David es proclamado rey de Israel
(1 Cr 11.1-3)1 Todas las tribus de Israel se reunieron en torno a David en Hebrón, y dijeron:
«Aquí nos tienes. Por nuestro cuerpo corre la misma sangre que por el tuyo.
2 Ya de tiempo atrás, cuando Saúl aún era nuestro rey, tú salías con nuestros hombres a la guerra y regresabas victorioso. Además, el Señor te ha dicho que tú serás el pastor y príncipe de su pueblo Israel.»
3 Fue así como todos los ancianos de Israel se reunieron en Hebrón con el rey David, y en presencia del Señor este hizo un pacto con ellos, y ellos lo ungieron como rey.
4 David tenía treinta años cuando comenzó a reinar, y fue rey durante cuarenta años.
5 En Hebrón fue rey de Judá durante siete años y seis meses, y en Jerusalén fue rey de Israel y Judá durante treinta y tres años.
David conquista la fortaleza de Sión
(1 Cr 11.4-9)6 El rey salió acompañado de sus soldados, y fue a Jerusalén a pelear contra los jebuseos, que allí vivían. Pero ellos le dijeron a David:
«Tú no entrarás aquí, pues hasta los cojos y los ciegos son capaces de echarte.»
Con eso quisieron decir que David jamás entraría en su ciudad.
7 Sin embargo, David conquistó la fortaleza de Sión, que desde entonces es conocida como «Ciudad de David».
8 Y ese mismo día David dijo:
«Quien quiera matar a los jebuseos, que entre por los canales de agua de la ciudad, y mate también a los cojos y a los ciegos, pues los odio con toda mi alma.»
Desde entonces se dice: «Ni los cojos ni los ciegos pueden entrar en el templo del Señor.»
9 David se quedó a vivir en la fortaleza y le puso por nombre «Ciudad de David», y levantó una muralla alrededor, desde Milo hasta el palacio.
10 Y David fue ganando terreno y haciéndose fuerte, porque contaba con el apoyo del Señor y Dios de los ejércitos.
Jirán envía embajadores a David
(1 Cr 14.1-2)11 El rey Jirán de Tiro envió embajadores a David, y junto con ellos mandó madera de cedro y carpinteros y canteros, para que construyeran el palacio de David.
12 Con esto David entendió que el Señor lo confirmaba como rey, y que por causa de su pueblo Israel había engrandecido su reino.
Hijos de David en Jerusalén
(1 Cr 3.5-91 14.3-7)13 Después de que David salió de Hebrón, tomó esposas y concubinas y se estableció en Jerusalén. Con ellas tuvo más hijos e hijas.
14 Los hijos que le nacieron en Jerusalén fueron Samúa, Sobab, Natán, Salomón,
15 Ibejar, Elisúa, Nefeg, Jafía,
16 Elisama, Eliada y Elifelet.
David derrota a los filisteos
(1 Cr 14.8-17)17 Cuando los filisteos supieron que David había sido coronado rey de Israel, reunieron sus ejércitos y fueron a combatirlo. En cuanto David lo supo, se fue a la fortaleza.
18 Mientras tanto, los filisteos llegaron y se extendieron por el valle de Refayin.
19 Entonces David fue y le preguntó al Señor:
«¿Debo atacar a los filisteos? ¿Los pondrás en mis manos?»
Y el Señor le respondió:
«Ve y atácalos, porque los voy a poner en tus manos.»
20 Entonces David fue a Baal Perasín, y allí los venció. Por eso dijo: «El Señor se abrió paso entre las filas enemigas, como si fuera una corriente impetuosa», y llamó a ese lugar «Baal Perasín.»
21 Como al huir los filisteos, abandonaron a sus ídolos, David ordenó que los juntaran y los quemaran.
22 Pero los filisteos volvieron y acamparon en el valle de Refayin.
23 Entonces David consultó al Señor, y el Señor le dijo:
«No ataques de frente. Rodéalos, y atácalos frente a los árboles de bálsamo.
24 Atácalos cuando oigas sobre las copas de los árboles un ruido como de un ejército en marcha, porque el Señor se pondrá en la vanguardia y herirá de muerte al ejército filisteo.»
25 David hizo lo que el Señor le ordenó, e hirió de muerte a los filisteos desde Geba hasta Guézer.
Давида помазали царем над усім Ізраїлем
1 Після цих подій всі Ізраїлеві племена прибули до Давида в Хеврон і промовили такі слова: Ось ми – твоя кістка і твоє тіло!
2 Ще у ті часи, коли Саул був нашим царем, ти був тим, котрий виводив Ізраїль у військові походи і приводив. Ще тоді Господь сказав тобі: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїль, і станеш володарем над Ізраїлем!
3 Отже, всі Ізраїлеві старійшини прибули до царя в Хеврон, і цар Давид уклав з ними в Хевроні Заповіт перед Господом, після чого вони помазали Давида царем над Ізраїлем.
4 Давидові було тридцять років, коли він став царем, і царював він сорок років.
5 Сім років і шість місяців він царював над Юдою в Хевроні, і тридцять три роки владарював у Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою.
Давид захоплює Єрусалим
6 Одного разу цар зі своїм військом пішов на Єрусалим проти євусейців, що жили в тім краю. Вони переказували Давидові, мовляв: Ти не ввійдеш сюди, бо навіть сліпі та кульгаві воюватимуть проти тебе. А це означало: Давид ніколи сюди не вступить!
7 І все ж Давид заволодів фортецею Сіон, – тепер це Місто Давида.
8 А було все так : Того дня Давид сказав: Той, хто вдарить євусейця, пробравшись через канал водопроводу , той знищить отих сліпих і кульгавих, яких зненавиділа душа Давида ! Тому й говорять: Сліпі та криві не ввійдуть до Храму.
9 Отже, Давид поселився в твердині (фортеці ), і назвав її Містом Давида. Пізніше Давид відбудувавмісто й навколишні стіни від фортеці Мілло й до середини.
10 З часом Давид ставав дедалі могутнішим, і Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 Якось тирський цар Хірам надіслав до Давида послів, які доставили кедрове дерево разом з будівничими: столярами й майстрами-каменярами для зведення стін. Вони й спорудили Давидові власний палац.
12 Давид ще раз пересвідчився, що це Господь поставив його царем над Ізраїлем, і звеличив його царство заради Свого народу Ізраїлю.
Інші сини та доньки Давида
13 Після переселення з Хеврона, Давид узяв собі ще наложниць і дружин з Єрусалима, котрі також народили Давидові синів і дочок.
14 Ось імена тих, котрі йому народились в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан і Соломон;
15 Їбхар, Елішуа, Нефеґ і Яфіа;
16 Елішама, Еліяда та Еліфалет.
Поразка филистимців
17 Коли ж филистимці дізнались, що Давид помазаний царем над Ізраїлем, то все филистимське військо вирушило, аби знайти Давида. Дізнавшись про це, Давид перейшов у фортецю.
18 Прибувши, филистимці отаборились у Рефаїмській Долині.
19 Тоді Давид звернувся до Господа з запитанням: Чи виступати мені проти филистимців, і чи віддаси їх у мої руки? І Господь відповів Давидові: Виступай, адже Я, безперечно, віддам филистимське військо в твої руки!
20 Тож Давид вирушив до Ваал-Пераціма. Там Давид ущент розбив їх, промовивши: Господь зробив серед моїх ворогів переді мною пролом, як проривають води! Тому й назване те місце: Ваал-Перацім (Поразка ).
21 Филистимці навіть полишали там своїх божків, які Давид і його воїни забрали.
22 Проте через якийсь час филистимці знову прийшли й отаборились у Рефаїмській Долині.
23 Тому Давид знову запитав Господа, а Він відповів: Не йди на них прямо, а обійди їх з тилу, – напади на них зі сторони бальзамових дерев!
24 Отже, коли почуєш відгомін приглушених кроків по верхів’ях бальзамових дерев, тоді виступай, – це означатиме, що Господь йде перед тобою, аби знищити табір филистимців!
25 Давид зробив так, як йому наказав Господь. Тож він громив филистимців від Гіви й аж до повороту на Ґезер.