Dios bendice a Jacob en Betel
1 Dios le dijo a Jacob:
«Prepárate para ir a Betel y quedarte allí. En Betel harás un altar al Dios que se te apareció cuando huías de tu hermano Esaú.»
2 Entonces Jacob dijo a su familia y a todos los que estaban con él:
«Desháganse de los dioses ajenos que hay entre ustedes; purifíquense y cámbiense de ropa,
3 y preparémonos para ir a Betel. Allí haré un altar al Dios que me respondió en el día de mi angustia, y que me ha acompañado por dondequiera que he andado.»
4 Ellos le entregaron a Jacob todos los dioses ajenos que había en su poder, y los zarcillos que llevaban en las orejas; y Jacob los enterró bajo la encina que estaba cerca de Siquén.
5 Cuando salieron, el terror de Dios cayó sobre las ciudades de los alrededores, y nadie persiguió a los hijos de Jacob.
6 Jacob y todo el pueblo que estaba con él llegaron a Luz (es decir, Betel), ciudad que está en la tierra de Canaán,
7 y Jacob edificó un altar, y a ese lugar lo llamó El Betel, porque allí se le había aparecido Dios cuando huía de su hermano.
8 Allí murió Débora, nodriza de Rebeca, y fue sepultada al pie de Betel, debajo de la encina, la cual fue llamada Alón Bacut.
9 Una vez más, Dios se le apareció a Jacob cuando volvió de Padán Aram, y lo bendijo.
10 Le dijo Dios:
«Tu nombre es Jacob. Pero ya no te llamarás Jacob; ahora tu nombre será Israel.»
Y ese fue su nombre.
11 Y Dios también le dijo:
«Yo soy el Dios omnipotente. Reprodúcete y multiplícate. De ti saldrá una nación, y reyes, y un conjunto de naciones.
12 La tierra que les he dado a Abrahán y a Isaac, te la daré a ti, y a tu descendencia después de ti.»
13 Después Dios se apartó de Jacob y del lugar donde había hablado con él.
14 En ese lugar Jacob levantó una señal de piedra, y como libación derramó aceite sobre ella.
15 Al lugar donde Dios había hablado con él, Jacob le puso por nombre Betel.
Muerte de Raquel
16 Después partieron de Betel. Pero aún estaban como a media legua de distancia de Efrata, cuando Raquel dio a luz, y tuvo un parto difícil.
17 Entre las dificultades de su parto, la partera le dijo: «No tengas miedo, que también tendrás este hijo.»
18 Cuando Raquel exhalaba el último suspiro (pues murió), le puso por nombre Benoní; pero su padre lo llamó Benjamín.
19 Y Raquel murió y fue sepultada en el camino de Efrata, que también es Belén.
20 Sobre su sepultura, Jacob levantó un pilar, que hasta el día de hoy es la señal de la sepultura de Raquel.
21 Y partió Israel de allí, y plantó su tienda más allá de Migdal Edar.
22 Mientras Israel vivía en aquella tierra, Rubén fue y durmió con Bilá, la concubina de su padre. Pero esto llegó a oídos de Israel.
Los hijos de Jacob
(1 Cr 2.1-2)Los hijos de Israel fueron doce:
23 los hijos de Lea: Rubén, el primogénito de Jacob; Simeón, Leví, Judá, Isacar y Zabulón.
24 Los hijos de Raquel: José y Benjamín.
25 Los hijos de Bilá, sierva de Raquel: Dan y Neftalí.
26 Los hijos de Zilpa, sierva de Lea: Gad y Aser. Estos fueron los hijos que le nacieron a Jacob en Padán Aram.
Muerte de Isaac
27 Jacob fue a visitar a Isaac, su padre, en Mamre, es decir, la ciudad de Arba, que es Hebrón, donde habitaron Abrahán e Isaac.
28 Isaac llegó a vivir ciento ochenta años,
29 y exhaló el espíritu siendo anciano y lleno de días. Murió y fue reunido con su pueblo, y sus hijos Esaú y Jacob lo sepultaron.
Повернення Якова до Бетелю
1 Тоді Бог промовив до Якова: Встань і йди до місцевості Бетель; оселися там і побудуй жертовника Богові, Який з’явився тобі, коли ти втікав від свого брата Ісава.
2 Тож сказав Яків своїм домашнім, усім що жили з ним: Викиньте чужих богів, які є у вас, очистіться і змініть ваш одяг.
3 А тепер вставайте й підемо до Бетеля. Там я споруджу жертовник Богові, Який мені відповів у день моєї скрути і був зі мною в дорозі, якою я йшов.
4 Тож віддали Якову всіх чужих богів, які були в них, а також сережки, що в їхніх вухах. І закопав усе це Яків під модриною, що біля Сихема.
5 Вони вирушили, а страх від Бога охопив навколишні міста, через що й не переслідували синів Якова.
6 Отже , Яків з усім народом, який був з ним, прибули до Луза, що в ханаанській землі, тобто в Бетель.
7 Яків збудував там жертовник і назвав місцевість Ел-Бетель, тому що, коли він утікав від свого брата, саме там йому з’явився Бог.
8 Там померла Девора, годувальниця Ревеки, і була похована нижче Бетеля, під дубом. Назвав його Яків Дубом Плачу.
9 Бог знову з’явився Якову, коли він повернувся в Падан-Арама, і поблагословив його.
10 І сказав йому Бог: Твоє ім’я – Яків, але не будуть тебе називати Яковом, бо надалі твоє ім’я буде Ізраїль. Тож дав йому ім’я Ізраїль.
11 Після цього Бог сказав йому: Я – Бог Всемогутній! Зростай чисельністю і розмножуйся; цілі народи і громади народів походитимуть від тебе. Навіть царі вийдуть з твоїх нащадків.
12 Адже землю, яку Я колись віддав Авраамові й Ісаакові, даю тобі. Так само Я дам цю землю і твоїм нащадкам після тебе.
13 З того місця, де з ним відбувалась ця розмова, Бог піднявся від Якова вгору.
14 Саме на тому місці, де Бог розмовляв з Яковом, він поставив кам’яний стовп і вилив на нього вино та олію, як жертву.
15 Ось чому назвав Яків місце, де Бог розмовляв з ним, Бетель.
Смерть та поховання Рахилі
16 Вони вирушили з Бетеля, і, коли ще залишалося пройти деяку відстань до Ефрати, почала народжувати Рахиль. Її роди були вельми тяжкі.
17 Під час цих тяжких родів повитуха сказала їй: Кріпися, бо й цей також у тебе син.
18 Так сталося, коли залишало її життя, оскільки вона вмирала, то дала йому ім’я: Беноні. Батько ж назвав його Веніяміном.
19 Отже , Рахиль померла. Її поховали по дорозі до Ефрати, тобто до Вифлеєму.
20 І поставив Яків стовп на її могилі. Це надмогильний пам’ятник Рахилі, який існує до сьогодні.
21 Ізраїль вирушив далі й поставив свій намет за Міґдал-Едером.
22 Коли поселився Ізраїль у тій землі, увійшов Рувим до Білги, наложниці свого батька. І довідався про це Ізраїль. Було ж на той час у Якова вже дванадцять синів.
Дванадцять синів Якова
23 Сини Лії: Рувим, первенець Якова, а також Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.
24 Сини Рахилі: Йосиф і Веніямін.
25 Сини Рахилиної рабині Білги: Дан і Нефталим.
26 Сини Ліїної невільниці Зілпи: Ґад і Асир. Це усі сини Якова, які народилися в нього в Падан-Арамі.
Смерть та поховання Якова
27 Тож прийшов Яків до свого батька Ісаака, до Мамре, в Кір’ят-Арбу, тобто в Хеврон, де мешкали Авраам та Ісаак.
28 Було ж віку Ісаака сто вісімдесят років.
29 Він упокоївся, помер і приєднався до свого роду в похилому віці, в повноті днів. Поховали Ісаака його сини Ісав та Яків.