Conversión de Saulo
(Hch 22.6-16Hch 26.12-18)1 Saulo aún lanzaba amenazas de muerte contra los discípulos del Señor cuando fue a ver al sumo sacerdote.
2 Allí le pidió cartas para las sinagogas de Damasco para que, en caso de hallar a hombres o mujeres de este Camino, los pudiera llevar presos a Jerusalén.
3 Pero sucedió que de pronto en el camino, ya cerca de Damasco, lo rodeó un poderoso haz de luz que venía del cielo
4 y que lo hizo rodar por tierra, mientras oía una voz que le decía: «Saulo, Saulo, ¿por qué me persigues?»
5 Y él contestó: «¿Quién eres, Señor?» Y la voz le dijo: «Yo soy Jesús, a quien tú persigues. [Dura cosa te es dar de coces contra el aguijón.
6 Él, temblando de temor, dijo: “Señor, ¿qué quieres que yo haga?” Y el Señor le dijo:] Levántate y entra en la ciudad. Allí se te dirá lo que debes hacer.»
7 Los acompañantes de Saulo se quedaron atónitos, porque oían la voz pero no veían a nadie.
8 Saulo se levantó y, cuando abrió los ojos, ya no podía ver, así que de la mano lo llevaron a Damasco,
9 y allí estuvo tres días sin poder ver, y tampoco comió ni bebió nada.
10 En Damasco había un discípulo llamado Ananías, que había tenido una visión en la que el Señor lo llamaba por su nombre. Ananías había respondido: «Aquí me tienes, Señor.»
11 El Señor le dijo: «Levántate y ve a la calle llamada “Derecha”; allí, en la casa de Judas, busca a un hombre llamado Saulo, que es de Tarso y está orando.
12 Saulo ha tenido una visión, en la que vio que un varón llamado Ananías entraba y le imponía las manos, con lo que le hacía recobrar la vista.»
13 Ananías respondió: «Pero, Señor, he sabido que este hombre ha tratado muy mal a tus santos en Jerusalén.
14 También sé que los principales sacerdotes le han dado autoridad para aprehender a todos los que invocan tu nombre.»
15 Y el Señor le dijo: «Ve allá, porque él es para mí un instrumento escogido. Él va a llevar mi nombre a las naciones, a los reyes y a los hijos de Israel.
16 Yo le voy a mostrar todo lo que tiene que sufrir por causa de mi nombre.»
17 Ananías fue y, una vez dentro de la casa, le impuso las manos y le dijo: «Hermano Saulo, el Señor Jesús, que se te apareció en el camino por donde venías, me ha enviado para que recobres la vista y seas lleno del Espíritu Santo.»
18 Al momento, de los ojos de Saulo cayó algo que parecían escamas, y este recibió la vista. Luego que se levantó, fue bautizado;
19 y después de comer recobró las fuerzas y durante algunos días se quedó con los discípulos que estaban en Damasco.
Saulo predica en Damasco
20 Enseguida Pablo comenzó a predicar en las sinagogas, donde afirmaba que Jesús era el Hijo de Dios.
21 Todos los que lo oían predicar se quedaban atónitos, y decían: «¿Acaso no es este el que exterminaba en Jerusalén a los que invocaban el nombre de Jesús? ¿No es verdad que vino acá para aprehenderlos y llevarlos ante los principales sacerdotes?»
22 Pero Saulo iba cobrando más fuerza, y confundía a los judíos que vivían en Damasco al demostrarles que Jesús era el Cristo.
Saulo escapa de los judíos
23 Después de algún tiempo los judíos se reunieron en consejo y resolvieron matarlo,
24 así que día y noche hacían guardia a la entrada de la ciudad para matarlo. Pero Pablo se enteró de sus planes,
25 y una noche los discípulos lo pusieron dentro de una canasta y lo bajaron por la muralla de la ciudad.
Saulo en Jerusalén
26 Cuando Saulo llegó a Jerusalén, tuvo la intención de reunirse con los discípulos; pero todos le tenían miedo porque no creían que fuera uno de ellos.
27 Entonces Bernabé se encargó de llevar a Saulo ante los apóstoles, y allí les contó cómo Saulo había visto al Señor en el camino, cómo había hablado con él, y con qué valor había predicado en Damasco en el nombre de Jesús.
28 Desde entonces Pablo pudo quedarse en Jerusalén con los apóstoles, y entraba y salía de la ciudad,
29 y hablaba con los griegos y debatía con ellos, pero estos trataban de matarlo.
30 Cuando los hermanos supieron esto, lo llevaron hasta Cesarea y lo enviaron a Tarso.
31 Mientras tanto, las iglesias en toda Judea, Galilea y Samaria vivían en paz y eran edificadas en el temor del Señor, y su número iba en aumento por la fuerza del Espíritu Santo.
Curación de Eneas
32 Pedro visitaba a todos los hermanos, así que también visitó a los santos que vivían en Lida.
33 Allí había un hombre llamado Eneas, que tenía ocho años de estar en cama, pues era paralítico.
34 Cuando Pedro lo vio, le dijo: «Eneas, Jesucristo te ha sanado. Levántate y arréglate.» Y Eneas se levantó enseguida.
35 Al ver esto, los habitantes de Lida y de Sarón se convirtieron al Señor.
Resurrección de Dorcas
36 En Jope había una discípula llamada Tabitá, es decir, Dorcas. Tabitá siempre hacía muchas buenas obras y ayudaba mucho a la gente pobre.
37 Pero sucedió que en esos días se enfermó y murió. Entonces lavaron su cadáver, y luego lo pusieron en una sala.
38 Como Lida estaba cerca de Jope, los discípulos supieron que Pedro estaba allí; entonces enviaron a dos hombres para pedirle que fuera a Jope urgentemente.
39 Pedro se levantó y se fue con ellos. Cuando llegó, lo llevaron a la sala. Allí, todas las viudas lo rodearon y, mientras lloraban, le mostraron las túnicas y los vestidos que Dorcas había hecho cuando vivía.
40 Entonces Pedro pidió que salieran todos; luego se puso de rodillas y, dirigiéndose al cuerpo, oró y dijo: «Tabitá, ¡levántate!» Ella abrió los ojos y, cuando vio a Pedro, se puso de pie.
41 Pedro le dio la mano y la levantó; luego llamó a los santos y a las viudas, y les entregó viva a Tabitá.
42 Esto llegó a saberse en toda Jope, y muchos creyeron en el Señor.
43 Durante muchos días Pedro se quedó en Jope, en la casa de un curtidor llamado Simón.
Ісус з’являється Савлові
1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика
2 й випросив у нього листів у Дамаск – до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення , – чоловіків і жінок.
3 Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.
4 Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів : Я – Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку]!
6 Тож устань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!
7 Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.
8 Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.
9 Три дні він не бачив, не їв і не пив.
Господь посилає Ананію до Савла
10 У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!
11 Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, в домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.
12 У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.
13 Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!
14 І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.
15 А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.
16 Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я!
17 Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим.
18 І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився
19 і прийняв їжу, аби підкріпитися. Декілька днів він пробув з учнями, які перебували в Дамаску.
Савло проповідує Ісуса
20 І в синагогах він відразу ж почав проповідувати про Ісуса, що Він – Син Божий.
21 Тож дивувалися всі, хто слухав, і говорили: Хіба це не той, котрий переслідував у Єрусалимі тих, які прикликають це Ім’я, а сюди прийшов, щоби в’язати їх і вести до первосвящеників?
22 Савло ще більше міцнів і бентежив юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Він є Христос.
23 А як минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його.
24 Савлові ж їхня змова стала відома. І вони стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.
25 Та учні, взявши його, вночі спустили по стіні в кошику.
Повернення в Єрусалим
26 Прийшовши в Єрусалим, він намагався приєднатися до учнів, та всі боялися його, не вірячи, що він є учнем.
27 А Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як Павло в дорозі побачив Господа, Який говорив до нього, та як у Дамаску він відважно промовляв в Ім’я Ісуса.
28 І він був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо проповідуючи в ім’я Господа.
Загроза для апостола
29 Говорив же й диспутував з елліністами, а вони шукали його, щоб убити.
30 Довідавшись про це, брати повели його до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
Петро в Лідді. Оздоровлення Енея
31 Отже, Церква по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мала мир, збудовуючись і ходячи в Господньому страсі, наповнювалася втіхою Святого Духа.
32 Коли Петро обходив усіх, прибув він і до святих, які жили в Лідді.
33 Знайшов там одного чоловіка на ім’я Еней, котрий вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований.
34 І сказав йому Петро: Енею, зціляє тебе Ісус Христос! Устань і прибери свою постіль! І той відразу встав.
35 Побачили його всі, які жили в Лідді та в Сароні, і навернулися до Господа.
Петро в Йопії. Воскресіння Тавити
36 А в Йопії була одна учениця на ім’я Тавита, що в перекладі означає Сарна; вона була сповнена добрих діл і милостинь, які чинила.
37 А сталося так, що вона тими днями захворіла й померла. Обмили її й поклали у верхній кімнаті.
38 Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас!
39 Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, завели його до верхньої кімнати. Всі вдови обступили його, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.
40 А Петро, випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився. І повернувшись, сказав тілу: Тавито, встань! Вона розплющила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
41 Подавши їй руку, він підвів її. І, покликавши святих і вдовиць, він поставив її перед ними живою.
42 Це стало відомо по всій Йопії, і люди повірили в Господа.
43 Сталося так, що багато днів він залишався в Йопії, в одного Симона, який виправляв шкури.