Los filisteos devuelven el arca
1 El arca del Señor estuvo siete meses en tierra de los filisteos.
2 Ellos llamaron a los sacerdotes y adivinos, y les preguntaron:
«¿Qué nos aconsejan hacer con el arca del Señor? Dígannos cómo podemos devolverla a su lugar.»
3 Los sacerdotes dijeron:
«Cuando regresen el arca del Dios de Israel a su lugar, no la envíen vacía, sino envíenla con una compensación por la culpa cometida; solo así serán sanados, y sabrán por qué el poder de Dios se ensañó contra ustedes.»
4 Entonces ellos preguntaron:
«¿Y en qué consiste la compensación que debemos pagar?»
Y ellos respondieron:
«Deben entregar cinco figuras de tumores de oro, y cinco ratones de oro, conforme al número de los jefes filisteos, porque una misma plaga los afligió a ustedes y a sus jefes.
5 Hagan las figuras de los tumores y de los ratones que destruyen la tierra, y así honrarán al Dios de Israel. Tal vez él se compadezca de ustedes, de sus dioses, y de su tierra.
6 ¿Por qué son insensibles, como el faraón y los egipcios? Ellos trataron con dureza a los israelitas, pero los dejaron ir, y ellos se fueron.
7 Construyan ahora un carro nuevo, y elijan a dos vacas que no hayan llevado antes el yugo, y que estén criando; pónganles el yugo y únzanlas al carro, y no dejen que sus becerros las sigan.
8 Tomen el arca del Señor, y pónganla sobre el carro. Pongan en una caja las joyas de oro que hicieron como compensación por la culpa cometida; y dejen que el carro se vaya.
9 Pero fíjense qué rumbo toma el carro: si se va por el camino que lleva a Bet Semes, su tierra, eso querrá decir que fue el Señor quien nos mandó tan grandes males; pero si toma otro camino, sabremos que no fue el Señor, sino que lo que sufrimos fue un accidente.»
10 Aquellos hombres lo hicieron así. Tomaron dos vacas que no habían llevado yugo y que estaban criando, las uncieron al carro, y encerraron a sus becerros.
11 Luego pusieron el arca del Señor sobre el carro, y a un lado la caja con los ratones de oro y las figuras de los tumores, como compensación por la culpa cometida, y la dejaron ir.
12 Y las vacas se dirigieron a Bet Semes; iban andando y bramando, sin apartarse del camino, y los jefes de los filisteos las siguieron hasta el límite de Bet Semes.
13 Los habitantes de Bet Semes estaban en el valle, segando el trigo, y cuando alzaron los ojos y vieron el arca, se alegraron mucho.
14 El carro llegó al campo de Josué de Bet Semes, y se detuvo en donde había una gran piedra; entonces ellos tomaron la madera del carro y la partieron, y ofrecieron las vacas como una ofrenda al Señor.
15 Luego los levitas bajaron el arca del Señor, y la caja que iba junto a ella, donde estaban las joyas de oro, y las pusieron sobre aquella gran piedra. Ese día los habitantes de Bet Semes ofrecieron sacrificios y ofrendas al Señor.
16 Cuando los cinco jefes de los filisteos vieron todo esto, regresaron a Ecrón el mismo día.
17 Las figuras de los tumores de oro que los filisteos pagaron como compensación al Señor fueron cinco: una por Asdod, una por Gaza, una por Ascalón, una por Gat, y una por Ecrón.
18 Y las figuras de oro de los ratones que ofrecieron, fueron también cinco, conforme al número de las ciudades de los filisteos que pertenecían a los cinco jefes, tanto las ciudades fortificadas como las aldeas. La gran piedra sobre la que pusieron el arca del Señor permanece en el campo de Josué de Bet Semes hasta el día de hoy.
19 Pero Dios hizo que los hombres de Bet Semes murieran, porque se atrevieron a mirar dentro del arca del Señor. De todo el pueblo murieron cincuenta mil setenta hombres. Y el pueblo lloró porque el Señor los había castigado con tantas muertes,
20 y dijeron:
«¿Quién será digno de estar delante del Señor, el Dios santo? ¿Contra quién se ensañará cuando se aparte de nosotros?»
21 Luego enviaron mensajeros a los habitantes de Quiriat Yearín, para que les dijeran:
«Los filisteos han devuelto el arca del Señor. Vengan y llévenla con ustedes.»
Ковчег повертається до Ізраїля
1 Господній Ковчег перебував у филистимському краю сім місяців.
2 Нарешті филистимці скликали жерців та ворожбитів й запитали: Що нам робити з Господнім Ковчегом? Скажіть нам, яким чином відіслати його на належне йому місце?
3 А ті відповіли: Якщо вже вирішили відправити Ковчег Бога Ізраїлю, то не відсилайте його без дарунку; обов’язково долучіть до нього пожертву Богу за провину. Лише тоді одужаєте й зрозумієте, чому Його караюча рука тяжіє над вами.
4 А ті запитали: Яку пожертву за провини Йому принести? Вони ж відповіли: За числом филистимських князів – п’ять золотих зображень наростів і п’ять золотих зображень мишей, адже однакове покарання спіткало як усіх вас, так і ваших князів.
5 Тому зробіть зовнішні подоби ваших наростів, як і зображення золотих мишей, які нищать вашу землю, віддайте славу Богові Ізраїлю. Може таким чином Він забере Свою караючу руку, що тяжіє над вами, над вашими богами та над вашим краєм.
6 Навіщо ви робите непоступливими ваші серця, як запеклими були серця єгиптян і фараона? Адже лише після того, як Він (Бог) виявив над ними Свою силу в покаранні, їх відпустили, і вони змогли піти.
7 Тож тепер приготуйте спеціальний новий віз, і дві дійні корови, які мають телят, але яких ще не запрягали у ярмо. Запряжіть тих корів до воза, а їхніх телят поверніть до обори.
8 Тоді візьміть Господній Ковчег і поставте його на віз, а скриньку з золотими предметами, які ви даєте як пожертву за провину, поставте збоку Ковчега й відпустіть корів , – нехай йдуть.
9 Ви ж спостерігайте: Якщо він (Ковчег ) попрямує дорогою в свій край, до Бет-Шемеша, то це означатиме, що, дійсно, Бог учинив нам це велике лихо, а якщо ні, то будемо знати, що то не Його (Божа ) рука тяжіла над нами, а з нами трапилася звичайна випадковість.
10 Ці мужі так і зробили: взяли дві дійні корови, які мають телят, запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули в оборі.
11 На віз вони поставили Господній Ковчег, а також скриньку з золотими мишами та з зображеннями своїх болючих наростів.
12 Тож корови вирушили просто дорогою в напрямку Бет-Шемеша; вони тримались виключно цього шляху, – йдучи, ревіли, проте не звертали ні вправо, ні вліво, – в той час як филистимські князі йшли за ними аж до границь Бет-Шемеша.
13 Мешканці Бет-Шемеша якраз жали в долині пшеницю; вони, звівши свої очі, побачили Ковчег, а побачивши дуже зраділи.
14 Віз прибув на поле мешканця Бет-Шемеша, Ісуса, і там, біля великого каменя, він зупинився. Вони (женці ) порубали дерев’яні частини воза на дрова , а корів принесли у всепалення Господу.
15 Левіти, знявши з воза Господній Ковчег і золоту скриньку, яка була біля нього з золотими предметами, поставили його на той великий камінь. Того дня мешканці Бет-Шемеша принесли Господу всепалення; приносили також інші жертви.
16 П’ять филистимських князів за усім цим спостерігали і того ж дня повернулись до Екрону.
17 А щодо золотих зображень болючих наростів, які филистимці передали Господу як жертву за провину, то вони були: одне за Ашдод, одне за Газу, одне за Ашкелон, одне за Ґат й одне за Екрон.
18 Стільки ж було зображень золотих мишей, – за кількістю всіх филистимських міст, якими правили п’ять князів, починаючи від укріплених міст й до відкритих поселень. А свідком цього досі є великий камінь на полі Ісуса, мешканця Бет-Шемеша, на якому стояв Господній Ковчег.
19 Тим часом мешканці Бет-Шемеша почали заглядати в Господній Ковчег, через що Господь знищив сімдесят мужів із п’ятдесяти тисяч населення міста. Тому народ був у жалобі, оскільки Господь уразив народ дуже великою карою.
20 Через те мешканці Бет-Шемеша почали говорити: Хто зможе встояти перед Господом, – цим святим Богом?! До кого його від нас відіслати?
21 І вони відправили посланців до мешканців Кір’ят-Єаріма, повідомляючи: Филистимці повернули Господній Ковчег, – прийдіть і заберіть його до себе!