Reinado de Uzías
(2 R 15.1-7)1 Entonces todo el pueblo de Judá tomó a Uzías y lo proclamó rey en lugar de Amasías, su padre. Uzías tenía entonces dieciséis años de edad.
2 Después de que el rey Amasías descansó para siempre entre sus antepasados, Uzías reconstruyó Elat y la restituyó a Judá.
3 Tenía Uzías dieciséis años cuando comenzó a reinar, y reinó cincuenta y dos años en Jerusalén. Su madre se llamaba Jecolías, y era de Jerusalén.
4 Y Uzías hizo lo recto a los ojos del Señor, tal y como lo había hecho Amasías, su padre.
5 Mientras vivió Zacarías, que era un hombre entendido en visiones de Dios, Uzías no dejó de buscar a Dios; y mientras lo buscó, el Señor le dio prosperidad.
6 Uzías salió a combatir contra los filisteos, y derribó la muralla de Gat, la muralla de Jabnia y la muralla de Asdod; además, reconstruyó ciudades en Asdod y en la tierra de los filisteos.
7 Dios le dio su apoyo contra los filisteos, contra los árabes que habitaban en Gurbaal, y contra los meunitas,
8 y los amonitas le pagaban tributo a Uzías. Su fama se extendió hasta la frontera de Egipto, pues se hizo muy poderoso.
9 Edificó torres en Jerusalén junto a la puerta del ángulo, junto a la puerta del valle y junto a las esquinas, y las fortificó.
10 Edificó también torres en el desierto, y como tenía muchos ganados en la llanura y en los valles, y viñas y campos de cultivo en los montes y en los llanos fértiles, abrió muchas cisternas, pues era dado a la agricultura.
11 Uzías tuvo también un ejército aguerrido, y su gente salía a la guerra en divisiones, de acuerdo con la lista que habían preparado el escriba Yeguiel, el gobernador Maseías y uno de los funcionarios del rey, llamado Jananías.
12 El número total de los jefes de familia, valientes y esforzados, era de dos mil seiscientos.
13 Al mando de estos estaba el ejército, compuesto de trescientos siete mil quinientos guerreros fuertes y valientes, que apoyaban al rey contra sus enemigos.
14 Además, Uzías preparó para todo el ejército escudos, lanzas, yelmos, coseletes, arcos, y hondas para tirar piedras.
15 Construyó en Jerusalén máquinas inventadas por ingenieros, que arrojaban flechas y piedras enormes, y las instaló en las torres y en los baluartes. Y su fama se extendió muy lejos, porque fue ayudado en gran manera, hasta llegar a ser muy poderoso.
16 Pero cuando se hizo fuerte, su corazón se enalteció, y eso fue su ruina, porque se rebeló contra el Señor su Dios y hasta entró en el templo del Señor para quemar incienso en el altar del incienso.
17 Pero el sacerdote Azarías entró tras él, acompañado de ochenta valientes sacerdotes del Señor,
18 y se opusieron al rey Uzías. Le dijeron:
«Uzías, el quemar incienso al Señor no te corresponde a ti, sino solo a los sacerdotes descendientes de Aarón, que han sido consagrados para quemarlo. Sal ahora del santuario, porque has pecado, y delante del Señor Dios eso no te es nada honroso.»
19 Uzías, que tenía en la mano un incensario, se llenó de ira; y fue tanta su ira contra los sacerdotes que, allí en el templo del Señor, delante de los sacerdotes y junto al altar del incienso, le brotó lepra en la frente.
20 Al ver el sumo sacerdote Azarías, y todos los sacerdotes, que Uzías tenía lepra en la frente, rápidamente hicieron que abandonara el lugar; y como el Señor lo había herido, hasta él mismo se dio prisa en salir.
21 Y así, el rey Uzías fue excluido del templo del Señor y se quedó leproso hasta el día de su muerte. Vivió como leproso en una casa apartada, y su hijo Yotán quedó a cargo del palacio real y del gobierno del pueblo.
22 Los demás hechos de Uzías, primeros y últimos, los escribió el profeta Isaías hijo de Amoz.
23 Finalmente, Uzías descansó entre sus antepasados, y lo sepultaron en el campo de los sepulcros reales porque dijeron: «Es un leproso.» Y en su lugar reinó Yotán, su hijo.
Уззія – цар Юдеї
1 Тоді, замість Амасії, Юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем.
2 Після того як цар Амасія спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу Юдеїв.
3 Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима.
4 Він чинив те, що було до вподоби Господу, – в усьому так, як робив його батько Амасія.
5 За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею Господа, Бог сприяв його успіху.
6 Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців.
7 Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з маонійцями.
8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала.
9 Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Наріжною Брамою, над Брамою Долини та на розі стіни, зміцнивши їх.
10 Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство.
11 Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців.
12 Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб.
13 Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом.
14 Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі.
15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім.
Покарання за гордість Уззії
16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти Господа, свого Бога. Уззія ввійшов у Господній Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику.
17 Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними Господніми священиками.
18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння Господу; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від Господа Бога!
19 Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків у Господньому Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа.
20 Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, – та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що Господь його вразив.
21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від Господнього Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю.
22 Про всю іншу діяльність Уззії, – від початку й до кінця, – описано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23 Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам.