Condenación de los falsos profetas
1 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
2 «Hijo de hombre, profetiza contra los profetas de Israel. Según ellos, profetizan, pero sus profecías son producto de su propio corazón. Diles que oigan mi palabra.
3 Diles que yo, su Dios y Señor, he dicho: “¡Ay de los profetas insensatos, que siguen sus propios impulsos sin haber tenido ninguna visión!
4 Tus profetas, Israel, son como las zorras del desierto.
5 No se han trepado a las brechas, ni han levantado una muralla firme que, en mi día, proteja al pueblo de Israel de los estragos de la guerra.”
6 Sus visiones son falsas, y sus adivinaciones son una mentira. Andan diciendo: “El Señor lo ha dicho”, pero yo no los he enviado. ¿Y así esperan que yo confirme su palabra?
7 ¿No es verdad que cuando dicen: “El Señor lo ha dicho”, sin que yo haya hablado, sus visiones resultan falsas, y sus adivinaciones son una mentira?
8 »Por eso yo, su Dios y Señor he dicho: “Yo estoy contra ustedes, porque sus palabras son falsas y sus visiones son una mentira.”
—Palabra de Dios el Señor.9 »Voy a descargar mi mano sobre los profetas que tienen visiones falsas y mienten con sus adivinaciones. No serán contados entre mi pueblo, ni quedarán inscritos en el libro del pueblo de Israel, ni podrán entrar a la tierra de Israel. Así sabrán que yo soy Dios el Señor.
10 »Esto será así por haber engañado a mi pueblo. Le hablaron de paz, cuando en realidad no había paz. Mientras uno levantaba la pared, los otros la recubrían con lodo suelto.
11 Así que diles a los que recubren la pared con lodo suelto, que esa pared se vendrá abajo. Yo enviaré una lluvia torrencial, y granizos como piedras, y un viento tempestuoso, para que se venga abajo.
12 Y cuando la pared esté por los suelos, ¡seguramente les van a preguntar qué pasó con el lodo suelto con que embarraron la pared para recubrirla!
13 »Por lo tanto yo, su Señor y Dios, digo: “En mi enojo, haré que un viento tempestuoso destroce esa pared; en mi furor, enviaré una lluvia torrencial y piedras de granizo para que la destruya.
14 Así es como voy a desbaratar la pared que ustedes recubrieron con lodo suelto; voy a echarla por tierra, y esta se caerá y sus cimientos quedarán al descubierto, y ustedes serán destruidos con ella. Así sabrán que yo soy el Señor.”
15 »Cuando haya calmado mi furor contra la pared y contra los que la recubrieron con lodo suelto, les diré: “Ya no existe la pared, ni los que la recubrieron,
16 esos profetas de Israel que profetizaban acerca de Jerusalén y que tenían para ella visiones de paz, cuando en realidad no había paz.”
—Palabra de Dios el Señor.17 »Tú, hijo de hombre, denuncia a esas mujeres de tu pueblo, cuyas profecías son producto de su propio corazón. Profetiza contra ellas,
18 y diles de mi parte: “¡Ay de aquellas que cosen vendas mágicas para todas las manos, y hacen velos mágicos para toda cabeza, para atrapar a la gente! ¿Y van a hacer caer a mi pueblo, para salvar su propia vida?
19 ¿Y van a ofenderme entre mi pueblo a cambio de cebada y de mendrugos de pan, matando a quienes no deben morir, dejando con vida a quienes no deben vivir, y mintiéndole a mi pueblo, que cree en sus mentiras?”
20 »Por lo tanto yo, su Señor y Dios, les digo: “Yo estoy en contra de sus vendas mágicas, con las que atrapan a mi pueblo como a pájaros. Yo voy a librar a mi pueblo de las trampas que le tienden, para que vuele libre como los pájaros.
21 Rasgaré también sus velos mágicos, y libraré a mi pueblo de su mano, para que no sigan siendo su presa.” Así sabrán que yo soy el Señor.
22 »Con sus mentiras, ustedes han entristecido el corazón de los justos, a quienes yo nunca entristecí; han fortalecido las manos de los malvados, y los han animado a no apartarse de su mal camino.
23 Por eso, no volverán a tener más visiones falsas, ni a practicar la adivinación. Voy a librar de su mano a mi pueblo. Así sabrán que yo soy el Señor.»
Горе нерозсудливим пророкам
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, провісти пророцтво щодо Ізраїлевих пророків, і скажи їм, що вони провіщають власні вигадки. Тож послухайте Господнє слово.
3 Ось що говорить Владика Господь: Горе нерозсудливим пророкам, котрі керуються власним спонуканням і жодних видінь не бачать.
4 Твої пророки, Ізраїлю, стали подібні до лисиць серед руїн.
5 Вони не ставали в проломі й не захищали стін Ізраїлевого дому, аби він (Ізраїль ) міг бути стійким у бою Господнього Дня!
6 Їхні видіння – марнота, а тому й провіщення – фальшиві. Вони кажуть, що нібито говорить Господь, хоч Господь їх не посилав, – але вони сподіваються, що їхнє слово здійсниться.
7 Хіба ж не фальшиві видіння ви мали? Хіба не оманливі провіщення проголошували, стверджуючи: Так говорить Господь, хоч Я цього не говорив?!
8 Через те так говорить Владика Господь: Оскільки ви говорите нісенітниці й ваші видіння – обман, тому Я виступаю проти вас, – говорить Владика Господь.
9 Моя рука буде спрямована проти пророків, які бачать пусте і провіщають обман. Вони не ввійдуть у раду Мого народу, – під час перепису Ізраїлевого роду вони не будуть записані і в землю Ізраїлю не ввійдуть. Тоді зрозумієте, що Я – Владика Господь.
10 А все це станеться через те, що вони обманювали Мій народ, говорячи: Мир! – хоч, насправді, миру немає! В результаті народ будував хистку стіну, а вони її покривали розчином тиньку.
11 Скажи тим, що замазують стіну розчином: Прийде велика злива дощу, буде сипатись градом каміння, здійметься спустошлива буря, – і стіна впаде.
12 А коли стіна рухне, то хіба не спитають вас: Де той розчин, яким ви тинькували?
13 Тому так говорить Владика Господь: У Своєму обуренні Я пошлю нищівний вітер, – від Мого гніву проллється злива дощу, і падатиме камінний град, який руйнуватиме все.
14 Я зруйную стіну, яку ви тинькували розчином, – вона впаде на землю, так що оголиться її фундамент і також рухне. Під тими руїнами загинете й ви. Тоді зрозумієте, що Я – Господь.
15 А коли зіллю весь Мій гнів на стіну й на тих, котрі її замазували розчином, тоді Я скажу до них: Немає ані муру, ані тих, що його тинькували, –
16 тобто пророків Ізраїлю, котрі пророкували про Єрусалим, і нібито мали щодо нього видіння про мир, – тоді як миру не мало бути, – говорить Владика Господь.
Горе тим жінкам, що пророкують від самих себе
17 А ще, сину людський, зверни особливу увагу на дочок твого народу, котрі також пророкують від самих себе, і провісти пророцтво проти них.
18 Скажи їм: Так говорить Владика Господь: Горе тим жінкам, що шиють чародійні подушечки на всі суглоби рук і роблять намітки (покриття ) на голови різних розмірів, аби зводити довірливих людей. Невже, спокушуючи душі Мого народу, ви цим спасаєте власні душі?
19 Ви безчестите Мене перед Моїм народом за пригорщі ячменю і за шматок хліба. Говорячи неправду Моєму народові, котрий вірить в обман, ви прирікаєте на загибель людей, котрі не повинні вмирати, і залишаєте жити тих, котрі жити не повинні.
20 Тому так говорить Владика Господь: Мені огидні ваші чародійні подушечки, якими ви зводите молоді душі. Я зірву їх з ваших рук і, наче птахів , відпущу впіймані вами душі на волю.
21 Зірву з вас також ваші намітки, і визволю Мій народ з ваших рук, так що він більше не буде здобиччю у ваших руках, і ви зрозумієте, що Я – Господь.
22 Оскільки ви оманою завдаєте болю серцю праведного, хоч Я не хотів завдати йому болю, а руки злочинця зміцнюєте, через що він не відвертається від своєї злочинної дороги, щоб мати право на життя,
23 тому ви більше не побачите навіть фальшивих видінь і не зможете займатись чаклуванням. Я спасу Свій народ від вашої влади, і ви зрозумієте, що Я – Господь!