1 Echa tu pan sobre las aguas; después de muchos días lo encontrarás.
2 Divide en siete porciones lo que tienes, y hasta en ocho, porque nunca se sabe qué males pueden venir sobre la tierra.
3 Si las nubes están cargadas de agua, se derraman sobre la tierra.
Caiga el árbol hacia el norte, o caiga el árbol hacia el sur, en donde caiga se quedará.
4 El que sólo mira el viento, no siembra; el que sólo contempla las nubes, no cosecha.
5 Tú no sabes qué camino sigue el viento, ni cómo van creciendo los huesos del niño en el vientre de la mujer encinta, y tampoco entiendes las obras de Dios, que ha creado todas las cosas.
6 Siembra tu semilla en la mañana, y vuelve a sembrarla en la tarde, pues no sabes cuál de las dos siembras será la mejor, o si las dos serán igualmente buenas.
7 Es muy agradable ver la luz, y a los ojos les hace bien ver el sol.
8 Pero aunque los mortales vivamos muchos años, y en todo ese tiempo vivamos felices, debemos recordar que serán muchos los días de oscuridad, y que todo lo que viene es vanidad.
Consejos para la juventud
9 Alégrate, joven; aprovecha tu juventud. Bríndale placer a tu corazón mientras dure tu adolescencia. Déjate llevar por donde tu corazón y tus ojos quieran llevarte. Pero debes saber que de todo esto Dios te pedirá cuentas.
10 Echa fuera de tu corazón el enojo. Aparta de tu ser la maldad. Porque la adolescencia y la juventud también son vanidad.
Старання не марні
1 Пускай свій хліб на пливучу воду, бо навіть через багато днів ти його знайдеш.
2 Розділи те, що маєш, на сімох чи вісьмох, адже не знаєш, яке лихо може статись на землі.
3 Якщо хмари наповнюються водою, то вони зливаються на землю дощем, – і куди би дерево не впало, на південь чи на північ, воно лежатиме на тому місці, куди те дерево впало .
4 Хто зважатиме на вітер, не буде сіяти, – і хто спостерігатиме за хмарами, не матиме що жати!
5 Як ти не знаєш дороги вітру і як формуються кості в лоні вагітної, так не можливо зрозуміти діянь Бога, Який усе створив.
6 А тому спозаранку сій твоє насіння, й до вечора працюй, не покладаючи рук, адже ти не знаєш, яке буде більш вдале, – те, чи інше; а може обоє будуть хорошими.
7 Яке ж нам любе світло, і як приємно бачити сонце!
8 І якщо людина прожила багато років, нехай радіє ними, навіть якщо пригадуються немало похмурих днів, – адже усе, що минає – марнота.
Пам’ятай Творця за молодого віку
9 Радій, юначе, своїм молодим віком, і нехай твоє серце зазнає приємних почуттів за днів твоєї молодості, – ходи за велінням свого серця і захопленням твоїх очей, але завжди пам’ятай: за все, що робитимеш, тобі доведеться звітуватись на Божому суді.
10 Жени смуток зі свого серця, і відводь злі нахили від свого тіла, адже молодість і розквіт сил – скороминуча марнота.