1 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
2 «Hijo de hombre, profetiza y di que yo, Dios el Señor, he dicho: “¡Ay de aquel día! ¡Laméntenlo!”
3 Ya se acerca el día. Sí, ya está cerca el día del Señor. Será un día nublado, un día de castigo para las naciones.
4 La espada vendrá contra Egipto. Cuando en Egipto caigan los heridos, Etiopía temblará de miedo; y se apoderarán de sus riquezas, y sus fundamentos serán destruidos.
5 Etiopía, Fut, Lud, toda Arabia, Libia, y sus aliados, caerán con ellos a filo de espada.»
6 Así ha dicho el Señor:
«También los aliados de Egipto caerán a filo de espada, y se derrumbará la altivez de su poderío. Desde Migdol hasta Sevene morirán a filo de espada.
—Palabra de Dios el Señor.7 »Entre las tierras asoladas, serán los países más asolados; entre las ciudades en ruinas, serán sus ciudades las más arruinadas.
8 Cuando yo le prenda fuego a Egipto, y todos sus aliados sean derrotados, sabrán que yo soy el Señor.
9 Cuando llegue ese día, y ese día viene, de mi presencia saldrán mensajeros en naves para espantar a la confiada Etiopía, y se espantarán como cuando castigué a Egipto.»
10 Así ha dicho Dios el Señor:
«Por medio del rey Nabucodonosor de Babilonia voy a acabar con las riquezas de Egipto.
11 Ese rey y su ejército, que son los más fuertes entre las naciones, vendrán para destruir a Egipto; descargarán sus espadas contra ese país, y lo llenarán de cadáveres.
12 Yo secaré los ríos, y dejaré caer la tierra en poder de gente malvada, y por medio de gente extraña destruiré el país y todo lo que hay en él. Yo, el Señor, lo he dicho.»
13 Así ha dicho Dios el Señor:
«También voy a destruir las imágenes y los ídolos de Menfis. Voy a infundir temor en la tierra de Egipto, y no habrá más príncipes en ese país.
14 Asolaré a Patros, le prenderé fuego a Soán, y dictaré sentencia contra Tebas.
15 Sobre Sin, que es la fortaleza de Egipto, derramaré mi ira, y exterminaré a la multitud de Tebas.
16 A Egipto le prenderé fuego, Sin experimentará un gran dolor, Tebas será destrozada, y la angustia de Menfis no tendrá fin.
17 Los jóvenes de Avén y de Pibeset caerán a filo de espada, y las mujeres irán en cautiverio.
18 »Cuando yo ponga fin al poder de Egipto, en Tafnes se oscurecerá el día, y la soberbia de su poderío llegará a su fin; todo el país se cubrirá de tinieblas, y los habitantes de sus aldeas serán llevados al cautiverio.
19 Voy a dictar sentencia contra Egipto, y así sabrán que yo soy el Señor.»
20 El día siete del mes primero del año undécimo, la palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
21 «Date cuenta, hijo de hombre, de que al rey de Egipto le he roto su poderoso brazo, y nadie se lo ha vendado ni le ha aplicado ningún medicamento; tampoco se lo han ligado con un torniquete para darle la fuerza suficiente de sostener la espada.»
22 Por tanto, así ha dicho Dios el Señor:
«Yo estoy en contra del faraón, el rey de Egipto. Y voy a quebrarle los brazos, lo mismo el fuerte que el fracturado, para que la espada se le caiga de las manos.
23 Voy a esparcir a los egipcios por todas las naciones; voy a dispersarlos por todos los países.
24 Fortaleceré los brazos del rey de Babilonia, y en sus manos pondré mi espada. Pero al faraón le quebraré los brazos, y delante del rey de Babilonia lanzará gemidos de agonía.
25 Sí, fortaleceré los brazos del rey de Babilonia, y los brazos del faraón se abatirán. Cuando yo ponga mi espada en las manos del rey de Babilonia, y él la deje caer sobre Egipto, sabrán que yo soy el Señor.
26 Yo esparciré a los egipcios por todas las naciones; yo los dispersaré por todos los países. Así sabrán que yo soy el Señor.»
Голосіння над Єгиптом
1 Далі було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, проголоси пророцтво й скажи: Так говорить Владика Господь: Голосіть: Ой, який же злощасний цей день!
3 Адже близько день! Близько Господній день, – день хмарний, час відплати народам!
4 Нагряне меч на Єгипет, і затремтить від страху Ефіопія, особливо коли падатимуть вбиті в Єгипті, й забиратимуть його багатства та руйнуватимуться його основи.
5 Ефіопія, Лівія і Лідія та всі змішані народи , а також кувійці, разом з дітьми землі Заповіту, – всі з ними (єгиптянами ) поляжуть від меча.
6 Так говорить Господь: Впадуть усі підпори Єгипту й рухне гординя його сили від Міґдолу й до Сієни, – всі поляжуть у ньому від меча, – говорить Владика Господь.
7 І стане Єгипет найбільш спустошеним серед інших спустошених країн, а його міста будуть зруйновані понад усі інші зруйновані міста.
8 Усі зрозуміють, що Я – Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і будуть розбиті всі, що йому допомагають.
9 У той день вийдуть від Мене на кораблях посланці, аби налякати (попередити ) безпечних ефіопців. У день Єгипту, який надходить, охоплять їх муки відчаю.
10 Так говорить Владика Господь: Я покладу край багатолюдному Єгипту рукою вавилонського царя Навуходоносора.
11 Його самого (Навуходоносора ) і його народ, – найлютіший з-посеред інших народів, – спроваджу для спустошення землі, – вони спрямують свої мечі проти Єгипту, наповнять цей край убитими.
12 Я осушу їхні ріки (притоки Нілу ), передам ту землю в руки злочинців, – спустошу країну та все, що на ній, руками чужинців. Це сказав Я, Господь!
13 Так говорить Владика Господь: Я знищу їхніх ідолів та покладу край бовванам Нофа (Мемфіса ). Єгипетський край залишиться без Володаря, і всю єгипетську землю охопить жах.
14 Я спустошу Патрос, зішлю вогонь у Цоан, і звершу Мої присуди над Но (Фіви ).
15 Зіллю Свій гнів на Сін (Сієна ), твердиню Єгипту, і знищу багатолюдні Фіви.
16 Отже, я спроваджу на Єгипет вогонь, – від болю стогнатиме Сін, Фіви будуть зруйновані, а в Мемфіс посеред дня увірвуться вороги.
17 Юнаки Авена (Геліополіса ) і Пі-Весета поляжуть від меча, або підуть у полон.
18 У Тахпанхесі стане темно посеред дня, коли Я трощитиму там єгипетське ярмо і нищитиму в ньому гордість його сили, – його покриє хмара, коли його дочок забиратимуть у полон.
19 Ось такий присуд Я здійсню над Єгиптом, і пізнають, що Я – Господь.
Пророцтво про фараона
20 В одинадцятому році, першого місяця , в сьомий день місяця було до мене Господнє слово такого змісту:
21 Сину людський, Я зламав рамено (силу ) фараона, єгипетського царя, і воно залишається не перев’язаним, щоб могло бути вилікуване, – не накладений пластир, аби його обвинути і щоб поновилась сила вхопитися за меча.
22 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я виступаю проти фараона, єгипетського царя. Я зламаю його здорове рамено, а не те, що вже зламане, так що меч випаде з його рук.
23 Я розпорошу єгиптян поміж народами й розвію їх по різних країнах.
24 Натомість зміцню руки вавилонського царя і вкладу Свій меч, який розіб’є рамено (потугу ) фараона, – смертельно поранений фараон перед ним лише тяжко стогнатиме.
25 Так, Я зміцню руки вавилонського царя, а руки фараона опустяться. І, коли Я вкладу Свій меч у руку вавилонського царя, і він її простягне на єгипетський край, всі пізнають, що Я – Господь.
26 Я розпорошу єгиптян між народами та розкидаю їх по різних країнах, і тоді вони пізнають, що Я – Господь.