Sebá se subleva
1 Allí se encontraba un malvado benjaminita, llamado Sebá hijo de Bicri, el cual tocó la trompeta y dijo:
«Nosotros no tenemos nada que ver con David hijo de Yesé, ni participaremos de sus propiedades. Israelitas, ¡volvamos a nuestras casas!»
2 Entonces todos los israelitas abandonaron a David y siguieron a Sebá hijo de Bicri, pero los de Judá acompañaron al rey desde el Jordán hasta Jerusalén.
3 Al llegar a su palacio en Jerusalén, David apartó a las diez concubinas que había dejado para cuidar la casa y las puso en reclusión. No dejó de alimentarlas, pero nunca más tuvo relaciones con ellas, sino que se quedaron encerradas de por vida, como si fueran viudas.
4 Después de esto, el rey le ordenó a Amasa:
«Convoca a los jefes de Judá para dentro de tres días. Y quiero que tú estés presente.»
5 Amasa salió para convocar a los jefes de Judá, pero se tardó más del tiempo señalado.
6 Entonces David le dijo a Abisay:
«Ahora Sebá hijo de Bicri puede resultarnos más perjudicial que Absalón. Es mejor que busques a algunos hombres de mi guardia personal y vayas tras él, no sea que busque refugio en alguna ciudad fortificada y nos cause dificultades.»
7 Entonces los soldados de Joab salieron de Jerusalén en persecución de Sebá hijo de Bicri, acompañados de los cretenses, los peleteos y los mejores soldados del rey.
8 Cuando llegaron cerca de la gran piedra que está en Gabaón, Amasa les salió al encuentro. Joab llevaba puesta su ropa de batalla, con una daga ceñida al cinto, la cual se le cayó al suelo mientras iba a encontrarse con Amasa.
9 Y Joab le preguntó:
«¡Hola, hermano mío! ¿Todo está en orden?»
Acto seguido, Joab tomó a Amasa por la barba, como para besarlo.
10 Pero Amasa no se dio cuenta de la daga que Joab tenía en la mano, y Joab se la hundió en la quinta costilla, y sus entrañas quedaron regadas por el suelo. La herida fue mortal, y Joab no tuvo que rematarlo.
Después de eso, Joab y su hermano Abisay siguieron persiguiendo a Sebá.
11 Uno de los soldados de Joab se puso a su lado y dijo:
«Todos los que estén de parte de David y Joab, sigan a Joab.»
12 Mientras tanto, Amasa se revolcaba en su sangre a la mitad del camino, y los que pasaban se detenían para verlo, hasta que un hombre arrastró el cuerpo fuera del camino y lo cubrió con un manto.
13 Entonces los seguidores de Joab pudieron avanzar y se fueron en persecución de Sebá hijo de Bicri.
14 Sebá pasó por todas las tribus de Israel, hasta llegar a Abel Betmacá, y los habitantes de Barim se le unieron.
15 Cuando la gente de Joab llegó a la ciudad, sitiaron a Sebá en Abel Betmacá; levantaron un baluarte para atacar la ciudad, y procuraban derribar las murallas.
16 Entonces una mujer muy astuta gritó desde la ciudad:
«¡Por favor, escúchenme! ¡Por favor, díganle a Joab que venga! ¡Necesito hablar con él!»
17 Cuando Joab se acercó, la mujer le preguntó si en efecto era Joab. Este le respondió que sí, y ella le dijo:
«¡Por favor, escucha lo que te voy a decir!»
Y él respondió:
«Te escucho.»
18 Entonces ella añadió:
«Nuestros antepasados solían decir: “Quien quiera preguntar algo, que pregunte a los de Abel”, y así resolvían cualquier asunto.
19 Yo soy una mujer de paz, y fiel a Israel; tú, en cambio, quieres destruir esta ciudad, que es como una madre en Israel. ¿Por qué quieres destruir lo que el Señor mismo nos ha dado?»
20 Y Joab le respondió:
«Lejos esté de mí destruir y deshacer tu ciudad.
21 Pero hay un problema. Aquí está Sebá hijo de Bicri, que vino de los montes de Efraín. Este malvado se ha sublevado contra el rey David. Si me lo entregan, ordenaré levantar el sitio y nos iremos de la ciudad.»
Y la mujer le respondió:
«Te aseguro que arrojaremos su cabeza desde la muralla.»
22 Entonces la mujer fue a hablar con todo el pueblo y astutamente los convenció para que le cortaran la cabeza a Sebá hijo de Bicri y se la entregaran a Joab. Ellos así lo hicieron, y desde la muralla le arrojaron a Joab la cabeza de Sebá. Entonces Joab dio el toque de retirada, y todos se fueron a su tienda de campaña, mientras que Joab se fue a Jerusalén para informar al rey.
Oficiales de David
(2 S 8.15-181 Cr 18.14-17)23 Fue así como Joab afirmó su mando sobre todo el ejército de Israel, mientras que Benaías hijo de Joyadá quedó al frente de los cretenses y los peleteos.
24 Adorán quedó a cargo de los tributos, Josafat hijo de Ajilud quedó como cronista,
25 Sevá quedó como escriba, y Sadoc y Abiatar como sacerdotes.
26 También Ira el jaireo era sacerdote de David.
Повстання веніямінця Шеви
1 Серед них (Ізраїльтян) був один веніямінець – негідний чоловік на ім’я Шева, син Біхрі. Він засурмив у сурму і вигукнув: Нічого спільного в нас нема з Давидом, й не маємо жодної спадщини в сині Єссея! Ізраїльтяни, розходьтесь по своїх оселях!
2 Після цього всі Ізраїльтяни, залишивши Давида, пішли за Шевою, сином Біхрі. А Юдеї залишились зі своїм царем від Йордану і аж до самого Єрусалима.
3 Прибувши до свого палацу в Єрусалим, Давид взяв десять колишніх наложниць, котрих залишав стерегти дім, і помістив їх у домі під охороною варти. Вони залишались на його утриманні, але він з ними не спілкувався. Так вони й жили як удовиці, усамітненими до своєї смерті.
4 Цар звелів Амасі: Протягом трьох днів склич мені мужів Юди, і сам будь присутнім.
5 Тож Амаса пішов скликати Юдеїв, але не вклався в призначений для нього час,
6 тому Давид сказав Авішаю: Тепер Шева, син Біхрі, може наробити нам більше лиха, аніж Авесалом, тому візьми воїнів свого володаря і дожени його, аби часом він не захопив якогось укріпленого міста та не втік від нас.
7 Отже, з Єрусалима вирушили хоробрі воїни Йоава разом з керетійцями та пелетійцями в погоню за Шевою, сином Біхрі.
8 Вони були вже біля Великого Каменя (Скелі ), що в Ґівеоні, коли їм назустріч появився Амаса. А Йоав мав на собі військовий плащ, поверх якого збоку висів у піхві, припасований до його пояса меч. Коли він ступив уперед, меч випав з піхви .
9 Йоав сказав до Амаси: Як твоє здоров’я, мій брате? І вхопив Йоав правою рукою бороду Амаси, як ніби хотів його поцілувати.
10 Амаса ж не зауважив меча, що був у другій руці Йоава. Він уразив Амасу в живіт, так що його нутрощі випали на землю; повторного удару не було, бо той помер. Після цього Йоав разом зі своїм братом Авішаєм вирушили в погоню за Шевою, сином Біхрі.
11 А один із воїнів Йоава, зупинившись над тілом убитого, заволав: Хто відданий Йоаву і хто за Давидом, – вперед за Йоавом.
12 Тіло Амаси лежало в крові посеред дороги, і цей воїн зауважив, що все військо зупиняється біля нього. Тому він відтягнув Амасу з дороги на поле, та накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожен, хто проходив повз нього, зупинявся.
13 Таким чином, коли тіло Амаси прийняли з дороги, все військо побігло за Йоавом, у погоні за Шевою, сином Біхрі.
14 А Шева пройшов через усі Ізраїлеві племена аж до Авел-Бет-Маахи; зібралися і також пішли за ним у місто всі біхрійці.
15 Отже, усе військо Йоава підійшло, і взяло в облогу Авел-Бет-Мааху. Вони насипали навколо стін міста вал, готуючись штурмом зруйнувати стіну.
16 А тим часом одна мудра жінка заволала зі стіни міста: Послухайте! Послухайте! Передайте Йоаву, щоб він підійшов сюди, – я хочу з ним поговорити!
17 А коли він підійшов до неї, жінка запитала: Чи це ти Йоав? Він же відповів: Так, я! Вона ж сказала йому: Вислухай слова твоєї слугині! А він відповів: Я тебе слухаю!
18 Тоді вона почала говорити такі слова: В давні часи у наших пращурів була приказка такого змісту: Обов’язково порадьтесь у Авелі! Після того все добре закінчувалось.
19 Ми є одним зі спокійних і вірних міст Ізраїлю, а ти хочеш зруйнувати матір Ізраїльських міст? Для чого нищиш Господню спадщину?
20 Відповідаючи, Йоав сказав: Ні! Ні! У жодному разі я не хочу нищити й руйнувати.
21 Йдеться лише про одного чоловіка з Єфремового нагір’я на ім’я Шева, син Біхрі, котрий підняв свою руку на царя Давида. Видайте його одного, і я відійду від міста! Тоді жінка сказала Йоаву: Зараз його голову скинуть тобі зі стіни!
22 І та жінка пішла та своїм мудрим словом переконала весь народ. Тож відтяли голову Шеви, сина Біхрі, й кинули її Йоаву. Після цього він засурмив у ріг, і все військо відступило від міста, – кожен пішов до свого намету. Потім Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
Найближче оточення Давида
23 Отже, Йоав став воєначальником над усім військом Ізраїлю, а Беная, син Єгояди, очолив керетійців і пелетійців;
24 Адорам був податківцем і керував трудовою повинністю , а Йосафат, Ахілудів син, був начальником канцелярії ;
25 Шева був писарем, а Садок, і Авіятар – священики;
26 так само Іра з Яіра був особистим священиком Давида.