Consejos de Ajitofel y de Jusay
1 Entonces Ajitofel habló con Absalón, y le dijo:
«Voy a escoger a doce mil soldados, y esta misma noche iré en persecución de David.
2 Caeré sobre él ahora que está cansado y sin fuerzas. Lo atemorizaré, y cuando huyan los soldados que lo siguen, y el rey se quede solo, lo mataré.
3 Así haré que todo el pueblo se vuelva a ti, y cuando lo hagan, vivirán en paz, pues comprenderán que tú solo quieres la vida del rey.»
4 Este consejo le pareció bien a Absalón y a todos los ancianos de Israel,
5 aunque Absalón le sugirió llamar a Jusay el arquita para conocer su opinión.
6 Y cuando Jusay se presentó ante Absalón, este le dijo:
«Ajitofel me ha dado un consejo. ¿Tú qué opinas? ¿Debemos seguir su consejo, o no?»
7 Y Jusay le respondió:
«No te conviene seguir el consejo de Ajitofel.
8 Tú conoces a tu padre, y sabes que sus soldados son los más valientes y que su estado de ánimo está herido y busca la venganza. Es como una osa que ha perdido a sus cachorros. Sabes también que tu padre es un guerrero, y que no pasará la noche con el ejército.
9 Tal vez esté escondido en alguna cueva, o en algún otro lugar. Si comienza venciendo a algunos de ellos, quienes lo sepan dirán: “¡Los soldados de Absalón fueron derrotados!”
10 Entonces hasta el soldado más valiente y bravo como león se llenará de temor, pues todo el pueblo sabe que tu padre es un valiente, y sabe también que sus hombres son gente aguerrida.
11 Yo te sugiero que reúnas a todo el ejército de Israel, desde Dan hasta Berseba, y que formen una multitud incontable como la arena del mar, y que tú mismo dirijas la batalla.
12 Entonces lo atacaremos dondequiera que se encuentre, y caeremos como el rocío sobre él y sus seguidores, y ninguno de ellos escapará.
13 Si acaso busca refugio en alguna ciudad, todo el ejército de Israel llevará sogas, y destruiremos la ciudad y arrastraremos las piedras hasta el río para que no quede una sola en su lugar.»
14 Absalón y todo su ejército consideraron que el consejo de Jusay el arquita era más atinado que el de Ajitofel. Y es que el Señor había decidido frustrar el acertado consejo de Ajitofel para preparar la caída de Absalón.
15 Después, Jusay fue con los sacerdotes Sadoc y Abiatar y les dio los pormenores del consejo de Ajitofel y lo que él mismo había aconsejado a Absalón.
16 Les recomendó salir cuanto antes y decirle a David que no pasara la noche en los vados del desierto, sino que cruzara el Jordán para que ni él ni sus seguidores corrieran peligro.
17 Mientras tanto, Jonatán y Ajimaz estaban escondidos cerca de la fuente de Roguel, y como no podían mostrarse entrando en la ciudad; una criada fue y les avisó lo que pasaba; entonces ellos salieron para poner sobre aviso al rey David.
18 Pero al salir ellos, un criado los vio y fue a decírselo a Absalón, así que ellos se dieron prisa y llegaron a la casa de un hombre en Bajurín, la cual tenía un pozo en el patio, y allí se escondieron.
19 La esposa de ese hombre sacó una manta, la extendió sobre la boca del pozo, y sin que nadie lo supiera colocó encima el trigo que habían trillado.
20 Cuando llegaron los hombres de Absalón, preguntaron:
«¿Dónde están Ajimaz y Jonatán?»
La mujer les dijo:
«Ya han cruzado los vados del Jordán.»
Ellos de todos modos los buscaron, y como no los hallaron se regresaron a Jerusalén.
21 En cuanto aquellos hombres se fueron, Ajimaz y Jonatán salieron del pozo y corrieron a decirle al rey David:
«¡Vamos, dense prisa para cruzar el Jordán! ¡Ajitofel ha dado a Absalón un consejo contra ustedes!»
22 Entonces David y todos sus hombres fieles se apresuraron a cruzar el Jordán antes de que amaneciera, y no hubo uno solo que no cruzara el río.
23 Y cuando Ajitofel se dio cuenta de que no se había seguido su consejo, preparó su asno y salió de Jerusalén para irse a su ciudad, y cuando llegó a su casa la puso en orden, y luego fue y se ahorcó. Así fue como murió, y lo enterraron en el sepulcro de su padre.
24 David llegó a Majanayin, mientras Absalón cruzaba el Jordán con todos sus seguidores israelitas.
25 En lugar de Joab, Absalón puso como jefe de su ejército a Amasa hijo de Itra, de Israel. Itra había tenido relaciones con Abigaíl, que era hija de Najás, hermana de Seruyá y madre de Joab.
26 Después de cruzar el Jordán, Absalón acampó en las tierras de Galaad, con los israelitas que lo acompañaban.
27 Cuando David llegó a Majanayin, lo recibieron Sobi hijo de Najás, que era de Rabá de Amón; Maquir hijo de Amiel, de Lodebar; y Barzilay, el galaadita de Roguelín.
28 Estos llevaron, para David y sus hombres, camas, tazas, vasijas de barro, trigo, cebada, harina, grano tostado, habas, lentejas, garbanzos tostados,
29 miel, manteca, ovejas, y quesos de vaca, para que comieran, pues sabían que estaban cansados, hambrientos y sedientos por haber cruzado el desierto.
1 Далі Ахітофел запропонував Авесалому: Дозволь мені вибрати дванадцять тисяч озброєних мужів, і я цієї ж ночі вирушу в погоню за Давидом.
2 Я нападу на нього, коли він ще стомлений і знесилений; така несподівана раптовість викличе в усіх жах, – люди, що з ним, розбіжаться, і я вб’ю лише самого царя, після чого
3 приведу до тебе весь народ, як приводять наречену до свого чоловіка. Адже якщо не стане людини, смерті якої ти жадаєш, то в усьому народі буде мир!
4 Така порада сподобалась Авесалому та всім старійшинам Ізраїлю.
Порада Хушая
5 Але Авесалом все ж сказав: Покличте ще і аркійця Хушая, – послухаємо, що скаже він.
6 Після того як Хушай прийшов до Авесалома, то Авесалом розповів, яку пораду дав йому Ахітофел, і запитав: Чи мали би ми діяти за його порадою? Якщо ні, то що порадиш ти?
7 Хушай відповів Авесалому: Цього разу порада Ахітофела недобра.
8 Далі Хушай сказав: Ти знаєш свого батька та його воїнів, що вони справжні лицарі, й зараз вони так розлючені, як польова ведмедиця, в якої відібрали дітей. До того ж, твій батько – досвідчений воїн, і не стане ночувати разом з народом.
9 Ось і тепер він, безперечно, ховається в якійсь печері, чи в якомусь іншому місці. І коли на самому початку поляжуть якісь твої люди, то, хто лише про це почує, скаже: Прибічники Авесалома зазнали поразки.
10 Тоді навіть найхоробріший, в якого серце подібне до лев’ячого, то і він все одно впаде на дусі, оскільки весь Ізраїль знає, що твій батько справжній лицар, як і ті, що з ним, – хоробрі воїни.
11 Ось що я раджу: Спочатку нехай до тебе збереться весь Ізраїль, – від Дана й до Вірсавії, – так багато, як піску на березі моря, – і ти особисто вирушиш з ними на битву.
12 І тоді наскочимо на нього, в якому б місці він не перебував, – нагрянемо на нього, як роса спадає на землю; після цього не залишиться ні він, ані жоден з тих вояків, що з ним!
13 Якби він навіть сховався в якомусь місті, то весь Ізраїль принесе стільки шнурів, що затягнемо його (місто ) аж у потік, так що не залишиться від нього жодного камінця!
14 Тоді Авесалом і всі мужі Ізраїлю сказали: Порада аркійця Хушая краща, ніж порада Ахітофела! Однак все це було визначено Господом, аби добра (для Авесалома ) порада Ахітофела була відкинута, оскільки Господь вирішив спровадити на Авесалома загибель.
Хушай попереджає Давида
15 І Хушай негайно розповів священикам Садоку й Авіятару, що порадив Авесалому та старійшинам Ізраїлю Ахітофел, а що порадив він.
16 Після цього він сказав : Терміново посилайте й повідомте Давидові мої слова: Не залишайся цієї ночі в пустелі біля йорданських бродів , але якомога швидше переправляйся, щоб часом не загинули як сам цар, так і весь його озброєний народ.
17 У той час Йонатан і Ахімаас знаходились біля Ен-Роґела , чекаючи повідомлень , і їм заборонялось з’являтись у місті, тоді як одна зі служниць приходила й усе їм розповідала. Вони ж негайно йшли й переказували це цареві Давидові.
18 Але одного разу їх побачив слуга, який доніс про них Авесаломові. Дізнавшись про це, вони обидва швидко втекли й прибули до житла якогось чоловіка в Бахурімі, на подвір’ї якого була криниця. Вони миттєво спустилися туди,
19 а дружина того чоловіка взяла покривало, розстелила його над отвором криниці й насипала на нього зерна для сушіння , так що нічого не можна було запримітити.
20 Коли ж прийшли слуги Авесалома до дому тієї жінки й запитали: Де Ахімаас та Йонатан, то жінка їм відповіла: Вони перебрели на другий бік потоку. Обшукавши скрізь, і не знайшовши, вони повернулись у Єрусалим.
21 Коли ж слуги Авесалома відійшли, сталося так, що вісники вилізли з криниці, пішли й усе розповіли царю Давиду. Вони особливо наголосили Давидові: Негайно вирушайте й переправляйтесь через води Йордану , оскільки так і так щодо вас порадив Ахітофел!
22 Тож Давид і весь народ, що був з ним, піднялись і всі перейшли Йордан. До враннішнього світанку, всі до одного, переправились через Йордан, – не залишилось по тім боці нікого .
23 Коли Ахітофел побачив, що не відбувається за його порадою, осідлав свого осла, вирушив і подався до свого дому в родинному місті. Він зробив Заповіт щодо своєї родини, після чого повісився. Після смерті, Ахітофела поховали в гробниці його батька.
24 Що ж до Давида, то він благополучно прибув у Маханаїм , тимчасом як Авесалом разом з усіма озброєними людьми Ізраїлю, що були з ним, тільки-но перейшли Йордан.
25 Замість Йоава, Авесалом призначив начальником війська Амаса. Амас був сином чоловіка-ізраїльтянина на ім’я Їтро, якого йому народила Авігея, дочка Нахаша й сестра Церуї, матері Йоава.
26 Ізраїльтяни, що з Авесаломом, отаборились в Гілеадському краю.
27 Так сталося, що коли Давид прийшов у Маханаїм, то Шовій, Нахашів син з аммонійської Равви, Махір, син Аммієла з Ло-Девара, та гілеадець Барзіллай з Роґеліма,
28 принесли Давидові та його війську постелі, миски, глиняний посуд, а також пшеницю, ячмінь, борошно, пряжене зерно, квасолю, сочевицю,
29 мед, масло, овець і коров’ячий сир, аби мали що їсти, оскільки розуміли: військо голодне, знесилене і спрагле, тому що йшло пустелею.