Saludo
1 Yo, Pablo, apóstol (y no de los hombres ni por medio de los hombres, sino por Jesucristo y por Dios el Padre que lo resucitó de los muertos),
2 y todos los hermanos que están conmigo, deseamos a las iglesias de Galacia
3 que tengan gracia y paz de Dios el Padre y de nuestro Señor Jesucristo,
4 el cual se dio a sí mismo por nuestros pecados para librarnos del presente siglo malo, conforme a la voluntad de nuestro Dios y Padre,
5 a quien sea dada la gloria por los siglos de los siglos. Amén.
No hay otro evangelio
6 Me asombra que tan pronto se hayan alejado ustedes del que los llamó por la gracia de Cristo, para seguir un evangelio diferente.
7 No que haya otro evangelio, sino que hay algunos que los perturban y quieren pervertir el evangelio de Cristo.
8 Pero si aun nosotros, o un ángel del cielo, les anuncia otro evangelio diferente del que les hemos anunciado, quede bajo maldición.
9 Como antes lo hemos dicho, también ahora lo repito: Si alguno les predica un evangelio diferente del que han recibido, quede bajo maldición.
10 ¿Busco acaso el favor de la gente, o el favor de Dios? ¿O trato acaso de agradar a la gente? ¡Si todavía buscara yo agradar a la gente, no sería siervo de Cristo!
El ministerio de Pablo
11 Pero les hago saber, hermanos, que el evangelio anunciado por mí no sigue criterios humanos,
12 pues yo no lo recibí ni lo aprendí de nadie, sino que Jesucristo me lo reveló.
13 Porque ya han oído ustedes hablar de cuál era mi conducta antes, en el judaísmo, cuando perseguía y asolaba sobremanera a la iglesia de Dios.
14 En el judaísmo, yo aventajaba en mi nación a muchos de mis contemporáneos, y era mucho más celoso de las tradiciones de mis padres.
15 Pero Dios me apartó desde el vientre de mi madre y me llamó por su gracia, y cuando a él le agradó
16 revelar a su Hijo en mí para que yo lo anunciara entre los no judíos, no me apresuré a consultar a nadie,
17 ni subí a Jerusalén para hablar con los que eran apóstoles antes que yo; sino que fui a Arabia, y volví de nuevo a Damasco.
18 Después, pasados tres años, subí a Jerusalén para ver a Pedro, y permanecí con él quince días;
19 pero no vi a ningún otro apóstol, sino a Jacobo el hermano del Señor.
20 En esto que les escribo, pueden ver delante de Dios que no miento.
21 Después fui a las regiones de Siria y de Cilicia,
22 y las iglesias de Judea, que eran en Cristo, no me conocían ni me habían visto;
23 solamente habían oído decir: «Aquel que antes nos perseguía, ahora predica la fe que en otro tiempo buscaba destruir.»
24 Y glorificaban a Dios en mí.
Вітання галатам
1 Павло, апостол не від людей, не через людину, але через Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих,
2 та всі брати, що зі мною, – до галатійських Церков:
3 благодать і мир вам від нашого Бога Отця і від Господа Ісуса Христа,
4 Який віддав Самого Себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього лукавого віку, за волею Бога і нашого Отця,
5 Якому слава навіки‑віків. Амінь .
Євангелія – не від людей
6 Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншої євангелії.
7 Втім, вона не інша, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангелію Христа.
8 Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, – нехай буде відлучений!
9 Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, – нехай буде відлучений!
10 Хіба тепер я покладаюся на людей, чи на Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христа.
11 Повідомляю вам, брати, що Євангелія, яку я вам звістив, не від людей.
12 Адже я не прийняв її і не навчився від людини, але – через об’явлення Ісуса Христа.
Початок служіння апостола Павла
13 Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її;
14 я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань.
15 Коли ж Бог, Який вибрав мене з утроби моєї матері й покликав Своєю благодаттю, уподобав
16 об’явити через мене Сина Свого, щоб я благовістив Його між язичниками, – я не став того часу радитися з тілом і кров’ю
17 і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск.
18 Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів.
19 Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 І те, що пишу вам, – перед Богом пишу , не обманюю.
21 Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії.
22 Церкви Христові в Юдеї не знали мене особисто.
23 Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив.
24 І прославляли через мене Бога.