Las imágenes y el sacerdote de Micaía
1 En los montes de Efraín había un hombre llamado Micaía,
2 que un día le confesó a su madre:
«Esas mil cien monedas de plata que te robaron, de las cuales me hablaste y por las cuales maldijiste al ladrón, yo las tomé y están en mi poder.»
Entonces su madre le dijo:
«¡Que el Señor te bendiga, hijo mío!»
3 Y cuando Micaía le devolvió las mil cien monedas de plata robadas, ella dijo:
«Por ti, hijo mío, voy a consagrar todo este dinero al Señor, para que se haga una imagen tallada, y otra de fundición. Así que te devuelvo el dinero.»
4 Al devolverle Micaía el dinero, su madre tomó doscientas monedas de plata y se las llevó a un fundidor, quien con esa plata talló una imagen y fundió otra, las cuales colocó en casa de Micaía,
5 y esta se llenó de dioses. Micaía hizo también un efod y terafines, y consagró como sacerdote a uno de sus hijos.
6 En aquellos tiempos no había rey en Israel, y cada quien hacía lo que le parecía mejor.
7 Un joven levita de Belén era forastero allí. Era de la tribu de Judá,
8 y había salido de Belén en busca de un lugar para vivir. En su camino llegó al monte de Efraín, a la casa donde vivía Micaía.
9 Y Micaía le preguntó:
«¿De dónde vienes?»
Y el levita le respondió:
«Soy de Belén de Judá. Me quedaré a vivir donde encuentre lugar.»
10 Micaía le dijo:
«Quédate en mi casa, y serás para mí padre y sacerdote. Te daré diez monedas de plata al año, más ropa y comida.»
El levita aceptó y se quedó,
11 y le agradó vivir con Micaía, porque lo trataba como a uno de sus hijos.
12 Luego, Micaía consagró al joven levita para que pudiera oficiar como sacerdote, y lo instaló en su casa,
13 pues decía: «Con esto, estoy seguro de que el Señor me prosperará, pues tengo por sacerdote un levita.»
Ідол Міхи
1 На Єфремовім нагір’ї жив чоловік на ім’я Міха.
2 Якось він сказав своїй матері: Коли в тебе пропали тисячу сто срібняків, я чув, як ти проклинала злодія . Так ось ці гроші в мене, – це я їх узяв! А його матір відповіла: Благословенний ти, сину мій, Господом!
3 Тож він повернув своїй матері тисячу сто срібняків. Але його матір сказала: Я, дійсно, посвятила мої гроші Господу, аби відлити і вирізьбити статую, а тому я віддаю ті срібняки тобі.
4 Але він таки віддав срібло своїй матері. Його матір узяла з тієї суми двісті срібняків і дала їх ливарникові, який виготовив з нього литу й різьблену статую, яка була поставлена в домі Міхи.
5 Таким чином, у того чоловіка, на ім’я Міха, появилось своє святилище. Він також виготовив ефод і терафімів і посвятив одного зі своїх синів, аби той був у нього священиком.
6 У той час не було в Ізраїлі царя, тому кожен чинив те, що йому подобалось.
7 У Юдейському Вифлеємі тоді перебував, як приходець, юнак з племені Юди, який був левітом.
8 Закінчивши своє перебування в місті Вифлеємі Юдейському, цей муж вирушив у подорож, перебиваючись де прийдеться. Так, мандруючи, він прийшов до Єфремового нагір’я, у дім Міхи.
9 А Міха його запитав: Звідки йдеш? А той відповів: Я – левіт з Вифлеєма Юдейського, і подорожую, як приходець, перебиваючись де і як доведеться.
10 Тоді Міха йому запропонував: Залишайся в мене, і будь мені за отця й за священика; за це я щороку даватиму тобі десять срібняків і забезпечу тебе одягом та харчами для прожиття. І левіт прийняв пропозицію.
11 Левіт погодився залишитись у того чоловіка; юнак був у його родині, як один з його синів.
12 Міха посвятив левіта на служіння, і, проживаючи в домі Міхи, юнак став йому за священика.
13 Після цього Міха сказав: Тепер я впевнений, що Господь буде до мене доброзичливим, оскільки справжній левіт став у мене священиком.