Nacimiento de Moisés
1 Un hombre de la familia de Leví fue y tomó por esposa a una descendiente de Leví,
2 que concibió y dio a luz un hijo. Al verlo tan hermoso, lo mantuvo escondido tres meses;
3 pero como no pudo esconderlo más tiempo tomó un cesto de juncos, lo calafateó con brea y asfalto, colocó allí al niño, y lo dejó en un carrizal a la orilla del río.
4 Una hermana del niño se quedó a cierta distancia para ver qué sucedería.
5 La hija del faraón bajó al río para bañarse y, mientras sus doncellas se paseaban por la ribera del río, vio el cesto en el carrizal. Entonces envió a una criada suya para que lo recogiera.
6 Cuando ella abrió el cesto, vio allí a un niño que lloraba, y le tuvo compasión. Entonces dijo:
«Este niño es de los hebreos.»
7 La hermana del niño dijo entonces a la hija del faraón:
«¿Debo ir y llamar a una nodriza hebrea, para que críe este niño por ti?»
8 Y la hija del faraón respondió:
«Sí, ve.»
Entonces la joven fue y llamó a la madre del niño,
9 y la hija del faraón le dijo:
«Llévate a este niño y críalo por mí. Yo te pagaré por hacerlo.»
La mujer tomó entonces al niño y lo crio,
10 y cuando el niño creció ella lo llevó a la hija del faraón, quien lo adoptó como su hijo y le puso por nombre Moisés, pues dijo: «Yo lo rescaté de las aguas.»
Moisés huye de Egipto
11 Moisés creció, y un día salió a ver a sus hermanos, y los vio trabajar muy duro. También vio que un egipcio golpeaba a uno de sus hermanos hebreos.
12 Moisés miró a todas partes y, al no ver a nadie, mató al egipcio y lo escondió en la arena.
13 Al día siguiente, salió y vio que dos hebreos reñían, así que le dijo al que maltrataba al otro:
«¿Por qué golpeas a tu prójimo?»
14 Y aquel respondió:
«¿Quién te ha puesto a ti como nuestro príncipe y juez? ¿Acaso piensas matarme, como mataste al egipcio?»
Entonces Moisés tuvo miedo, y dijo:
«Ciertamente esto ya ha sido descubierto.»
15 Cuando el faraón se enteró de este hecho, buscó a Moisés para matarlo; pero Moisés huyó del faraón y habitó en la tierra de Madián.
16 Mientras estaba sentado junto a un pozo, las siete hijas del sacerdote de Madián vinieron a sacar agua para llenar las pilas y dar de beber a las ovejas de su padre,
17 pero llegaron los pastores y las echaron de allí. Entonces Moisés se levantó a defenderlas, y dio de beber a sus ovejas.
18 Cuando ellas volvieron a donde estaba Reuel, su padre, este les dijo:
«¿Por qué volvieron hoy tan temprano?»
19 Y ellas respondieron:
«Un egipcio nos defendió de los pastores, y además sacó agua por nosotras y les dio de beber a las ovejas.»
20 Reuel preguntó a sus hijas:
«¿Y dónde está ese hombre? ¿Por qué lo dejaron solo? ¡Llámenlo, para que venga a comer!»
21 Moisés aceptó quedarse a vivir con ese hombre, y él le dio por esposa a su hija Séfora.
22 Ella le dio a luz un hijo, y él le puso por nombre Guersón, porque dijo: «Soy un extraño, en una tierra extraña.»
23 Después de mucho tiempo murió el rey de Egipto. Los hijos de Israel gemían por causa de su esclavitud, y clamaron a Dios. Por causa de su esclavitud, su clamor llegó hasta Dios,
24 y cuando Dios oyó sus gemidos, se acordó de su pacto con Abrahán, Isaac y Jacob.
25 Entonces Dios miró a los hijos de Israel, y los reconoció.
Народження Мойсея
1 Один чоловік з Левієвого роду пішов і одружився на одній з Левієвих дочок.
2 Жінка завагітніла й народила сина. Побачивши, що хлопчик гарний, вона переховувала його три місяці.
3 Коли ж більше не було можливості його переховувати, вона взяла для нього кошик з очерету, промазала його мулом і смолою, поклала туди хлопчика й поставила кошик в очереті біля берега річки.
4 Сестра малюка спостерігала здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі .
5 Тим часом фараонова дочка спустилася аби скупатися в річці, в той час, як її служниці ходили по берегу ріки. Вона помітила в очереті кошик, послала свою служницю, й та забрала його.
6 Вона відкрила кошик і побачила хлоп’ятко. Коли малюк заплакав, фараонова дочка розжалобилась над ним і сказала: Він з єврейських дітей.
7 Тоді сестра хлопчика сказала фараоновій дочці: Чи не піти мені й не покликати до тебе жінку-годувальницю з єврейок, яка годувала б для тебе хлопчика?
8 Фараонова дочка відповіла їй: Іди. Дівчина побігла й покликала матір хлопчика.
9 І фараонова дочка сказала їй: Візьми це хлоп’ятко і вигодуй його для мене, а я винагороджу тебе! Жінка взяла хлопчика і годувала його власним грудним молоком.
10 Хлопчик підріс, і вона привела його до фараонової дочки. Він став їй за сина. Вона дала йому ім’я Мойсей, кажучи: Я ж його витягла з води.
Втеча до Мідіянського краю
11 Одного разу, коли Мойсей виріс, він вийшов до своїх братів і побачив, як вони страждають. Він помітив, як чоловік-єгиптянин б’є одного з його братів – єврея.
12 Озирнувшись навколо і не побачивши нікого, він вбив єгиптянина і заховав його в піску.
13 А наступного дня він вийшов знову і побачив, як билися два чоловіки-євреї. І каже кривдникові: Навіщо б’єш свого ближнього?
14 Той же відповів: Хто тебе поставив правителем і суддею над нами? Чи часом ти не задумав убити і мене, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: Невже такою відомою стала ця подія?
15 Про ту справу дізнався фараон і мав намір убити Мойсея. Тому Мойсей втік від фараона і прибув до Мідіянського краю. Він зупинився біля криниці.
16 Мідіянський священик мав сім дочок. Вони прийшли до криниці набрати води, щоб наповнити корита і напоїти отару свого батька.
17 Але прийшли пастухи й відігнали їх. Тоді Мойсей встав, захистив їх і напоїв їхню отару.
18 Коли повернулись вони до свого батька Реуїла, він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули?
19 Вони ж відповіли: Якийсь єгиптянин врятував нас від рук пастухів та ще й начерпав нам води і напоїв отару.
20 Він запитав своїх дочок: А де він? Чому ви залишили чоловіка? Закличте його, нехай попоїсть хліба!
21 Мойсей погодився залишитись у того чоловіка. Він видав за Мойсея свою дочку Ціппору.
22 Вона народила сина, і він дав йому ім’я Гершом, сказавши: Я – захожий у чужій землі.
23 Минуло багато часу і єгипетський цар помер. Діти ж Ізраїля стогнали від праці і голосили. Їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога.
24 Бог почув їхній стогін і згадав про Свій Заповіт з Авраамом, Ісааком та Яковом.
25 І зглянувся Бог на Ізраїльських нащадків і пройнявся їхнім становищем.