Moisés bendice a las tribus de Israel
1 Antes de morir Moisés, varón de Dios, bendijo a los hijos de Israel, y esta es la bendición que pronunció.
2 Dijo:
Del monte Sinaí viniste, Señor;
desde Seír dejaste ver tu esplendor.
Desde el monte de Parán resplandeciste
cuando viniste entre millares de santos,
con la ley de fuego en tu mano derecha.
3 Tú, Señor, amas a tu pueblo;
todo tu pueblo santo está en tus manos.
Por eso ellos siguen tus pasos
y reciben de ti su dirección.
4 Moisés nos entregó una ley,
que es la herencia de la congregación de Jacob.
5 Tú, Señor, eres rey en Jesurún,
en la congregación de los jefes del pueblo,
junto con las tribus de Israel.
6 ¡Que viva Rubén! ¡Que nunca muera!
¡Que sus hombres sean muy numerosos!
7 Para Judá, Moisés pronunció esta bendición:
Señor, oye la voz de Judá,
y hazlo volver a su pueblo.
Que sean sus propias fuerzas suficientes,
y que seas tú su ayuda contra sus enemigos.
8 A Leví le dijo:
Que sean el Urim y el Tumim para tu hombre fiel,
aquel a quien pusiste a prueba en Masah,
aquel con quien contendiste en Meriba,
9 aquel que dijo de su padre y de su madre: «Nunca los he visto»;
aquel que no reconoció a sus hermanos,
ni tampoco reconoció a sus hijos,
aunque sí obedeció tus palabras
y cumplió tu pacto.
10 Él enseña tus preceptos a Jacob,
instruye en tu ley a Israel,
pone delante de ti el incienso
y coloca sobre tu altar el holocausto.
11 Señor, bendice todo lo que él haga
y recibe con agrado la obra de sus manos;
¡hiere de muerte a sus enemigos,
y que jamás se levanten quienes lo odian!
12 A Benjamín le dijo:
El amado del Señor vivirá confiado cerca de él,
y se apoyará sobre sus hombros,
pues el Señor lo protegerá siempre.
13 A José le dijo:
¡Que el Señor bendiga tu tierra
con las mejores lluvias de los cielos
y con las aguas que brotan del abismo!
14 ¡Que el Señor te bendiga
con los mejores frutos del sol
y con los ricos productos de la luna!
15 ¡Que el Señor te bendiga
con los mejores frutos de los montes perennes
y con la abundancia de las montañas eternas;
16 con los mejores dones de toda la tierra
y con el favor del que habita en la zarza!
¡Que todo esto se derrame sobre José,
sobre aquel que es el príncipe de sus hermanos!
17 ¡Su poder es el del primogénito de un toro!
¡Sus astas son recias, como las de un búfalo!
¡Con ellas corneará a todos los pueblos
hasta los confines de la tierra!
¡Así son las diez legiones de Efraín!
¡Así son las cien legiones de Manasés!
18 A Zabulón le dijo:
Tú, Zabulón, te alegras cuando sales;
y tú, Isacar, cuando te quedas en tus tiendas.
19 Llamarán a los pueblos a su monte,
y allí ofrecerán sacrificios de justicia.
Se aprovecharán de la abundancia de los mares,
y de los tesoros escondidos en la arena.
20 A Gad le dijo:
¡Bendito sea el que ensanche a Gad!
Parece reposar como un león,
pero de pronto arrebata brazo y cabeza.
21 Escoge para sí lo mejor de la tierra;
se reserva la parte que es del legislador.
Marcha a la cabeza del pueblo de Israel
y ejecuta los justos mandatos y decretos del Señor.
22 A Dan le dijo:
Tú, Dan, eres un cachorro de león
que salta desde Basán.
23 A Neftalí le dijo:
Tú, Neftalí, estás saciado de favores;
¡rebosas de las bendiciones del Señor!
¡Eres dueño del occidente y del sur!
24 A Aser le dijo:
Tú, Aser, eres el más bendecido de los hijos
y el más amado de los hermanos.
Tus pies se empaparán en aceite.
25 Tendrás cerrojos de hierro y bronce,
y tantas fuerzas como días de vida.
26 No hay Dios como el Dios de Jesurún,
que cabalga sobre las nubes de los cielos
para venir, con su grandeza, en tu ayuda.
27 El Dios eterno es tu refugio;
aquí en la tierra siempre te apoya.
Delante de ti desalojó al enemigo,
y te ordenó que lo destruyeras.
28 Vive confiado, Israel;
habita solitario, fuente de Jacob,
en la tierra de trigo y de vino.
También tus cielos destilan rocío.
29 ¡Bienaventurado tú, Israel!
¿Quién como tú,
pueblo que el Señor ha rescatado?
El Señor es tu escudo y tu socorro;
¡es la espada de tu triunfo!
Tus enemigos serán humillados;
¡tú aplastarás sus lugares altos!
Мойсей благословляє Ізраїльських нащадків
1 Це слова благословення, якими Мойсей, Божий чоловік, поблагословив Ізраїльських нащадків перед своєю смертю.
2 Він сказав: Господь прийшов із Сінаю, відкрився їм із Сеіру, засяяв з гори Паран. Він йшов з десятками тисяч святих, а по Його правиці вогонь Закону для них.
3 Справді Він любить народи. Усі їхні святі у Твоїй руці, вони припали до Твоїх ніг, приймають Твої слова.
4 Закон заповів нам Мойсей, як спадщину для громади Якова.
5 І Він був володарем в Єшуруні, коли збиралися володарі народів разом з племенами Ізраїлю.
6 Нехай живе Рувим і не вмирає, й нехай буде багато у нього людей.
7 А ось що про Юду. Він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди і приведи його до свого народу. Його руки воюватимуть за себе, але Ти будь помічником супроти його ворогів.
8 А про Левія сказав: Твій Туммім і твій Урім для праведного у тебе чоловіка, який був випробуваний у Массі і з яким Ти мав суперечку біля вод Меріви;
9 який говорить про свого батька та про свою матір: Я їх не визнаю. Він не впізнав своїх братів і не визнав своїх дітей, бо левіти зберегли Твої слова й дотримуються Твого Заповіту.
10 Вони навчатимуть Якова Твоїм постановам. Ізраїль – Твоїм Законом; вони покладатимуть ладан перед Тобою та всепалення на Твій жертовник.
11 Поблагослови, Господи, його силу і прийми з благоволінням діло його рук! Поламай крижі тим, що повстають проти нього, а ті, що його ненавидять, нехай не встануть!
12 А щодо Веніяміна сказав: Господній улюбленець житиме в довір’ї до Нього. Він його захист в усі дні, він перебуває в Його обіймах.
13 А про Йосифа так сказав: Господом благословенна Його земля, найціннішими дарами неба, росою та скарбами безодні, що лежать долі,
14 від щедрого дару врожаїв сонця та щедрих дарів місяців,
15 найкращим від вершин стародавніх гір та від щедрості віковічних узвиш,
16 дарами землі та всього, що її наповняє. Прихильність Того, Хто перебував у кущі, нехай спочине на голові Йосифа й на тімені прославленого з-поміж братів.
17 Його велич немов вола-первістка, а його роги – як роги буйвола: ними він битиме народи всі разом аж до краю землі. Це десятки тисяч Єфрема, це тисячі Манассії.
18 А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, коли вирушаєш, а ти , Іссахаре, у своїх наметах!
19 Вони скликатимуть народи в гори і там будуть приносити праведні жертви, бо смоктатимуть багатства моря і скарби, зариті в піску.
20 А про Ґада сказав: Благословенний, хто дав широкий простір Ґадові! Він присів, наче левиця, і пожирає рамено і череп.
21 Він угледів найкраще для себе, оскільки там йому було відведено наділ правителя. Коли зібралися князі народу, він здійснив Господню справедливість і Його присуди щодо Ізраїлю.
22 Про Дана сказав: Дан, як левеня, що вискакує з Башану.
23 А про Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю. Він повний Господнього благословення, заволодіє заходом та півднем.
24 Про Асира також сказав: Асир – благословенніший із синів. Він буде улюбленцем серед своїх братів і занурить свою ногу в олію.
25 Залізо й мідь – твої засуви, а твоя сила тривала, як твої дні.
26 Немає такого , як Бог Єшуруна, Котрий поспішає у небесах тобі на допомогу, в Своїй славі – над хмарами
27 Твоїм захистом є предвічний Бог, а на долі – вічні рамена; Він прожене з-перед тебе ворога, і скаже: Знищ!
28 Безпечно житиме собі Ізраїль. Джерело Якова – на землі, багатій пшеницею та вином, а небо його зрошуватиме росою.
29 Блаженний ти, Ізраїлю! Хто подібний до тебе, бережений Господом народе? Він – Щит твого захисту і Меч твоєї слави. Твої вороги будуть підлещуватись до тебе, а ти ступатимеш по їхніх узгір’ях.