sabe de letras, sin haber estudiado?»
16 Jesús les respondió: «Esta enseñanza no es mía, sino de aquel que me envió.
17 El que quiera hacer la voluntad de Dios, sabrá si la enseñanza es de Dios, o si yo hablo por mi propia cuenta.
18 El que habla por su propia cuenta, busca su propia gloria; pero el que busca la gloria del que lo envió, este es verdadero, y en él no hay injusticia.
19 ¿Acaso no les dio Moisés la ley, y ninguno de ustedes la cumple? ¿Por qué procuran matarme?»
20 La multitud le respondió: «Tienes un demonio. ¿Quién procura matarte?»
21 Jesús les respondió: «Hice una obra, ¡y todos se quedan asombrados!
22 Por cierto, Moisés les dio la circuncisión (no porque sea de Moisés, sino de los padres ), ¡y en el día de reposo ustedes circuncidan al hombre!
23 Si para no quebrantar la ley de Moisés, el hombre es circuncidado en el día de reposo, ¿por qué ustedes se enojan conmigo por sanar completamente a un hombre en el día de reposo?
24 Sean justos en sus juicios, y no juzguen según las apariencias.»
¿Es este el Cristo?
25 Algunos de Jerusalén decían: «¿Qué, no es este al que buscan para matarlo?
26 Pero véanlo hablar tranquilamente, y nadie le dice nada. ¿Será que en verdad las autoridades han reconocido que este es el Cristo?
27 Bien sabemos de dónde viene este, pero cuando venga el Cristo nadie sabrá de dónde viene.»
28 Mientras Jesús enseñaba en el templo, exclamó: «A mí me conocen, y saben de dónde soy, y que no he venido por mi cuenta; pero el que me envió, a quien ustedes no conocen, es verdadero.
29 Yo sí lo conozco, porque de él procedo, y él fue quien me envió.»
30 Y aunque procuraban aprehenderlo, ninguno le puso la mano encima, porque su hora aún no había llegado.
31 Pero muchos de la multitud creyeron en él, y decían: «El Cristo, cuando venga, ¿hará más señales que las que este hace?»
Los fariseos envían alguaciles para arrestar a Jesús
32 Los fariseos oyeron que la gente murmuraba estas cosas acerca de él; entonces los principales sacerdotes y los fariseos enviaron guardias para que lo arrestaran.
33 Pero Jesús dijo: «Voy a estar con ustedes un poco más de tiempo, y luego volveré al que me envió.
34 Ustedes me buscarán, pero no me hallarán; a donde yo voy a estar, ustedes no podrán venir.»
35 Los judíos dijeron entre sí: «¿Y a dónde se irá este, que no podremos hallarlo? ¿Acaso se irá a los que andan dispersos entre los griegos, para enseñar a los griegos?
36 ¿Qué significa esto de que: “Me buscarán, pero no me hallarán”; y de que: “A donde yo voy a estar, ustedes no podrán venir”?»
Ríos de agua viva
37 En el último y gran día de la fiesta, Jesús se puso en pie y en voz alta dijo: «Si alguno tiene sed, venga a mí y beba.
38 Del interior del que cree en mí, correrán ríos de agua viva, como dice la Escritura.»
39 Jesús se refería al Espíritu que recibirían los que creyeran en él. El Espíritu aún no había venido, porque Jesús aún no había sido glorificado.
División entre la gente
40 Algunos de la multitud, al oír estas palabras, decían: «En verdad, este es el profeta.»
41 Otros decían: «Este es el Cristo.» Pero algunos otros decían: «¿Y de Galilea habría de venir el Cristo?
42 ¿Acaso no dice la Escritura que el Cristo será descendiente de David, y que vendrá de la aldea de Belén, de donde era David?»
43 Y por causa de él hubo disensión entre la gente.
44 Algunos de ellos querían aprehenderlo; pero ninguno le puso la mano encima.
¡Nunca nadie ha hablado así!
45 Los guardias fueron adonde estaban los principales sacerdotes y los fariseos, y estos les dijeron: «¿Por qué no lo han traído?»
46 Los guardias respondieron: «¡Nunca antes alguien ha hablado como este hombre!»
47 Pero los fariseos les respondieron: «¿También ustedes han sido engañados?
48 ¿Acaso ha creído en él alguno de los gobernantes, o de los fariseos?
49 Pero esta gente, que no conoce la ley, está bajo maldición.»
50 Nicodemo, que había ido a hablar con Jesús de noche y era uno de ellos, les dijo:
51 «¿Acaso nuestra ley juzga a un hombre sin antes oírlo y sin saber lo que ha hecho?»
52 Los fariseos le respondieron: «¿Qué, también tú eres galileo? Escudriña y verás que de Galilea nunca ha surgido un profeta.»
La mujer adúltera
[
53 Cada uno se fue a su casa,
Брати не вірять в Ісуса
1 Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.
2 А наближалося юдейське свято Кучок.
3 І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
4 Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!
5 Оскільки і Його брати не вірили в Нього.
6 На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.
7 Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.
8 Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!
9 Сказавши це, Він залишився в Галилеї Сам.
Ісус таємно іде на свято Кучок
10 Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
11 Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?
12 І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, – Він обманює народ.
13 Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.
Ісус навчає в храмі
14 Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.
15 Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?
16 Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука – не Моя, але Того, Хто Мене послав.
17 Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.
18 Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.
19 Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?
20 Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?
21 У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, – і ви всі дивуєтеся.
22 Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.
23 Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?
24 Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!
25 Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?
26 І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?
27 Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.
28 Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.
29 Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!
30 Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.
31 Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?
32 Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.
Ісус піде до Свого Отця
33 Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
34 Будете шукати Мене – і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!
35 Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти та й греків навчати?
36 Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене – і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?
Ісус заповідає прихід Святого Духа
37 Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.
38 Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.
39 Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.
Незгода в народі через Ісуса
40 [Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!
41 Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?
42 Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма – села, звідки був Давид?
43 Тож через Нього в народі постала незгода.
Невдала спроба схопити Ісуса. Заступництво Никодима
44 Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.
45 Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?
46 Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].
47 Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті?
48 Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?
49 Але цей народ, який не знає Закону, – проклятий він!
50 Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:
51 Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?
52 Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!
53 І розійшлися всі по своїх домах.