Llamamiento de Moisés
1 Moisés cuidaba las ovejas de Jetro, su suegro, que era sacerdote de Madián, y un día llevó las ovejas a través del desierto y llegó hasta Horeb, el monte de Dios.
2 Allí, el ángel del Señor se le apareció en medio de una zarza envuelta en fuego. Moisés miró, y vio que la zarza ardía en el fuego, pero no se consumía.
3 Entonces dijo: «Voy a ir y ver esta grande visión, por qué es que la zarza no se quema.»
4 El Señor vio que Moisés iba a ver la zarza, así que desde la zarza lo llamó y le dijo:
«¡Moisés, Moisés!»
Y él respondió:
«Aquí estoy.»
5 El Señor le dijo:
«No te acerques. Quítate el calzado de tus pies, porque el lugar donde ahora estás es tierra santa.»
6 Y también dijo:
«Yo soy el Dios de tu padre. Soy el Dios de Abrahán, el Dios de Isaac y el Dios de Jacob.»
Entonces Moisés cubrió su rostro, porque tuvo miedo de mirar a Dios.
7 Luego el Señor dijo:
«He visto muy bien la aflicción de mi pueblo que está en Egipto. He oído su clamor por causa de sus explotadores. He sabido de sus angustias,
8 y he descendido para librarlos de manos de los egipcios y sacarlos de esa tierra, hacia una tierra buena y amplia, una tierra que fluye leche y miel, donde habitan los cananeos, los hititas, los amorreos, los ferezeos, los jivitas y los jebuseos.
9 El clamor de los hijos de Israel ha llegado a mi presencia, y he visto además la opresión con que los egipcios los oprimen.
10 Por lo tanto, ven ahora, que voy a enviarte al faraón para que saques de Egipto a mi pueblo, a los hijos de Israel.»
11 Pero Moisés le respondió a Dios:
«¿Y quién soy yo para ir ante el faraón y sacar de Egipto a los hijos de Israel?»
12 Y Dios le respondió:
«Ve, pues yo estaré contigo. Y esto te servirá de señal, de que yo te he enviado: Cuando tú hayas sacado de Egipto al pueblo, ustedes servirán a Dios sobre este monte.»
13 Moisés le dijo a Dios:
«Pero resulta que, si yo voy y les digo a los hijos de Israel: “El Dios de sus padres me ha enviado a ustedes”, qué voy a responderles si me preguntan: “¿Y cuál es su nombre?”»
14 Dios le respondió a Moisés:
«YO SOY EL QUE SOY.»
Y añadió:
«A los hijos de Israel tú les dirás: “YO SOY me ha enviado a ustedes.”»
15 También le dijo Dios a Moisés:
«A los hijos de Israel les dirás: “El Señor me ha enviado a ustedes. Él es el Dios de sus padres, el Dios de Abrahán, el Dios de Isaac y el Dios de Jacob.” Este es mi nombre eterno. Con este nombre se me recordará por todos los siglos.
16 Así que ve y reúne a los ancianos de Israel, y diles: “El Señor, el Dios de sus padres, el Dios de Abrahán, de Isaac y de Jacob, se me apareció y me dijo: ‘En verdad he venido a visitarlos. He visto cómo los tratan en Egipto,
17 y me he propuesto sacarlos de la aflicción de Egipto y llevarlos a la tierra de los cananeos, los hititas, los amorreos, los ferezeos, los jivitas y los jebuseos, que es una tierra que fluye leche y miel.’”
18 Ellos oirán tu voz, y entonces tú y los ancianos de Israel irán a hablar con el rey de Egipto y le dirán: “El Señor, el Dios de los hebreos, nos ha encontrado. Por eso, ahora vamos a ir camino de tres días por el desierto, para ofrecer sacrificios al Señor nuestro Dios.”
19 Yo sé que el rey de Egipto no los dejará ir, sino a la fuerza.
20 Pero yo extenderé mi mano y heriré a Egipto con todas las maravillas que allí haré. Y entonces él los dejará ir.
21 Y yo haré que los egipcios vean a este pueblo con ojos bondadosos, para que cuando ustedes salgan no se vayan con las manos vacías.
22 Al contrario, cada mujer le pedirá a su vecina y a quien viva con ella alhajas de plata y de oro, y vestidos, con los cuales vestirán ustedes a sus hijos y a sus hijas. Así despojarán a los egipcios.»
Мойсей та палаючий кущ
1 Мойсей же пас отару свого тестя Їтра, мідіянського жерця. Якось він попровадив отару в пустелю і опинився біля Божої гори Хорив.
2 Тут йому з’явився Господній ангел у полум’ї вогню з куща. Він зауважив, що кущ охоплений полум’ям, але він не згоряє.
3 Тому Мойсей сказав: Піду і подивлюсь на це надзвичайне явище, – чому не згоряє кущ?
4 Коли ж Господь побачив, що він підходить подивитися, то Бог промовив до нього з куща: Мойсею, Мойсею! Той відгукнувся: Ось я!
5 Не наближайся сюди, – сказав Бог , – зніми твоє взуття зі своїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, це – свята земля!
6 І Він продовжував говорити: Я – Бог твого батька, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив своє обличчя, оскільки не наважувався глянути на Бога.
7 Та Господь промовив: Я дійсно бачу гноблення Мого народу, який у Єгипті, і чую їхнє голосіння через утиски наглядачів. О, Я знаю їхній біль!
8 Тому Я зійшов визволити їх з рук єгиптян і вивести їх з тієї землі до доброго та просторого краю – до землі, що тече молоком і медом, до краю ханаанців, хеттейців, аморейців, періззейців, гіввійців і євусейців.
9 І ось тепер голосіння Ізраїльтян дійшло до Мене; до того ж, Я бачу утиски, якими єгиптяни гноблять їх.
10 А тепер іди! Я посилаю тебе до фараона. Виведи Мій народ, нащадків Ізраїля, з Єгипту!
11 Але Мойсей промовив до Бога: Хто я такий, щоб іти до фараона і вивести Ізраїльських нащадків з Єгипту?
12 Та Бог наголосив: Я буду з тобою! І ось тобі ознака, що саме Я тебе послав: Коли виведеш народ з Єгипту, то ви поклонитеся Богові на цій горі.
13 Тоді Мойсей промовив до Бога: Ось я піду до Ізраїльтян і скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас. А мене запитають: Яке Його ім’я? Що я їм скажу?
14 І відповів Бог Мойсеєві: Я є Той, Хто Є. Так скажеш Ізраїльтянам, – говорив далі Він, – Сущий послав мене до вас!
15 Продовжуючи розмову, Бог сказав Мойсеєві: Передай Ізраїльським нащадкам: Господь, Бог ваших батьків, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, послав мене до вас. Таке Моє ім’я повіки. Це – пам’ять про Мене з роду в рід.
16 Іди, збери старійшин Ізраїлю і скажи їм: Мені з’явився Господь, Бог ваших батьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова, і сказав: Я уважно спостерігав за вами, а також за тим, що заподіяли вам у Єгипті,
17 тому й сказав: Я визволю вас від єгипетського пригнічення і введу в землю ханаанців, хеттейців, аморейців, періззейців, гіввійців і євусейців – у край, що тече молоком і медом.
18 Вони послухаються твого голосу. Ти підеш разом зі старійшинами Ізраїлю до єгипетського царя. Ви скажете йому: Господь, Бог євреїв зустрівся з нами. Тож тепер ми підемо в триденну подорож, у пустелю, щоби принести жертву Господу, нашому Богові.
19 Проте Я знаю, що єгипетський цар не дозволить вам піти, хіба що буде примушений сильною рукою.
20 Тоді Я простягну Свою руку й уражу єгиптян усіма Моїми чудесами, які чинитиму серед них. Після того він відпустить вас.
21 А до цього народу Я викличу співчуття в очах єгиптян. Тому, коли прийде час виходити, ви не підете з порожніми руками.
22 Адже кожна жінка попросить у своєї сусідки або у своєї співмешканки срібний і золотий посуд та одяг. Так ви обберете єгиптян і одягнете ваших синів і ваших дочок.