De Egipto nada puede esperarse
1 ¡Ay de los hijos rebeldes, que hacen planes sin tomarme en cuenta; que buscan cobijarse pero no bajo mi espíritu, con lo que añaden pecado tras pecado!
—Palabra del Señor.2 Sin consultarme antes se dirigen a Egipto para buscar apoyo en el poder del faraón, y poner su esperanza en la protección de los egipcios.
3 Pero ese poder del faraón se les cambiará en vergüenza; el amparo y protección de Egipto se les volverá confusión.
4 Cuando sus príncipes estén en Soán, y sus embajadores lleguen a Janés,
5 todos se avergonzarán de ese pueblo, que ni les sirve ni los socorre, ni les trae ningún provecho; más bien, les será motivo de vergüenza y de oprobio.
6 Profecía contra la bestia del Néguev:
Por tierra de tribulación y de angustia, de donde salen la leona y el león, la víbora y la serpiente que vuela, a lomo de asno y sobre las jorobas de sus camellos llevan sus riquezas y sus tesoros a un pueblo que no les será de ningún provecho.
7 La ayuda de Egipto será inútil y endeble. Por eso, a gritos les hice ver que su fuerza consistía en mantenerse quietos.
8 Así que ve ahora y escribe esto en una tablilla, para que lo lean; regístralo en un libro, para que permanezca hasta el día final, a través de todos los tiempos.
9 Porque este es un pueblo rebelde; es gente mentirosa, que no quiere obedecer las enseñanzas del Señor;
10 a los videntes les dicen: «Ustedes no vean», y a los profetas les piden: «No nos anuncien lo que debemos hacer; mejor digan cosas halagüeñas, anuncien cosas ilusorias;
11 háganse a un lado, apártense de nuestro camino, ¡alejen de nuestra vista al Santo de Israel!»
12 Por eso el Santo de Israel dice así:
«Ya que ustedes han rechazado esta palabra, y confían en la violencia y en la iniquidad, y se apoyan en ellas,
13 este pecado será para ustedes como una grieta que se extiende por un alto muro, hasta resquebrajarlo y hacer que se derrumbe en cualquier momento.
14 Y este se resquebrajará como una vasija de alfarero, que sin misericordia la hacen pedazos; a tal grado que, de entre los añicos, no se encuentra un solo tiesto para sacar fuego del hogar ni agua del pozo.»
15 Así ha dicho Dios el Señor, el Santo de Israel:
«La salvación de ustedes depende de que mantengan la calma. Su fuerza radica en mantener la calma y en confiar en mí.»
Pero ustedes no quisieron obedecer,
16 sino que dijeron:
«De ninguna manera. Preferimos huir a galope. ¡Cabalgaremos sobre veloces corceles!»
Por lo tanto, tendrán que huir, y sus perseguidores serán más veloces que ustedes.
17 Un millar de ustedes huirá ante la amenaza de un solo hombre; y ante la amenaza de cinco huirán todos ustedes, hasta quedar solitarios como un mástil en la cumbre de un monte; ¡como bandera sobre una colina!
Dios se compadecerá de Israel
18 Por lo tanto, el Señor esperará un poco y tendrá piedad de ustedes, y por eso será exaltado por la misericordia que tendrá de ustedes. Ciertamente el Señor es un Dios justo; ¡dichosos todos los que confían en él!
19 Ustedes, los que habitan en el monte Sión, en Jerusalén, nunca más volverán a llorar; porque el Dios misericordioso se apiadará de ustedes, y les responderá cuando oiga la voz de su clamor.
20 Aunque el Señor les hará comer un pan de congoja y les dará a beber agua de angustia, nunca más se les quitarán sus maestros, sino que los verán con sus propios ojos.
21 Entonces oirán ustedes decir a sus espaldas estas palabras: «Este es el camino; vayan por él. No se desvíen a la derecha ni a la izquierda.»
22 Entonces rasparán la cubierta de sus esculturas de plata y la vestidura de sus imágenes de oro fundido; las harán a un lado, como a un trapo asqueroso, y dirán: «¡Fuera de aquí!»
23 Cuando siembres la tierra, el Señor enviará lluvia sobre tu siembra, y del fruto de la tierra te dará abundante comida.
Entonces tus ganados pastarán en terrenos espaciosos;
24 tus bueyes y tus asnos, con los que labras la tierra, comerán grano limpio, sacudido con pala y criba;
25 y el día de la gran matanza, cuando caigan las torres, sobre todo monte alto y sobre toda colina elevada habrá muchos ríos y arroyos.
26 El día que el Señor ponga una venda en la herida de su pueblo, y cure la llaga que le causó, la luz de la luna alumbrará como la luz del sol, y la luz del sol alumbrará siete veces más, como la luz de siete días.
Juicio del Señor contra Asiria
27 ¡Miren! ¡El nombre del Señor viene de lejos! Viene con el rostro encendido y con llamas de fuego devorador; sus labios están llenos de ira, y su lengua parece un fuego abrasador;
28 su aliento es como un torrente que llega hasta el cuello y que todo lo inunda; va a zarandear a las naciones con una criba destructora; va a poner un freno en la quijada de los pueblos, para hacerlos errar.
29 Pero ustedes cantarán con un corazón alegre, como en la noche en que se celebra la pascua; como el flautista que va al monte del Señor para honrar al Fuerte de Israel.
30 Y el Señor hará oír su potente voz, y dejará ver cómo descarga su brazo: ¡con rostro enfurecido y con la llama de un fuego abrasador!, ¡con un torbellino, y tempestad y piedras de granizo!
31 Ciertamente Asiria, que hirió con vara, será quebrantada con la voz del Señor.
32 Y cada golpe de la vara justiciera que el Señor descargue sobre ella, irá acompañado de música de arpas y panderos; ¡él librará contra ella una batalla estruendosa!
33 Desde hace mucho tiempo está ya dispuesta y preparada para el rey una pira con mucha leña. Es ancha y profunda, y solo espera el soplo del Señor para prenderse como un río de azufre.
Горе непокірливому народу
1 Горе непокірним дітям, каже Господь, – котрі проводять наради, але без Мене, і укладають угоди, та не в Моєму Дусі, а щоб долучати гріх до гріха.
2 Вирушають аж у Єгипет, не радячись зі Мною, аби шукати захисту в силі фараона та сховатись у тіні Єгипту.
3 Адже заступництво фараона обернеться для вас соромом, і укриття в тіні Єгипту – ганьбою.
4 Бо хоч його князі дійшли до Цоану, його посли прибули в Ханес, –
5 вкриється ганьбою кожен, хто покладатиметься на народ, який не принесе їм ні користі, ні допомоги, а лише ганьбу і сором.
6 Провіщення про тварин півдня. Через край смутку і недолі, який населяють леви й левиці, а також гадюки та літаючі змії, везуть на хребтах ослів своє багатство, – на верблюжих горбах свої скарби народові, який не принесе жодної користі.
7 Адже допомога Єгипту – річ марна і даремна, тому Я й назвав його: Зухвала, ні на що нездатна потвора Рагав.
8 Отже, тепер йди, Ісая , напиши це на таблиці і закріпи це в книзі, аби воно зберігалось для майбутнього, як свідчення навіки.
9 Тому що цей народ непокірливий, віроломні діти, – діти, які не бажають дотримуватись Господнього Закону.
10 Провидцям вони кажуть: Не смійте нам провіщати! А пророкам наказують: Не пророкуйте нам правди, а говоріть нам щось приємне, – передбачайте оманливе!
11 Зійдіть з дороги, відверніться від стежки, і не говоріть нам про Святого Ізраїлевого!
12 Тому так говорить Святий Ізраїлів: Оскільки ви відкинули Моє Слово і покладаєтесь на обман та насильство, і на це спираєтесь,
13 то цей гріх стане для вас, як загрозлива тріщина, що пішла по всій укріпленій стіні, падіння якої стається миттєво й несподівано!
14 Вона буде зруйнована, як глиняна посудина, яку безпощадно вдарили, – так що в її уламках не знайдеться і черепка, в який можна було б узяти вогонь з вогнища, або зачерпнути зі ставка води.
15 Тому так говорить мій Владика Господь, Святий Ізраїлів: Якщо навернетесь і збережете спокій, то спасетесь. Ваша сила в спокої та довір’ї… Але ви не захотіли,
16 говорячи: Ні! Втечемо на конях! Тому й будете втікати. А ще казали: Полетимо на конях галопом! Проте мчатимуться галопом і ті, котрі вас переслідуватимуть!?
17 Від погрози одного побіжить тисяча; якщо ж загрожуватиме п’ятеро, ви розпорошитесь так, що ваш залишок буде, як щогла на верхів’ї гори, або прапор на пагорбі.
Справедливий Бог виявить Своє милосердя
18 Проте Господь почекає, виявляючи до вас милосердя, – Він піднімається, щоб вам допомогти, оскільки Господь є справедливим Богом. Щасливі всі, котрі покладаються на Нього!
19 Отже, сіонський народе, що мешкаєш в Єрусалимі, ти не будеш постійно плакати. Господь напевно відповість на голос твого волання і помилує тебе. Щойно почує, – відповість тобі.
20 Бо хоч Владика дасть вам хліб смутку і воду утиску, однак твої вчителі не будуть більше ховатись від тебе , – Твої очі бачитимуть твоїх учителів.
21 І якби ти ухилився вправо, чи вліво, то твої вуха почують позаду себе голос, який говоритиме: Ось дорога, – йди нею!
22 Але ти визнаєш нечистим срібне покриття ваших ідолів, і золоту поволоку ваших статуй. Ви викинете їх, як ганчірку після жіночого очищення, говорячи: Геть звідси, гидото!
23 Тоді Господь дасть дощ на твоє насіння, яким ти засієш поле, і врожаї землі будуть багаті та щедрі. Того часу твоя худоба буде пастися на розлогих пасовиськах,
24 а воли й осли, якими обробляєш землю, їстимуть підсолений корм, прочищений і провіяний лопатою.
25 А з кожної високої гори і з вершини кожного пагорбу потечуть потоки і струмки води. Це станеться після великої битви, коли впадуть вежі.
26 Тоді світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше , як світло сімох днів. Так буде того дня, коли Господь перев’яже рани Свого народу, – загоїть рани від побоїв!
Покарання Ассирії
27 Ось наближається Господнє Ім’я здалеку, палає Його гнів, наче важкий тягар. Його уста сповнені обурення, а Його язик, – як пожираючий вогонь.
28 Його подих, як вируючий потік, води якого сягають аж до шиї. Він пересіватиме народи решетом виснаження, бо в щелепи народів буде вкладена вуздечка, – вводити в оману.
29 У вас же звучатиме спів, як у ніч урочистого свята, – ви радітимете серцем, як той, хто під звуки сопілки підіймається на Господню гору до Скелі Ізраїлю.
30 Господь виявить Себе у величі потужного голосу і покаже важку Свою руку в шаленому гніві та пожираючому полум’ї, в супроводі бурі, зливи і кам’яного граду.
31 Від цього Господнього голосу здригнеться Ассирія, відчувши на собі важкі удари палиці.
32 Кожний караючий удар палиці, який направить на неї Господь, супроводжуватиметься звуками бубнів та гусел. Він зруйнує її ударами власної руки.
33 Бо вже давно приготований Тофет , призначений також і для царя, – його зробили глибоким та широким, – і на купі вогнища багато дров. Господній подих запалить його, наче сірчаний потік.