Profecía acerca de Moab
1 »Así ha dicho el Señor de los ejércitos, el Dios de Israel, acerca de Moab:
»¡Ay de Nebo! ¡Ha sido derrotado y puesto en vergüenza! Quiriatayin ha sido conquistado; Misgab no supo qué hacer, y perdió el ánimo.
2 Nunca más se alabará a Moab, pues en Jesbón sus enemigos hicieron planes contra ella; decidieron ir y borrarla de entre las naciones. Y también tú, Madmena, serás eliminada; ¡la espada te perseguirá!
3 »¡Se oye un clamor en Joronayin! ¡Hay mucha destrucción y gran quebrantamiento!
4 Moab ha quedado deshecha; puede oírse el clamor de sus pequeños.
5 Se oye el llanto de los que suben a Luhit; los enemigos oyen gritar a los que bajan a Joronayin:
6 “¡Huyan, pónganse a salvo! ¡Sean como la retama del desierto!”
7 Tú, Moab, confiaste en tus bienes y en tus tesoros, pero también serás conquistada, y Quemos será llevado en cautiverio, junto con sus sacerdotes y sus príncipes.
8 ¡A todas tus ciudades llegará la destrucción! ¡Ninguna de ellas se librará! También el valle quedará asolado, y destruida la llanura, tal y como lo ha dicho el Señor.
9 »¡Denle alas a Moab, y que se vaya volando! Porque sus ciudades quedarán desiertas y totalmente deshabitadas.
10 ¡Malditos sean los que no cumplan con lo que el Señor les ha ordenado hacer! ¡Malditos sean los que no empapen con sangre su espada!
11 »Moab ha estado en reposo desde su juventud. En reposo, como el vino sobre su sedimento. Nunca ha sido trasvasado de una vasija a otra, ni jamás ha estado en cautiverio. Por eso ha retenido su sabor, y no ha variado su aroma.
12 Por eso viene el día en que yo enviaré gente que lo trasvasará; y sus vasijas quedarán vacías, y sus odres serán despedazados.
—Palabra del Señor.13 »Entonces Moab se avergonzará de Quemos, como la casa de Israel se avergonzó de haber confiado en Betel.
14 »¿Cómo pueden decir ustedes que son hombres valientes, soldados aguerridos?
15 ¡Si Moab ha sido destruido, sus ciudades han sido asoladas, y sus mejores jóvenes fueron llevados al matadero!
—Palabra del Rey, cuyo nombre es el Señor de los ejércitos.16 »Cercana está la destrucción de Moab; muy pronto quedará en ruinas.
17 Compadézcanse de él todos los que lo rodean; digan todos los que conocen su nombre: “¡Cómo se hizo pedazos tan recio cetro, tan hermoso báculo!”
18 »Tú, que habitas en Dibón, baja de tus gloriosas alturas y siéntate en la tierra seca, porque el destructor de Moab viene contra ti para destruir tus fortalezas.
19 »Y tú, que habitas en Aroer, párate en el camino y observa; pregunta a los que van en retirada qué fue lo que sucedió.
20 ¡Griten y hagan lamentos! ¡Hagan saber en Arnón que Moab ha sido destruido! Sí, Moab ha quedado en vergüenza, porque ha sido destruido.
21 »El juicio cayó sobre la tierra de la llanura. Cayó sobre Holón, Yahás y Mefagat;
22 sobre Dibón, Nebo y Bet Diblatayin;
23 sobre Quiriatayin, Bet Gamul y Bet Megón;
24 sobre Queriot y Bosra, y sobre todas las ciudades cercanas y lejanas de Moab.
25 El poder de Moab ha sido aniquilado; ¡su fuerza ha llegado a su fin!
—Palabra del Señor.26 »Moab se creyó superior al Señor. Pues ahora, ¡embriáguenlo, y dejen que se revuelque en su vómito! ¡Que se vuelva motivo de burla!
27 Porque Moab también se burló de Israel. Cuando hablaba de los israelitas, se burlaba de ellos, como si los hubieran pillado robando.
28 »Habitantes de Moab, abandonen las ciudades y refúgiense en los peñascos. Hagan lo que las palomas, que hacen su nido en la entrada de las cuevas.
29 Bien sabemos que Moab es muy soberbio; que su corazón es arrogante, orgulloso, engreído y altanero;
30 y yo conozco su furor. Pero de nada le servirá. Ningún provecho sacará de su jactancia.
—Palabra del Señor.31 »Por eso voy a llorar por Moab; por todo Moab levantaré mi clamor; ¡guardaré luto por los habitantes de Quir Jeres!
32 Lloraré por ti, vid de Sibemá, como lloré por la ciudad de Jazer. Tus sarmientos cruzaron el mar y llegaron hasta el mar de Jazer, pero la destrucción alcanzó a tu cosecha y a tu vendimia.
33 En los fértiles campos de Moab cesaron la alegría y el regocijo, pues yo hice que en sus lagares faltara el vino. Ya no cantan al pisar las uvas, ni tampoco lanzan gritos de alegría.
34 »El clamor de Jesbón llega hasta Eleale, y aun hasta Yahás, Soar, Joronayin y Eglat Selisiyá se escucha su voz; también el arroyo de Nimrín se ha secado.
35 Yo acabaré con todos los de Moab que ofrezcan sacrificios sobre los lugares altos, y con todos los que ofrezcan incienso a sus dioses.
—Palabra del Señor.36 »Por eso mi corazón resuena como flauta por la gente de Moab y de Quir Jeres, pues se han perdido todas sus riquezas.
37 »Todos ellos andarán con la cabeza rapada y con la barba raída; todos ellos se harán heridas en las manos y se vestirán de luto.
38 Todo será llanto en las casas y en las calles de Moab, porque yo haré pedazos a Moab, como quien rompe una vasija mal hecha.
—Palabra del Señor.39 »¡Que se oigan los lamentos! ¡Moab ha sido destrozado! ¡Moab volvió la espalda y fue avergonzado! ¡Moab es ahora objeto de horror y de escarnio para todos los que lo rodean!
40 »Así ha dicho el Señor: “Viene una nación contra Moab, como un águila que vuela con sus alas extendidas.
41 Sus ciudades y fortalezas serán conquistadas. Cuando llegue ese día, el corazón de los valientes de Moab parecerá el corazón de una mujer parturienta.”
42 Y Moab será destruido y dejará de existir como pueblo, por haberse creído superior al Señor.
43 ¡Miedo y hoyos y trampas les esperan a los habitantes de Moab!
—Palabra del Señor.44 »El que huya del miedo caerá en el hoyo, y el que escape del hoyo caerá en la trampa. “Todo esto lo traeré sobre Moab, en el año de su castigo.”
—Palabra del Señor.45 »Los que huyan, buscarán exhaustos protegerse en Jesbón, la otrora ciudad de Sijón; pero de allí saldrán llamas de fuego, y quemarán todo lo que aún quede de Moab, esa nación de gente revoltosa.
46 ¡Ay de ti, Moab! ¡Tu fin llegó, pueblo de Quemos! Tus hombres y tus mujeres son hechos prisioneros y llevados al cautiverio.
47 Pero en el futuro haré volver a los cautivos de Moab.»
—Palabra del Señor.Hasta aquí, la sentencia contra Moab.
Пророцтво щодо Моаву
1 Щодо Моаву так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Горе зруйнованому місту Нево! Вкритий ганьбою, захоплений ворогами Кір’ятаїм, – осоромлена розбита його фортеця.
2 Втратив славу Моав, – у Хешбоні замишляють проти нього лихо. Підемо й знищимо його з-поміж народів. Так само й ти, Мадмене, замовкнеш, позаяк тебе наздожене меч.
3 Доноситься крик з Горонаїма, – спустошення та велике руйнування!
4 Моав зруйновано, – кричать, ридаючи, його діти.
5 Чути зойки й плач під час сходження на Лухіт, як і не стихає голосіння про загибель на спуску Горонаїм.
6 Втікайте і рятуйте ваше життя, може станете, як тамарикс у пустелі.
7 Оскільки ти покладаєшся на свої вчинки та на свої скарби, то неодмінно будеш захоплений. А твій бог Кемош піде в полон слідом за своїми священиками і його можновладцями.
8 У кожне місто нагряне руйнівник, – не врятується жодне місто; спустошена буде долина, й знищена кожна рівнина, бо так сказав Господь.
9 Дайте Моаву крила, аби він міг відлетіти, адже його міста будуть зруйновані й не залишиться в них мешканців.
10 Проклятий той, хто недбало ставиться до Господньої справи, – проклятий, хто стримує свій меч від крові .
11 Моав відчував себе в безпеці зі свого дитинства і був спокійним, як вино на своїй осілій гущі (осаду ). Його не переливали з посуду в інший посуд, – у полон він не попадав, тому залишався незмінним його смак, як не змінився і його запах.
12 Але настане час, – говорить Господь, – коли Я пошлю до нього переливальників, котрі виллють його, випорожнять посуд , а глеки порозбивають .
13 Моав буде осоромлений через свого бога Кемоша, як був осоромлений Ізраїль, понадіявшись на тельця в Бетелі.
14 Як же ви говорите: Ми хоробрі, – народ непереможний у війні?
15 Але Моав буде спустошений, – вороги займуть усі його міста, а його найкращі люди підуть на заклання, – це провіщення Царя, на Ім’я Господь Саваот.
16 Наближається загибель Моаву, – його лихо дуже поспішає.
17 Оплакуйте його, всі навколишні сусіди, – всі, котрі знають його ім’я, скажіть: Як же могла зламатись така міцна палиця, – жезл його величі!?
18 Спустись з вершини слави і сядь на спраглу землю, дочко, мешканко Дівона, бо вже наближається до тебе спустошувач Моаву, котрий зруйнує твої фортеці.
19 Стань на дорозі і спостерігай, мешканко Ароера, – заволай до тих, що втікають, шукаючи порятунку, й спитай: Що трапилось?
20 Моав вкритий ганьбою, бо розбитий він! Плачте й голосіть, сповістіть в Арноні, що Моав спустошений.
21 Звершився суд над рівнинним краєм, – над Холоном і над Ягцу, над Мефаатом і
22 над Дівоном, над Нево й над Бет-Дівлатаїмом;
23 над Кір’ятаїмом, над Бет-Ґамулом, над Бет-Меоном,
24 над Керіотом, над Боцрою і над усіма іншими далекими та близькими містами моавського краю.
25 Відрубаний ріг Моаву, і його могутність зламана, – говорить Господь.
26 За те, що він звеличувався проти Господа, напійте його доп’яна. Моав упав у власну блювотину, – став для всіх посміховиськом.
27 Хіба ж не посміховиськом для тебе, Моаве, був Ізраїль? Хіба він (Ізраїль ) був упійманий поміж злодіями, що ти киваєш головою щойно про нього заговориш?
28 Ви, мешканці Моаву, залишайте міста й поселяйтесь у печерах скель, уподібнюючись до голубів, що влаштовують свої гнізда на краю безодні.
29 Ми багато чули про високодумство Моава та його надмірну чванливість, – його гординю, його зарозумілість та самовихваляння власного серця.
30 Я знаю про його зухвальство, – говорить Господь, – та воно марне, позаяк хвастощі не здатні творити добрі вчинки.
31 Тому Я сумуватиму над Моавом, – за всім Моавом тужитиму, голоситиму за людьми Кір-Хереса.
32 Разом з оплаканим Язером, Я побиватимусь за тобою, винограднику Сівми! Адже твої галузки розрослись аж за море, й сягнули самого Язера, але на твої плоди, як і на весь урожай, напав спустошувач.
33 Щезнуть радість і веселощі з урожайного моавського краю. Я зупиню потік вина з твоїх чавилень, – вже не топтатимуть у чавильнях з вигуками радості, а почуються інші вигуки, – крики війни .
34 Голосіння з Хешбона доноситься аж до Елеале й до Ягаце; волання лунає від Цоара й до самого Горонаїма та Еґлат-Шелішії, бо навіть вода в Німрімі висохне.
35 Я знищу в Моаві тих, – говорить Господь, – котрі приносять жертви на узвишшях і кадять ладаном перед своїми богами.
36 Тому Моє серце тужить за Моавом, наче сопілка, – стогоном сопілки Моє серце вболіває за людьми Кір-Хереса, позаяк усе ними набуте добро пропаде.
37 Адже на кожній голові лисина, й кожна борода поголена, – в усіх на руках порізи, а на крижах – веретища.
38 На всіх дахах Моаву та на його майданах голосіння, оскільки Я розбив Моава, як непотрібний посуд, – говорить Господь.
39 Який же він розбитий, і як осоромлений Моав стогне, повернувшись спиною! Моав став посміховиськом і жахом для всіх навколишніх сусідів.
40 Тому що так говорить Господь: Ось він (ворог ) стрімко летить, наче орел, розпустивши свої крила над Моавом.
41 Буде захоплений Керіот та інші міста з їхніми фортецями. У ті дні серця витязів Моаву тремтітимуть, наче серце жінки-породіллі.
42 Моав буде знищений з-поміж народів, тому що повстав проти Господа.
43 Страх, яма та пастка чекають на тебе, мешканцю Моаву, – говорить Господь.
44 Хто зі страху втікатиме, впаде в яму, а хто вибереться з ями, потрапить у пастку, бо Я визначив для тебе, Моаве, рік твоїх відвідин з відплатою, – говорить Господь.
45 Знесилені втікачі зупинились у тіні Хешбона, але з Хешбона вийшов вогонь, – полум’я виривається з палаців Сіхона і пожирає боки Моаву та голови галасливих людей.
46 Горе тобі, Моаве! Загине народ бога Кемоша, тому що твоїх синів заберуть у полон, а твоїх дочок – у неволю.
47 Але в останні дні Я зміню долю Моаву, – говорить Господь. (Це був вирок щодо Моаву).