Reinado de Josías
(2 Cr 34.1-2)1 Josías tenía ocho años cuando comenzó a reinar, y reinó treinta y un años en Jerusalén. Su madre se llamaba Yedidá hija de Adaías, y era de Boscat.
2 Josías hizo lo recto a los ojos del Señor y se condujo en todo como su antepasado David, sin apartarse un ápice.
Hallazgo del libro de la ley
(2 Cr 34.8-33)3 En el año dieciocho de su reinado, Josías envió al escriba Safán, que era hijo de Azalía y nieto de Mesulán, al templo del Señor, con estas instrucciones:
4 «Ve a ver al sumo sacerdote Hilcías, y dile que recoja el dinero que el pueblo ha traído al templo del Señor, y que han recibido los guardianes de la puerta.
5 Dile que entreguen ese dinero a los que tienen a su cargo las obras de reparación del templo del Señor, y a los que están reparando las grietas del templo;
6 es decir, a los carpinteros, maestros y albañiles, y a los que compran la madera y la piedra de cantería para reparar el templo.
7 Dile que no les pidan cuentas del dinero que se les confíe, porque ellos proceden con honradez.»
8 El sumo sacerdote Hilcías dijo entonces al escriba Safán:
«He hallado en el templo del Señor el libro de la ley.»
Y no solo le dio el libro a Safán, sino que se lo leyó.
9 Y cuando el escriba Safán se presentó ante el rey, le dijo:
«Tus siervos han recogido el dinero que había en el templo, y se lo han entregado a los que hacen las obras y tienen a su cargo los arreglos del templo del Señor.»
10 Además, el escriba Safán le informó al rey:
«El sacerdote Hilcías me ha dado un libro.»
Enseguida, Safán se lo leyó al rey.
11 Y en cuanto el rey escuchó las palabras del libro de la ley, se rasgó las vestiduras
12 y ordenó al sacerdote Hilcías, a Ajicán hijo de Safán, a Acbor hijo de Micaías, al escriba Safán y a su siervo Asaías, lo siguiente:
13 «Vayan y consulten al Señor por mí y por el pueblo, y por todo Judá, en cuanto a las palabras de este libro que se ha hallado. Con toda seguridad la ira del Señor se ha encendido contra nosotros en gran manera, pues nuestros padres no atendieron a las palabras de este libro, para conducirse en conformidad con todo lo que nos fue escrito.»
14 Entonces el sacerdote Hilcías, y Ajicán, Acbor, Safán y Asaías, fueron a ver a la profetisa Julda, que era la mujer de Salún, que cuidaba las vestiduras y era hijo de Ticva y nieto de Jarjás. Julda vivía en la segunda parte de la ciudad de Jerusalén. Hablaron con ella,
15 y ella les dijo:
«Así ha dicho el Señor, el Dios de Israel: “Digan al varón que los envió a consultarme,
16 que yo, el Señor, voy a traer sobre este lugar, y sobre sus habitantes, todo el mal de que habla este libro que ha leído el rey de Judá.
17 Lo haré porque me abandonaron, quemaron incienso a dioses extraños, y provocaron mi enojo con todo lo que han hecho. Mi ira se ha encendido contra este lugar, y no se apagará.
18 Pero al rey de Judá que los ha enviado a consultarme le dirán que yo, el Señor y Dios de Israel, he dicho: ‘Puesto que tú has prestado atención a las palabras del libro,
19 y tu corazón se enterneció, y te humillaste delante de mí cuando oíste mi sentencia contra este lugar y contra sus habitantes, los cuales van a ser asolados y malditos, y puesto que te rasgaste las vestiduras y lloraste en mi presencia, también yo te he prestado atención.’
—Palabra del Señor.20 »”Por lo tanto, yo te reuniré con tus antepasados, y serás llevado a tu sepulcro en paz, y ya no verás todo el mal que voy a traer sobre este lugar.”»
Ellos llevaron al rey la respuesta.
Йосія – цар Юдеї
1 Йосія мав вісім років, коли він став царем, і тридцять один рік владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єдіда, дочка Адаї з Боцкати.
2 Він чинив те, що було до вподоби Господу, – в усьому дотримувався дороги свого прабатька Давида, не відступаючи ні праворуч, ні ліворуч.
3 Так сталося, що у вісімнадцятому році владарювання Йосії, цар послав писаря Шафана, сина Ацалії, внука Мешуллама, до Господнього Храму, з наказом:
4 Піди до первосвященика Хілкії, й скажи, щоб він перерахував гроші, принесені до Господнього Храму, які придверники при вході в Храм зібрали від людей,
5 і нехай передадуть їх підрядникам (прорабам ), призначеним для виконання праці (ремонту ) з пошкодженнь Господнього Храму, аби вони могли розраховуватись із робітниками, що виконують ці роботи, в Господньому Храмі, зокрема:
6 теслярам, каменярам-мулярам, а також здійснювати придбання дерева і тесаного каміння, для ремонту Храму.
7 Однак, не вимагайте від них звіту за передане їм срібло, адже вони завжди чесно працюють й виправдовують довір’я.
Первосвященик Хілкія знаходить Книгу Закону у Храмі
8 Первосвященик Хілкія повідомив писарю Шафану: Я знайшов у Господньому Храмі Сувій (Книгу ) Закону. І Хілкія дав Книгу Шафанові, а той її прочитав.
9 Після цього писар Шафан прийшов до царя Йосії. Доповідаючи про виконання доручення, він сказав: Твої слуги зібрали гроші, які були знайдені в Храмі, і передали їх підрядникам, відповідальним за виконання праці в Господньому Храмі.
10 Потім писар Шафан доповів цареві про те, що священик Хілкія передав йому Книгу. І Шафан прочитав її перед царем.
11 Коли ж цар вислухав слова із Книги Закону, сталося так, що він роздер свої шати.
12 Цар прикликав священика Хілкію, Ахікама, сина Шафана, Ахбора, сина Міхея, писаря Шафана та царського урядовця Асаю, й наказав:
13 Ідіть і запитайте у Господа щодо мене та народу, а також щодо всієї Юдеї, у зв’язку зі змістом знайденої Книги, адже великий Господній гнів мав би розгорітися проти нас через те, що наші батьки не прислухалися до слів цієї Книги, й не дотримувались усього написаного там для нас!
14 Отже, священик Хілкія, Ахікам, Ахбор, Шафан та Асая пішли до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, онука Хархоса, що доглядав одежу, – а вона мешкала в Новому місті Єрусалима, – й розмовляли з нею.
15 А вона їм переказала слова Господа, Бога Ізраїлю: Скажіть чоловікові, котрий послав вас до мене,
16 що говорить Господь: Ось Я спроваджу нещастя на це місто та на його мешканців, згідно з усіма словами Книги, яку прочитав Юдейський цар,
17 через те, що Мене залишили й кадили ладаном перед іншими богами, викликаючи своїми вчинками Мій гнів. Тому й палає Мій гнів щодо цього місця, і вже не погасне!
18 А Юдейському цареві, котрий вас послав запитати в Господа, то передайте йому, що для нього говорить Господь, Бог Ізраїлю: Провіщення, яке ти почув з Книги, здійсниться.
19 Оскільки ж твоє серце пом’якшало, й ти впокорився перед Господом; почувши, що Я сказав про це місто та про його мешканців, які стануть жахом для інших людей і прокляттям ти, розідравши свої шати, заплакав переді Мною, то Я почув тебе, – говорить Господь.
20 Тому Я прилучу тебе до твоїх батьків, і ти зійдеш у свою гробницю з миром, аби твої очі не бачили усього того лиха, яке Я спроваджу на це місце! Повернувшись , вони переказали всі ті слова цареві.