1 «En aquel tiempo, yo seré el Dios de todas las familias de Israel, y ellas serán mi pueblo.»
—Palabra del Señor.2 Así ha dicho el Señor:
«Israel, un pueblo que escapó de morir a filo de espada, halló gracia en el desierto y ahora avanza en busca de reposo.»
3 Hace ya mucho tiempo, el Señor se hizo presente y me dijo:
«Yo te amo con amor eterno. Por eso te he prolongado mi misericordia.
4 Yo volveré a reconstruirte, virginal Jerusalén. Y serás reconstruida, y te adornarán con panderos para que dances con alegría.
5 Los que plantan viñas las plantarán en los montes de Samaria, y disfrutarán de sus uvas.
6 Viene el día en que los guardianes del monte de Efraín gritarán: “¡Vamos, arriba todos! ¡Subamos a Sión, al monte del Señor nuestro Dios!”»
7 Así ha dicho el Señor:
«¡Griten de alegría por Jacob! ¡Llénense de júbilo por la nación más importante! ¡Hagan resonar sus alabanzas! ¡Pídanme que salve a mi pueblo, al remanente de Israel!
8 Yo los hago volver del país del norte; los estoy reuniendo de los confines de la tierra. Entre ellos vienen ciegos, cojos, mujeres encintas y recién paridas; ¡vuelven acompañados de una gran muchedumbre!
9 Con llanto en los ojos se fueron, pero yo los haré volver con gran misericordia; al volver, los llevaré por arroyos de aguas, por caminos rectos, para que no tropiecen. Yo soy el padre de Israel, y Efraín es mi primogénito.»
10 Ustedes, las naciones, oigan la palabra del Señor. Háganlo saber en las costas más lejanas. Digan que el que esparció a Israel ahora lo reúne, y que lo cuidará como cuida el pastor a su rebaño.
11 Porque el Señor ha redimido a Jacob; lo ha redimido del poder del que era más fuerte que él.
12 «Ellos vendrán a las alturas de Sión entre gritos de alegría, y se deleitarán con mis bondades: con el pan, el vino y el aceite, y el ganado de las ovejas y de las vacas; y ellos mismos serán como un huerto bien regado, y nunca más volverán a experimentar el dolor.
13 Entonces las doncellas danzarán con alegría, lo mismo que los jóvenes y los ancianos. Yo los consolaré, y cambiaré sus lágrimas en gozo y su dolor en alegría.
14 Satisfaré abundantemente y con lo mejor el hambre y la sed de los sacerdotes y de mi pueblo.»
—Palabra del Señor.15 Así ha dicho el Señor:
«Se oye una voz en Ramá; amargo llanto y lamento. Es Raquel, que llora por sus hijos, y no quiere que la consuelen, porque ya han muerto.»
16 Así ha dicho el Señor:
«Reprime tu llanto y tus sollozos; seca las lágrimas de tus ojos, porque no has trabajado en vano: tus hijos volverán de ese país enemigo.
—Palabra del Señor.17 »Tus descendientes tienen esperanza; tus hijos volverán a su propia tierra.
—Palabra del Señor.18 »He escuchado a Efraín llorar y lamentarse: “Me azotaste. He sido castigado como un novillo indómito. Pero haz que me vuelva a ti, y a ti me volveré, porque tú eres el Señor, mi Dios.
19 Después de apartarme de ti, me arrepentí; después de reconocer mi falta, me herí en el muslo. Me quedé avergonzado y confundido, porque cargué con la afrenta de mi juventud.”
20 »¡Pero Efraín, tú eres mi hijo más querido! ¡Eres el niño en quien me complazco! Siempre que hablo de ti, lo hago con mucho cariño. Por ti, el corazón se me estremece. Ciertamente tendré de ti misericordia.»
—Palabra del Señor.21 ¡Regresa, virginal Israel! ¡Regresa a tus ciudades por el mismo camino por el que te fuiste! ¡Pon señales y marcas, y fíjate bien cuál es el camino!
22 ¿Hasta cuándo vas a andar errante, mujer contumaz? El Señor ha establecido algo nuevo en la tierra: ¡la mujer corteja al varón!
23 Así ha dicho el Señor de los ejércitos y Dios de Israel:
«Cuando yo haga volver a los cautivos, en la tierra de Judá y en sus ciudades volverán a decirse estas palabras: “¡Que el Señor te bendiga, monte santo, mansión de justicia!”
24 Y Judá volverá a vivir allí, y en todas sus ciudades, y habrá allí labradores y pastores con sus rebaños.
25 Yo satisfaré el hambre y la sed de la gente triste y fatigada.»
26 De pronto desperté, abrí los ojos, ¡y me encantó lo que había soñado!
El nuevo pacto
27 «Vienen días en que llenaré la casa de Israel y la casa de Judá con multitudes de hombres y de animales.
—Palabra del Señor.28 »Y así como me ocupé de ellos para arrancar y destruir, y arruinar, derribar y afligir, también me ocuparé de ellos para construir y plantar.
—Palabra del Señor.29 »En esos días no volverá a decirse: “Los padres comieron las uvas agrias, y los dientes de los hijos tienen la dentera”,
30 sino que cada cual morirá por su propia maldad. La dentera la tendrán los dientes de todo el que coma las uvas agrias.
31 »Vienen días en que haré un nuevo pacto con la casa de Israel y con la casa de Judá.
—Palabra del Señor.32 »No será un pacto como el que hice con sus padres cuando los tomé de la mano y los saqué de la tierra de Egipto. Porque yo fui para ellos como un marido, pero ellos quebrantaron mi pacto.
—Palabra del Señor.33 »Cuando hayan pasado esos días, el pacto que haré con la casa de Israel será el siguiente: Pondré mi ley en su mente, y la escribiré en su corazón. Y yo seré su Dios, y ellos serán mi pueblo.
—Palabra del Señor.34 »Nadie volverá a enseñar a su prójimo ni a su hermano, ni le dirá: “Conoce al Señor”, porque todos ellos, desde el más pequeño hasta el más grande, me conocerán. Y yo perdonaré su maldad, y no volveré a acordarme de su pecado.»
—Palabra del Señor.35 Así ha dicho el Señor, cuyo nombre es el Señor de los ejércitos; el que ha puesto al sol la ley de alumbrar durante el día, y a la luna y las estrellas la ley de alumbrar de noche; el que agita el mar y hace que rujan sus olas:
36 «Mientras estas leyes sigan vigentes, Israel y sus descendientes serán también ante mí una nación para siempre.»
—Palabra del Señor.37 Así ha dicho el Señor:
«Yo desecharé a todos los descendientes de Israel por todo lo que hicieron, solo cuando los altos cielos puedan medirse, y cuando los fundamentos inferiores de la tierra puedan explorarse.
—Palabra del Señor.38 »Vienen días en que la ciudad será reconstruida en mi honor, desde la torre de Jananel hasta la puerta angular.
—Palabra del Señor.39 »Los linderos de la ciudad se extenderán en dirección a la colina de Gareb, y rodearán a Goa.
40 Y todo el valle donde se entierra a los muertos y se tira la ceniza, y todas las llanuras hacia el oriente, hasta el arroyo de Cedrón y hasta la esquina de la Puerta de los Caballos, estarán consagrados a mí, y nunca más Jerusalén volverá a ser arrancada ni destruida.»
1 У той час, – говорить Господь, – Я буду Богом усіх племен Ізраїлю, а вони будуть Моїм народом.
2 Бо так говорить Господь: Народ, врятований від меча, знайде милість у пустелі, – Ізраїль прямує до свого спочинку.
3 Здалеку з’явився мені Господь і сказав : Я полюбив тебе вічною любов’ю, тому Я і виявляю тобі милосердя.
4 Я знову тебе відбудую, – і ти будеш відновлена, Ізраїльська діво! Ти знову візьмеш свої бубни й виступатимеш у веселому хороводі.
5 Ти знову насаджуватимеш виноградники на схилах самарійських гір, – будеш розводити сади й сама споживатимеш вирощені плоди .
6 Адже настане день, коли вартові волатимуть на Єфремовій горі: Вставайте й підіймемось на Сіон, – до Господа, нашого Бога!
7 Адже так говорить Господь: Нехай лунають радісні співи про Якова, – вигукуйте про головного з-посеред народів, голосно співайте пісню хвали, волаючи: Господи, спаси Свій народ, залишок Ізраїлю!
8 Я їх приведу з північного краю, а також позбираю їх з усіх країв землі, – не залишу з них ні кривих, ні сліпих, ні породіль, ні вагітних, – всі вони у великій кількості повернуться сюди.
9 З плачем вони вийдуть, – а Я, потішаючи, попроваджу їх до водних потоків рівною дорогою, на якій вони не спотикатимуться. Адже Я – Отець Ізраїлю, і Єфрем – Мій первородний!
10 Слухайте Господнє слово, народи, й сповіщайте його на далеких островах, говорячи: Той, Хто розпорошив Ізраїль, знову збере його й стерегтиме його так, як пастир своє стадо.
11 Адже Господь викупив Якова, врятувавши його з рук сильнішого за нього.
12 Вони прийдуть, і веселитимуться на узгір’ї Сіону. Всі сяятимуть від радості, користуючись Господнім добробутом: пшеницею, вином, олією, телятами та ягнятами. Їхнє життя буде, немов напоєний вологою сад, – а про колишні страждання забудуть.
13 Радісно кружлятимуть у хороводі дівчата, а разом з ними юнаки та літні люди. Я оберну їхній смуток на радість, потішу й розвеселю їх, – а горе забудеться.
14 Я напою душу священиків достатком, – Мій народ насититься Моїми благами, – така обітниця Господа.
15 Так говорить Господь: У Рамі лунають звуки голосіння та гіркого ридання, – Рахиль оплакує своїх дітей. Вона відмовляється від розради через долю своїх дітей, бо їх вже немає.
16 Так говорить Господь: Перестань голосити, нехай твої очі не проливають сліз, – адже будеш мати нагороду за свій труд, – говорить Господь, – вони повернуться з ворожого краю.
17 Є для тебе надія на майбутнє, – говорить Господь, – діти повернуться у свої кордони.
18 Я неодмінно почую Єфрема, що голосить: Ти мене покарав, і я прийняв цю кару, наче не привчений до ярма віл. Поверни мене, і я навернуся, бо Ти – Господь, мій Бог!
19 Адже після моїх поневірянь, я покаявся, – після того, як я отямився, то вдарив себе по стегні . Отже, я засоромлений і принижений, оскільки несу ганьбу моєї юності.
20 Хіба Єфрем не дорогий для Мене син? Хіба він не люба Мені дитина? Як би часто я не дорікав йому, Я завжди пам’ятаю про нього! За нього хвилюється Моє серце, і Я, безперечно, помилую його, – говорить Господь.
21 Постав собі застерігаючі знаки, – встанови собі дороговкази, і зверни увагу на дорогу, якою ти ходиш. Повернись, Ізраїлева діво, – повернися у належні тобі міста.
22 Доки ти блукатимеш, віроломна дочко? Адже Господь зробив незвичне на землі: жінка триматиметься чоловіка.
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Коли Я поверну їхніх полонених, то в Юдейському краю, – в усіх їхніх містах говоритимуть: Хай благословить тебе Господь, – оселя праведності, свята гора!
24 Разом (у згоді ) житимуть в Юдеї і городяни, і хлібороби, і кочівники зі своїми отарами.
25 Адже Я напою спраглу душу і насичу кожного стомленого…
26 На цьому я пробудився, оглянувся, – яким же приємним був для мене мій сон!
27 Ось надходить час, – говорить Господь, – коли я засію дім Ізраїля і дім Юди людським насінням, як і насінням худоби.
28 Але, як раніше Я пильно наглядав над ними, щоб викорінювати й збурювати, руйнувати, нищити і вщент губити, так тепер буду про них турбуватись, аби відбудовувати і насаджувати, – говорить Господь.
29 У ті дні більше не говоритимуть: Батьки їли кислий виноград, а в дітей на зубах оскома.
30 Адже кожна людина вмиратиме за власний гріх, і на зубах оскома буде лише в того, хто їв неспілий виноград.
Новий Заповіт з Ізраїлем і Юдою
31 Надходить час, – говорить Господь, – коли Я укладу з родом Ізраїля і поколінням Юди Новий Заповіт.
32 Не такий Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли Я, тримаючи їх за руку, виводив їх з єгипетського краю. Адже той Мій Заповіт вони порушили, хоч Я залишався їхнім Владикою, – говорить Господь.
33 Ось який Заповіт того часу Я укладу з родом Ізраїля, – говорить Господь, – Я вкладу Мій Закон у їхню душу і на їхніх серцях напишу його, і таким чином, буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
34 І вже не звертатимуться один до одного й брат до брата, кажучи: Пізнай Господа! Оскільки кожен з них знатиме Мене, – від найменшого, і до найстаршого з них, – говорить Господь, – тому що Я прощу їм провини і їхніх гріхів більше не згадаю.
35 Так говорить Господь, Котрий встановив сонце, щоб світило вдень, а також місяць і зірки, щоб сяяли вночі; Котрий збурює море, так що Його хвилі ревуть: Господь Саваот – Його Ім’я!
36 Як непорушні (вищезазначені ) встановлені Мною закони, – говорить Господь, – так нащадки Ізраїля не перестануть існувати як Мій народ повіки.
37 Так говорить Господь: Як висоту неба неможливо зміряти, й не можна дослідити глибин основ землі, так і Я не відкину нащадків Ізраїля, – запевняє Господь, – незважаючи на все, що вони вчинили.
38 Оце надходять дні, – говорить Господь, – коли буде відбудоване місто Єрусалим дляГоспода від Башти Хананеїла до Наріжної Брами.
39 Далі землемірний шнур протягнеться до Ґаревського пагорбу й поверне до Ґоа.
40 Вся долина, куди звозять мертві тіла та попіл, – усі поля в напрямку Кедронського Потоку і до наріжної Кінської Брами на сході, – все це буде посвячене Господу, і більше не буде ані зруйноване, ані знищене повіки.