El Señor es el único Dios
1 »Escúchame ahora, Jacob; tú, Israel, eres mi siervo; yo te escogí.
2 Yo soy el Señor, tu Hacedor, el que te formó desde el vientre y el que siempre te ayudará. Y yo te digo que no temas. Tú eres mi siervo, Jacob; tú eres Jesurún, a quien yo escogí.
3 Y voy a derramar aguas sobre el desierto y ríos sobre la tierra seca, y también voy a derramar mi espíritu sobre tu generación, y mi bendición sobre tus renuevos.
4 Así ellos crecerán entre la hierba, como crecen los sauces a la orilla de los ríos.
5 Alguno dirá: “Yo soy del Señor”; otro más llevará el nombre de Jacob, y otro más escribirá con su mano “Dedicado al Señor”, y será conocido por el nombre de Israel.»
6 Así dice el Señor, el Rey y Redentor de Israel, el Señor de los ejércitos:
«Yo soy el primero; yo soy también el último. Fuera de mí no hay otro Dios.
7 ¿Quién puede proclamar lo que está por venir? ¿Quién puede declararlo y ponerlo en orden ante mí, como lo hago yo desde que establecí al pueblo antiguo? ¡Anuncien lo que viene, lo que está por venir!
8 No temas; no te intimides. ¿Acaso no te lo dije y te lo hice saber desde la antigüedad? Por lo tanto, ustedes son mis testigos. No hay más Dios que yo. No hay otro Fuerte; no conozco a ninguno.»
La insensatez de la idolatría
9 Todos los que se dedican a hacer imágenes talladas no valen nada. Aun lo más valioso de ellos no sirve para nada. Y para confusión suya, ellos mismos son testigos de que esos ídolos no ven ni entienden.
10 ¿Quién dio forma a un dios? ¿O quién fundió una imagen que para nada sirve?
11 ¡Miren! Todos los compañeros de esos artífices serán avergonzados, porque ellos mismos son hombres. Todos ellos se reunirán, y juntos se presentarán, se asustarán, y quedarán avergonzados.
12 El herrero toma las tenazas y trabaja con las ascuas; a golpe de martillo, y con la fuerza de su brazo, le va dando forma; pero luego tiene hambre, y le faltan fuerzas; no bebe agua, y se desmaya.
13 El carpintero tiende la regla, hace trazos con lápiz rojo, pule la madera con la garlopa y hace dibujos con el compás y le da forma de hombre, de un hombre hermoso, para tenerlo en su casa.
14 Tala cedros y toma madera de ciprés y de encino, que son árboles que crecen en el bosque; y planta pinos, que la lluvia hace crecer.
15 De estos árboles se sirve el hombre para quemarlos y entrar en calor; con ellos enciende también el horno para cocer panes; además, con esa madera se hace un dios, y lo adora; ¡fabrica un ídolo, y se arrodilla ante él!
16 Parte de la leña la quema en el fuego; con parte de esa leña prepara un asado y come carne, y queda satisfecho; luego se calienta y dice: «¡Ah, al ver el fuego entré en calor!»
17 Con la madera sobrante se hace un dios, un ídolo propio, y se postra delante de él y lo adora, y entre ruegos le dice: «Ponme a salvo, porque tú eres mi dios.»
18 Esa gente no sabe ni entiende. ¡Tienen cerrados los ojos, para no ver! ¡Cierran su corazón, para no entender!
19 No se pone a pensar. No es capaz de razonar ni de entender, para decir: «Si parte de esta leña la quemé en el fuego, y sobre sus brasas cocí pan, asé carne, y me la comí, ¿con el resto de esa leña voy a hacer algo abominable? ¿Voy a arrodillarme delante de un tronco de árbol?»
20 Esa gente se alimenta con cenizas; su engañado corazón la lleva a extraviarse, a no poner a salvo su vida, ni a decir: «¿Acaso no es pura mentira lo que tengo en mi mano derecha?»
El Señor es el Redentor de Israel
21 «Jacob, acuérdate de estas cosas. Tú, Israel, eres mi siervo. No te olvides de mí, porque yo te formé y tú eres mi siervo.
22 Yo deshice tus rebeliones y pecados como si deshiciera una nube, como si disipara la niebla. Vuélvete a mí, porque yo te redimí.»
23 Ustedes, cielos, canten alabanzas,
porque el Señor ha actuado.
Ustedes, profundidades de la tierra,
griten de alegría.
Ustedes, los montes, canten alabanzas
con todo árbol que está en el bosque;
porque el Señor redimió a Jacob,
y en Israel será glorificado.
24 Así dice el Señor, tu Redentor, el que te formó desde el vientre:
«Yo soy el Señor, el que todo lo hace; el que extiende los cielos sin ayuda; el que extiende la tierra por sí mismo;
25 el que deshace las señales de los adivinos y vuelve locos a los agoreros; el que hace retroceder a los sabios y diluye su sabiduría.
26 Yo soy el que afirma la palabra de su siervo, y cumple el consejo de sus mensajeros. Yo soy el que dice a Jerusalén: “Volverás a ser habitada”, y a las ciudades de Judá: “Ustedes serán reconstruidas. Yo levantaré sus ruinas”.
27 Yo soy el que dice a las profundidades: “Secas quedarán, pues yo secaré sus ríos”.
28 Yo soy el que dice de Ciro: “Él es mi pastor, y llevará a cabo todo lo que yo quiero”. Yo soy el que dice a Jerusalén: “Serás edificada”, y al templo: “Serás cimentado”.
Обітниця Духа Святого та благословення Божого для Ізраїля
1 А тепер послухай, Мій слуго, Якове, – Ізраїлю, якого Я обрав.
2 Так говорить Господь, Котрий тебе створив і формував тебе від материнського лона, і Який тобі допомагає: Не бійся, Мій слуго, Якове, – Єшуруне , якого Я обрав!
3 Адже Я виллю воду на спраглу пустелю , й потоки води на – суходіл, – зіллю Мого Духа на твоє потомство і Моє благословення – на твоїх дітей, –
4 аби вони зростали, наче трава, і як тополі – біля водних потоків.
5 Один скаже: Я Господній, а інший назветься іменем Якова, а ще інший напише на своїй руці: власність Господа, і почне називатись іменем Ізраїлю.
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів, і його Спаситель, Господь Саваот: Я є перший, Я і останній, і, крім Мене, немає Бога!
7 Хто рівний Мені? Нехай відізветься, заявить про це і пояснить Мені, як Я створив у давнину людей, і нехай провістить їм майбутнє – те, що має статись.
8 Ви ж не тривожтесь і не лякайтесь. Хіба Я не провістив вам цього від початку і не розповів вам? Ви – Мої свідки! Хіба є ще Бог, крім Мене? Ні, немає іншої Скелі – не знаю жодної .
Нікчемність та даремність ідолів і тих, хто їх виробляє
9 Ті, котрі виготовляють різьблених ідолів, – усі нікчемні, бо навіть від найулюбленіших з них немає жодної користі, і вони (майстри ) є свідками цього , але не хочуть ні бачити, ні знати, – тому й чекає їх ганьба.
10 Хто робить бога і виливає ідола, від якого не буде жодної користі?
11 І він, і всі його приятелі, будуть засоромлені, адже всі ремісники – лише люди. Нехай би всі разом зібралися і стали разом; та вони б усі жахнулись і застидалися б зробленого.
12 Коваль виготовляє з заліза сокиру, працюючи при жаріючому вугіллі; ударами молота надає йому певної форми, докладаючи всіх зусиль своїх рук. Буває що зголоднілий, втомлюється, – знемагає від спраги й втрачає сили.
13 Столяр, натягнувши шнур, позначає крейдою обриси, обточує його різцем, заокруглює його циркулем, роблячи з нього гарну на вигляд подобу людини, аби потім поставити у домі (капищі ).
14 Перед тим зрубує собі кедри, або бере кипарис чи дуб, – дочекавшись, поки виросте найкраще посеред дерев лісу, – або він вибирає сосну, яку сам посадив, і яка, завдяки дощам, виросла,
15 аби послужити людям для опалювання, – гріється, або пече хліб. З цього ж матеріалу він витесує бога й поклоняється йому , – робить ідола, й стає перед ним навколішки.
16 Частину дерева він палить у вогні, щоб зігрітись, – іншою пече м’ясо, їсть печеню і насичується, а зігрівшись і наситившись, він каже: Мені тепло, і приємно дивитись на вогонь.
17 З решти дерева він робить собі різьбленого ідола, щоб падати перед ним у поклоні долілиць, – стоячи навколішки, молиться до нього, волаючи: Спаси мене, бо ти є моїм богом!
18 Вони (ці люди ) не знають, – не усвідомлюють, адже їхні очі засліплені, й не бачать, а їхні серця далекі від розуміння.
19 Така людина ніяк не візьме до свого серця, – в неї не вистачає ні знання, ні розуму, щоб собі сказати: Частину дерева я спалив у вогні і на його жаріючому вугіллі напік хліба, насмажив м’яса і наївся, тож невже з решти дерева маю зробити гидоту, і уклякати перед куском дерева?
20 Але такий годується попелом, його обмануте серце провадить його манівцями, так що він не здатний спасти власну душу, аби опам’ятатись і сказати: Хіба ж не омана в моїй правиці?
Єрусалим знову буде заселено, Юдею знову буде відбудовано
21 Тож пам’ятай про це, Якове, – Ізраїлю, адже ти Мій слуга! Я створив тебе, щоб ти був Моїм слугою, тож ти, Ізраїлю, Мене не забувай!
22 Я розвіяв, наче хмару, твої провини і, як туман, – твої гріхи. Повернися ж до Мене, адже Я викупив тебе!
23 Веселіться, небеса, через те, що зробив це Господь! Радісно вигукуйте, земні глибини! Із захопленням веселіться, гори, ліси і кожне, зокрема, дерево, адже Господь викупив Якова, і прославився в Ізраїлі!
24 Так говорить Господь, твій Викупитель, – Той, Хто тебе сформував від материнського лона: Я – Господь, Котрий все створив, – Сам розпростер Небеса і непорушно закріпив землю. Хто був зі Мною?
25 Хто перетворює в ніщо видумані провіщення, викриває безумство ворожбитів, відправляє мудреців ні з чим, а їхню мудрість перетворює на безумство?
26 Я виконую те, що сказав Мій слуга і підтверджую сказане Моїми вісниками. Я кажу про Єрусалим: Він знову буде заселеним, як і про міста Юдеї: Вони будуть відбудовані, а їхні руїни відновлені!
27 Я звелю безодні: Стань сухою! Я також осушу твої ріки.
Пророцтво про Кіра
28 Я кажу про Кіра: Він – посланий Мною пастир, і він виконає Мою волю, – скаже про Єрусалим: Він буде відбудований! І про Храм: Закладіть його основи!