Reinado de Manasés
(2 Cr 33.1-20)1 Manasés tenía doce años cuando comenzó a reinar, y reinó en Jerusalén cincuenta y cinco años. Su madre se llamaba Hepsibá.
2 Pero Manasés hizo lo malo a los ojos del Señor, pues siguió las prácticas repugnantes de las naciones que el Señor había arrojado de la presencia de los israelitas;
3 además, reconstruyó los altares en los montes que Ezequías su padre había derribado, y erigió altares a Baal; hizo una imagen de Asera, como lo había hecho el rey Ajab de Israel, y adoró y rindió culto a todo el ejército de los cielos.
4 De igual manera, construyó altares en el templo del Señor, del cual el Señor había dicho: «Yo pondré mi nombre en Jerusalén»,
5 y en los dos atrios del templo del Señor construyó altares para todo el ejército de los cielos.
6 Además, a su hijo lo lanzó al fuego como sacrificio, y se entregó al estudio de los tiempos, y fue agorero, e instituyó encantadores y adivinos, con lo que multiplicó la maldad a los ojos del Señor, para provocarlo a ira.
7 Él mismo hizo una imagen de Asera, y la puso en el templo del Señor, del cual el Señor había dicho a David y a su hijo Salomón:
«Yo pondré mi nombre para siempre en este templo, y en Jerusalén, ciudad que yo escogí de entre todas las tribus de Israel.
8 Jamás volveré a permitir que Israel sea llevado lejos de la tierra que di a sus padres, siempre y cuando cumplan todo lo que yo les he mandado, y sigan todo lo que está en la ley que mi siervo Moisés les dio.»
9 Pero los israelitas no obedecieron, y Manasés los indujo a que hicieran lo malo, más que las naciones que el Señor destruyó delante de ellos.
10 El Señor habló por medio de sus siervos, los profetas, y dijo:
11 «Puesto que Manasés, rey de Judá, ha incurrido en estas cosas tan repugnantes y sus actos han sido peores que todo lo que hicieron los amorreos antes de él, y puesto que con sus ídolos ha hecho pecar a Judá,
12 yo, el Señor y Dios de Israel, declaro: “Voy a traer sobre Jerusalén y sobre Judá tal calamidad, que a quien lo oiga le zumbarán los oídos.
13 Voy a medir a Jerusalén con el mismo cordel y la misma plomada con que medí a Samaria y a la dinastía de Ajab. Voy a limpiar a Jerusalén como se limpia un plato: voy a fregarla y a ponerla boca abajo.
14 Voy a desamparar al resto de mi pueblo. Voy a entregarlos en manos de sus enemigos, para que sean presa y botín de guerra de todos sus adversarios,
15 pues desde el día que sus padres salieron de Egipto y hasta el día de hoy han hecho lo malo delante de mis ojos, y me han provocado a ira.”»
16 Por si fuera poco, y además de haber hecho pecar a Judá induciéndolos a hacer lo malo a los ojos del Señor, Manasés derramó tanta sangre inocente que llenó a Jerusalén de cadáveres de un extremo al otro.
17 Los demás hechos de Manasés, y todas sus obras y los pecados que cometió, se hallan registrados en el libro de las crónicas de los reyes de Judá.
18 Cuando Manasés fue a reunirse con sus antepasados, fue sepultado en el huerto de su casa, es decir, en el huerto de Uzá, y en su lugar reinó su hijo Amón.
Reinado de Amón
(2 Cr 33.21-25)19 Amón tenía veintidós años cuando comenzó a reinar, y reinó en Jerusalén dos años. Su madre se llamaba Mesulemet hija de Jarús, y era de Jotbá.
20 Pero Amón hizo lo malo a los ojos del Señor, como lo había hecho Manasés, su padre,
21 pues siguió su mal ejemplo y rindió culto a los ídolos que su padre había adorado,
22 y se apartó del Señor, el Dios de sus padres, y no siguió por el camino del Señor.
23 Un día, los siervos del rey Amón conspiraron contra él, y lo mataron dentro de su mismo palacio.
24 Entonces la gente del pueblo mató a todos los que habían conspirado contra el rey Amón, y en su lugar proclamaron rey a su hijo Josías.
25 Los demás hechos de Amón se hallan registrados en el libro de las crónicas de los reyes de Judá.
26 Amón fue sepultado en su sepulcro en el huerto de Uzá, y en su lugar reinó su hijo Josías.
Манассія – цар Юдеї
1 Манассії було дванадцять років, коли він став царем, і п’ятдесят п’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Хефціва.
2 Він чинив те, що було не до вподоби Господу, наслідуючи огидні звичаї народів, яких Господь прогнав перед Ізраїльтянами.
3 Він знову відбудував капища на узвишшях, які знищив його батько Єзекія, поставив жертовник Ваалові, та влаштував священний гай Ашері за прикладом Ізраїльського царя Ахава; поклонявся всьому небесному воїнству , й служив йому.
4 Навіть поставив жертовники в Господньому Храмі, про який Господь сказав: В Єрусалимі перебуватиме Моє Ім’я!
5 В обох дворах Господнього Храму він спорудив жертовники для всього небесного війська,
6 а також провів свого сина через вогонь; займався ворожбою та чарівництвом, завів викликачів мертвих і заклиначів духів, що було великим злочином перед Господом, чим викликав Його гнів.
7 Виготовив статую-ідола Астарти, й поставив її в Храмі, про який Господь заповів Давидові та його синові Соломону: У цьому Храмі, в Єрусалимі, який Я обрав з-поміж усіх Ізраїлевих племен, закарбую Своє Ім’я навіки;
8 Я не допущу, щоб ноги Ізраїльтян блукали поза краєм, який Я дав у володіння їхнім батькам, але на умові, що вони пильно будуть дотримуватись усього того, що Я їм заповів, та згідно з усім Законом, який їм дав Мій слуга Мойсей.
9 Проте вони ні на що не зважали. Манассія поводував людей до злочинів, аби вони творили гірше, ніж ті народи, яких Господь знищив перед Ізраїльтянами.
10 Тоді Господь звернувся до них через Своїх слуг пророків з такими словами:
11 Оскільки Юдейський цар Манассія, чинить такі гидоти, – а він творив гірші злочини, ніж робили аморейці, котрі тут мешкали до нього, – й своїми ідолами-бовванами ввів у гріх і Юдеїв,
12 Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Ось Я наведу на Єрусалим і на Юдею таке нещастя, що в кожного, хто про це почує, задзвенить в обох вухах.
13 Адже Я простягну над Єрусалимом ту саму міру покарання, що й над Самарією, а також ту саму вагу , що і до роду Ахава, – Я витру Єрусалим, як витирають миску, й після миття перевертають її дном догори.
14 Я відкину залишок Моєї спадщини, й віддам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть награбленою здобиччю для всіх своїх ворогів,
15 за те, що чинили зло переді Мною, викликаючи Мій гнів з того дня, як їхні батьки вийшли з Єгипту, й аж до сьогодні.
16 Що ж до самого Манассії, то йому було мало того, що він увів у гріх Юдею, щоб люди чинили те, що було злочином перед Господом, – але він ще й пролив так багато невинної крові, що Єрусалим був залитий кров’ю .
17 Всі інші оповіді про Манассію, та про все, що він чинив, а також про скоєні ним гріхи записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
18 Манассія відійшов до своїх прабатьків і був похований у саду свого палацу, тобто в саду Уззи , а замість нього зійшов на царський престол його син Амон.
Амон – цар Юдеї
19 Амону було двадцять два роки, коли він став царем, і два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.
20 Він також робив зло, що було не до вподоби Господу, як чинив і його батько Манассія.
21 Амон йшов тією ж дорогою, наслідуючи свого батька; так само, як і його батько служив ідолам й поклонявся їм.
22 Він відкинув Господа, Бога своїх прабатьків, і по Господній дорозі не пішов.
23 Амонові слуги учинили проти нього змову, й убили царя в його ж палаці.
24 Проте прості громадяни краю знищили всіх тих, хто був причетний до змови проти царя Амона, і народ краю замість Амона настановив царем його сина Йосію.
25 Всі інші оповіді про Амона, та про те, що він робив записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
26 Його поховали у власній гробниці в саду Уззи. Після нього зійшов на царський престол його син Йосія.