Salomón pide sabiduría
(1 R 3.3-15)1 Salomón hijo de David fue afirmado en su reino, y el Señor su Dios estaba con él y lo encumbró.
2 Salomón convocó a todo Israel y a los jefes de millares y de centenas, lo mismo que a los jueces y a todos los jefes de familia de Israel,
3 y él y toda la asamblea se dirigieron al lugar alto que había en Gabaón, pues allí estaba el tabernáculo de reunión de Dios que Moisés, el siervo del Señor, había hecho en el desierto.
4 David había traído el arca de Dios de Quiriat Yearín al lugar que le había preparado en Jerusalén, donde él le había levantado una tienda.
5 Delante del tabernáculo del Señor estaba el altar de bronce que había hecho Besalel hijo de Uri, hijo de Jur, y allí fueron Salomón y la asamblea para consultar al Señor.
6 Una vez allí, y en presencia del Señor, Salomón subió al altar de bronce que estaba en el tabernáculo de reunión, y sobre él ofreció mil holocaustos.
7 Esa misma noche Dios se le apareció a Salomón y le dijo:
«Pídeme lo que quieras que yo te dé.»
8 Y Salomón le dijo a Dios:
«Tú has tenido gran misericordia de David, mi padre, y a mí me has puesto en su lugar como rey.
9 Señor y Dios, confirma ahora la promesa que le hiciste a David, mi padre, pues tú me has puesto como rey de un pueblo tan numeroso como el polvo de la tierra.
10 Por favor, dame sabiduría y conocimiento para presentarme delante de este pueblo. A decir verdad, ¿quién podrá gobernar a tu pueblo? ¡Es tan grande!»
11 Y Dios le dijo a Salomón:
«Por haber pensado así, y por no haber pedido riquezas, ni bienes ni gloria, ni la vida de los que no te quieren, ni una larga vida, sino que has pedido tener sabiduría y conocimiento para gobernar a mi pueblo, sobre el cual te he puesto como rey,
12 recibirás sabiduría y conocimiento, y además te daré riquezas, bienes y gloria, como nunca antes tuvieron los reyes que te antecedieron, ni tendrán los reyes que te sucedan.»
13 Salomón se apartó entonces del tabernáculo de reunión, y desde el lugar alto que estaba en Gabaón volvió a Jerusalén para reinar sobre Israel.
Salomón comercia en caballos y en carros
(1 R 10.26-292 Cr 9.25-28)14 Salomón acumuló carros de guerra y gente de a caballo, y llegó a tener mil cuatrocientos carros de guerra y doce mil jinetes, los cuales guardaba en las fortalezas construidas para tal efecto, y también con él en Jerusalén.
15 También acumuló en Jerusalén plata y oro, como quien amontona piedras, y el cedro abundaba como los cabrahígos de la llanura.
16 Los mercaderes del reino compraban al mayoreo para Salomón caballos y lienzos finos de Egipto.
17 Iban a Egipto y compraban un carro de guerra por seiscientas piezas de plata, y un caballo por ciento cincuenta, y todos los reyes hititas y sirios los compraban por medio de ellos.
Соломон просить у Бога мудрості
1 Давидів син Соломон закріпився у своєму царстві; Господь, його Бог, був з ним і постійно його звеличував.
2 Якось Соломон скликав увесь Ізраїль: тисячників і сотників над військом , суддів і всіх можновладців Ізраїлю та глав батьківських племен.
3 На чолі цієї громади Соломон вирушив на узвишшя, що в Ґівеоні, оскільки там ще залишався Намет Божих Зборів, який спорудив Господній слуга Мойсей у пустелі.
4 Однак Божий Ковчег Давид уже переніс з Кір’ят-Єаріма в Єрусалим, де для нього Давид підготував Намет, у якому й поставив його, проте
5 мідний жертовник, який спорудив Веселіїл, син Урії, онук Гура, він залишив перед колишнім Господнім Наметом у Гівеоні, – тому Соломон з усією громадою пішли саме туди.
6 Зійшовши до мідного жертовника, що стояв перед Господом спереду Намету Зборів, Соломон приніс на ньому тисячу всепалень.
7 Тієї ночі Бог з’явився Соломонові й промовив до нього: Проси, що Я мав би тобі дати.
8 І Соломон сказав Богові: Ти учинив моєму батькові, Давидові, велику милість, поставивши мене царем замість нього.
9 Нехай же, Господи Боже, тепер справдиться Твоя обітниця, дана моєму батькові Давидові, оскільки Ти мене поставив царем над таким численним народом, як пісок на землі.
10 Дай же тепер мені мудрості та знання, аби я міг достойно виступати перед цим народом, і провадити його. Адже хто зуміє судити (правити ) такий великий Твій народ!?
11 Бог відповів Соломонові: Оскільки саме таким є твоє бажання, і ти не просиш багатства та скарбів, ані слави й смерті своїх ворогів, – ти навіть не просиш для себе довгого віку, а попросив собі мудрості та знання, щоб правити Моїм народом, над яким Я тебе поставив царем,
12 то дається тобі мудрість і знання. Проте Я тобі дам також багатство і статки, а також славу, чого не мали царі, які були перед тобою, і після тебе таких не буде.
13 Тож Соломон повернувся з узвишшя, що в Ґівеоні, від Намету Зборів, у Єрусалим і почав владарювати над Ізраїлем.
Сила та велич Соломона
14 Соломон зібрав військо з колісниць і вершників, – так що було в нього тисяча чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників. Він розмістив їх у різних містах, визначених для колісничного війська, а частину залишив біля царя в Єрусалимі.
15 Цар посприяв тому, що срібла і золота було стільки в Єрусалимі, як звичайного каміння, а кедрів щодо їхньої кількості було, як сикомор на рівнинах передгір’я .
16 Коней, які мав Соломон, царські купці доставляли з Єгипту та з Куви за звичайною ціною.
17 За колісницю, доставлену з Єгипту, вони платили шістсот шеклів, а за коня – сто п’ятдесят; за їхнім посередництвом і таким же чином купці доставляли їх до хеттейських та арамійських царів.
18 Наступним рішенням царя Соломона було побудувати Храм для Імені Господа, а також царський палац для себе.