Parábola de las águilas y la vid
1 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
2 «Hijo de hombre, dile al pueblo de Israel que descifre la siguiente parábola.
3 Dile que así ha dicho su Dios y Señor:
»“Un águila enorme, de grandes alas y de plumaje espeso y muy colorido, vino al Líbano y agarró la copa del cedro,
4 le arrancó el más alto de sus renuevos y lo llevó a un país de mercaderes, y allí lo plantó.
5 De ese país tomó semilla y, como si se tratara de un sauce, la plantó en un campo muy fértil y regado por abundantes arroyos.
6 Y la semilla brotó y llegó a ser una vid de poca altura pero con mucho follaje, que produjo sarmientos y vástagos. Por arriba, sus ramas se extendían hacia el águila; por abajo, sus raíces se hundían en la tierra.
7 »”Pero había también otra águila, enorme y de grandes alas y abundante plumaje. Y resulta que la vid extendió hacia esta águila sus raíces y sus ramas, para que esta regara los surcos de su plantío,
8 aun cuando había sido plantada en un buen terreno y junto a muchas aguas, para que desarrollara abundante follaje y diera fruto, como se espera de una vid llena de vida.
9 »”Diles que así ha dicho su Dios y Señor: ‘¿Logrará la vid su propósito? ¿O el águila le arrancará sus raíces, y destruirá su fruto, y hará que se seque?’ Lo cierto es que todas sus hojas lozanas se secarán, ¡y no hará falta mucha gente ni fuerza para arrancarla de raíz!
10 ¿Logrará su propósito aunque la trasplanten? ¡Al contrario! ¡Se secará en cuanto el viento solano sople sobre ella! ¡Se secará en los mismos surcos donde antes florecía!”»
11 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
12 «Dile ahora a ese pueblo rebelde: “¿Todavía no entienden lo que esto significa?” Y diles también: “Como ustedes saben, el rey de Babilonia vino a Jerusalén y tomó prisionero al rey y a los príncipes de ustedes, y se los llevó a Babilonia;
13 se llevó también a la gente más importante del país, y tomó prisionero a un miembro de la familia real, con el que hizo un pacto bajo juramento.
14 Con esto, el reino quedaría totalmente sometido, aunque podría subsistir mediante el cumplimiento del pacto.
15 Pero ese personaje se rebeló contra el rey de Babilonia y envió embajadores a Egipto para conseguir caballos y muchos soldados.” ¿Acaso creen que quien hizo esto logrará su propósito y saldrá bien librado? ¿Acaso podrá salvarse quien no respetó el pacto?
16 Yo les juro que morirá en Babilonia, allí donde habita el rey que le permitió reinar, y cuyo pacto y juramento menospreció y no respetó.
—Palabra de Dios el Señor.17 »Cuando se levanten rampas y torres para segar muchas vidas, y se entre en combate, ni el faraón ni un gran ejército ni muchos soldados podrán hacer nada por él.
18 Y es que él menospreció el juramento y violó el pacto, a pesar de haberse comprometido a cumplirlos. Por haber hecho todo esto, no escapará.»
19 Por lo tanto, así ha dicho Dios el Señor:
«Juro que haré recaer sobre él mi pacto, por no haberlo cumplido, y el juramento que me hizo y que menospreció.
20 Voy a extender mi red sobre él, y lo atraparé y lo haré venir a Babilonia. Allí dictaré sentencia contra él por pecar y rebelarse contra mí.
21 Todas sus tropas, y todos los que huyan, caerán a filo de espada; y los que queden con vida se dispersarán en toda dirección. Así sabrán que yo, el Señor, he hablado.»
22 Así ha dicho Dios el Señor:
«Voy a tomar por la copa a ese alto cedro, y lo plantaré. Le cortaré el más fresco de sus renuevos, y lo plantaré sobre el monte más elevado:
23 ¡lo plantaré sobre el alto monte de Israel! Y crecerán sus ramas, y dará fruto, y llegará a ser un magnífico cedro. Bajo la sombra de sus ramas anidarán aves de toda especie,
24 y todos los árboles del bosque sabrán que yo, el Señor, puedo derribar al árbol más alto y hacer crecer al árbol más pequeño, como puedo también hacer que el árbol verde se seque y que el árbol seco reverdezca. Yo el Señor lo he dicho, y lo voy a cumplir.»
Притча про двох могутніх орлів і виноградну лозу
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, загадай загадку і запропонуй притчу про Ізраїлів рід
3 такого змісту, як сказав Владика Господь: Могутній орел з великими крилами і довгим густим та різнобарвним оперенням прилетів на Ліван і зламав вершину кедра.
4 Зірвавши верхній молодий пагін, він приніс його в ханаанський край і посадив його в купецькому місті.
5 Він взяв також насіння того краю і посіяв його на плодюче поле біля великої води, – взяв і посадив його над великою водою, наче вербу.
6 Воно виросло і стало виноградною лозою, – розлогою, але низькорослою; її галуззя тягнулось до нього (вгору ), а її коріння входило вниз. Отже, воно (насіння ) стало виноградною лозою з розкішним галуззям і довгими пагонами.
7 Був також інший орел – могутній, з великими крилами, з розкішним густим оперенням. І от коріння цієї виноградної лози потягнулось до нього, – вона простягнула до нього і своє галуззя, щоб він зрошував її більше, ніж зрошувалась земля, на якій вона зростала.
8 Але ж вона й так була посаджена на плодючому полі біля великої води, аби могла пускати пагони, приносити плоди, перетворюючись на шляхетну виноградну лозу.
9 Тому сповісти такі слова Владики Господа: Чи вийде з цього щось добре? Хіба він (перший орел ) не вирве її з корінням і не обірве її плодів, так що засохне все її галуззя, яке повиростало? Адже не буде потреби навіть у могутній силі, ні в численному народі, аби її вирвати з корінням.
10 Отже, вона посаджена, але чи буде з того якась користь? Чи вона цілковито не засохне, коли доторкнеться до неї східний вітер? На тій землі, на якій виросла, вона засохне.
11 І було до мене Господнє слово такого змісту:
12 Запитай цей бунтівничий рід: Невже ви не знаєте, що це означає? Скажи: Оце вавилонський цар увійшов у Єрусалим, забрав у полон юдейського царя та його можновладців і запровадив їх до себе у Вавилон.
13 Потім взяв він нащадка з царського роду і склав з ним союзницький договір, скріпивши його присягою, а всіх можновладців країни забрав із собою,
14 аби це царство було упокореним і не могло підвестись, дотримуючись умов договору.
15 Але цей нащадок виступив проти вавилонського царя, направивши своїх послів у Єгипет, аби отримати звідти кінноту й велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто так робить? Адже, порушивши договір, хіба врятується від загибелі?
16 Як Я живий, – каже Владика Господь, – хіба він не помре в місті вавилонського царя, який призначив його на царство, і якому присягався, але порушив присягу і розірвав договір?‥
17 Хоча фараон має могутнє і численне військо, в цій війні він не врятує, – коли будуть насипані вали й споруджені облогові вежі, багато людей загине.
18 Адже він порушив присягу, розірвав договір, незважаючи на те що, подаючи свою руку, він присягався у вірності, – такий не врятується.
19 Тому так говорить Владика Господь: Як Я живу, – він порушив і Мою присягу, розірвав договір, укладений переді Мною, тому провину за це Я покладу на його голову.
20 Я накину на нього Мою сітку, і він упіймається в Мою пастку, – Я запроваджу його у Вавилон і там буду судитись з ним за віроломство, яке він учинив стосовно Мене.
21 Навіть усі його втікачі з усіх його воїнів поляжуть від меча , а ті, котрі залишаться живими, будуть розпорошені на всі вітри. Тоді зрозумієте, що Я, Господь, це сказав!
22 Так говорить Владика Господь: Я зламаю верхівку високого кедра і зірву з-посеред його найвищих галузок ніжний пагін, і посаджу його на високій і величній горі, –
23 посаджу його на високій Ізраїлевій горі. Він пустить галузки, приноситиме плоди і стане крислатим кедром. Під ним відпочиватимуть усякі звірі, а в тіні його галуззя житиме усе, що має крила.
24 І навіть усі польові дерева пізнають, що Я – Господь. Адже високе дерево Я понижаю і вивищую понижене дерево, – Я роблю сухим зелене дерево, і сприяю розквіту дерева сухого. Я, Господь, – що сказав, те й виконаю!