Llamamiento de Ezequiel
1 La voz me dijo:
«Hijo de hombre, ponte sobre tus pies, que voy a hablar contigo.»
2 Tan pronto como me habló, el espíritu entró en mí y me hizo ponerme sobre mis pies, y oí que el que me hablaba
3 me decía:
«Hijo de hombre, voy a enviarte a los hijos de Israel, un pueblo rebelde. Hasta el día de hoy, tanto ellos como sus padres se han rebelado contra mí.
4 Así que yo te envío a gente de rostro adusto y de corazón empedernido. Y les dirás: “Así ha dicho Dios el Señor.”
5 Tal vez te harán caso. Pero si no lo hacen así, porque son gente rebelde, siempre sabrán que entre ellos hubo un profeta.
6 Pero tú, hijo de hombre, no tengas miedo de ellos ni de sus palabras. Aunque estés entre zarzas y espinos, y habites entre escorpiones, no tengas miedo de ellos ni de sus palabras, porque son gente rebelde.
7 Ya sea que te escuchen o no, porque son muy rebeldes, tú repíteles mis palabras.
8 Y tú, hijo de hombre, escucha bien lo que te digo, y no seas rebelde como esa gente. Abre la boca, y come lo que voy a darte a comer.»
9 Yo miré, y vi que una mano se extendía hacia mí, y que en ella había un pergamino.
10 La mano lo extendió delante de mí, y vi que el pergamino tenía endechas, lamentaciones y ayes escritos por los dos lados.
Покликання Єзекіїля на пророче служіння для нащадків Ізраїля
1 Він сказав мені: Сину людський, стань на свої ноги, і Я буду з тобою розмовляти.
2 Коли Він заговорив до мене, ввійшов у мене Дух, поставив мене на ноги, і я почув голос Того, Хто промовляв до мене.
3 Він сказав мені: Сину людський, Я тебе посилаю до нащадків Ізраїля, – до непокірливого народу, що збунтувався проти Мене, – вони, як і їхні батьки, відступили від Мене й продовжують бунтуватись до цих пір.
4 Я тебе посилаю до свавільних і затятих серцем людей. Ти передай їм, що говорить Владика Господь!
5 Незалежно від того, слухатимуть вони, чи не звернуть уваги, – адже вони бунтівничий дім, – нехай усе ж знають, що посеред них є пророк.
6 Проте ти, сину людський, не бійся їх і не лякайся їхніх слів, хоч навколо тебе будяки і тернина, – та й живеш ти серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не тремти перед ними, хоч вони й бунтівниче покоління.
7 Отже, говори їм Мої слова, – слухатимуть вони, чи не захочуть, – адже вони – бунтівники.
8 Ти ж, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі, – не будь непокірним, як цей бунтівничий дім, а відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 Я глянув, – аж ось простягнута до мене рука, а в ній книжковий сувій.
10 Він розгорнув його переді мною, – сувій був увесь списаний усередині й зовні, – записані там були зойки, нарікання і горе людей .