Guerra contra los filisteos
1 Cuando Saúl tenía … años y había reinado ya dos años sobre Israel,
2 escogió a tres mil israelitas; a dos mil los tenía en Micmas y en el monte de Betel, y mil estaban con Jonatán en Gabaa de Benjamín; al resto del pueblo lo envió de regreso a su casa.
3 Jonatán atacó la guarnición filistea que estaba en la colina, y los filisteos lo supieron. Entonces Saúl ordenó tocar la trompeta por todo el país para que lo supieran los hebreos.
4 Todo Israel supo que Saúl había atacado la guarnición de los filisteos, y supo también que Israel se había vuelto odioso a los filisteos, así que se unieron y marcharon a Gilgal para seguir a Saúl.
5 Pero también los filisteos se reunieron para pelear contra Israel. Contaban con treinta mil carros de guerra, seis mil soldados de caballería, y un ejército incontable como la arena del mar. Subieron y acamparon en Micmas, al oriente de Bet Avén.
6 Y cuando los soldados de Israel se vieron acorralados (porque el pueblo estaba en apuros), se escondieron en cuevas y en fosos, y en peñascos y tras las rocas y en cisternas.
7 Algunos de los hebreos cruzaron el Jordán en dirección a la tierra de Gad y de Galaad, pero Saúl se quedó todavía en Gilgal. Todo el pueblo lo seguía, pero iba temblando de miedo.
8 Saúl esperó allí siete días, de acuerdo con el plazo que Samuel le había fijado, pero como no llegaba, el pueblo empezó a desertar.
9 Entonces Saúl ordenó: «Que traigan un holocausto y ofrendas de paz», y ofreció el holocausto.
10 Saúl estaba terminando de ofrecer el holocausto cuando llegó Samuel; Saúl salió a darle la bienvenida,
11 pero Samuel le dijo:
«¿Qué es lo que has hecho?»
Y Saúl respondió:
«Me di cuenta de que el pueblo estaba desertando y, como tú no venías y los filisteos estaban reunidos en Micmas,
12 pensé: “Ahora los filisteos van a venir a Gilgal para luchar contra mí, y yo no he implorado la ayuda del Señor.” Así que me armé de valor y ofrecí el holocausto.»
13 Pero Samuel le dijo a Saúl:
«Lo que has hecho es una locura. No obedeciste lo que el Señor tu Dios te ordenó hacer. Si hubieras obedecido, el Señor habría confirmado para siempre tu reinado sobre Israel.
14 Ahora tu reinado no durará mucho. El Señor ha buscado un hombre que actúe como a él le agrada, y ya lo ha escogido para que reine sobre su pueblo, ya que tú no pudiste obedecer lo que él te mandó.»
15 Enseguida, Samuel se levantó y se fue de Gilgal a Gabaa, tierra de Benjamín. Luego Saúl contó a la gente que estaba con él, y vio que eran como seiscientos hombres.
16 Y Saúl y Jonatán, su hijo, y todos los que estaban con ellos, se quedaron en Gabaa de Benjamín, y los filisteos acamparon en Micmas.
17 Entonces salieron del campamento filisteo tres escuadrones de espías; uno de ellos marchaba por el camino de Ofrá hacia la tierra de Sual,
18 otro se dirigió a Bet Jorón, y el tercero avanzó en dirección al desierto, hacia la región que está frente al valle de Zeboyin.
19 Resulta que en todo el territorio israelita no había herreros, porque los filisteos querían evitar que los hebreos hicieran espadas o lanzas.
20 Por esa razón todos los israelitas tenían que ir con los filisteos para afilar las rejas de sus arados, su azadón, su hacha o su hoz.
21 El precio era alto, pues por las rejas de arado y los azadones pagaban casi ocho gramos de plata, y tres gramos más por afilar las hachas o por componer las aguijadas.
22 Por eso el día de la batalla ninguno de los que estaban con Saúl y Jonatán llevaban espadas ni lanzas; solamente Saúl y Jonatán las tenían.
23 Y la guarnición de los filisteos avanzó hasta el paso de Micmas.
Початок війни із филистимцями
1 Закінчувалась друга річниця після того, як Саул став царем над Ізраїлем .
2 Саул вибрав собі з Ізраїльтян три тисячі воїнів: дві тисячі були з Саулом в Міхмасі та на горі Бетеля, а тисяча була з Йонатаном у Гіві Веніяміновій. Решту народу він відпустив, – кожного до свого дому (намету ).
3 Йонатан розгромив загін филистимців, який був у Гіві, і всі филистимці довідались, що євреї збунтувались . Тому Саул засурмив у ріг по всій країні, мовляв: Хай почують євреї!
4 Коли всі Ізраїльтяни дізнались, що Саул наказав розгромити загін филистимців, через що Ізраїль став ненависним серед филистимців, то народ відгукнувся на заклик Саула й зібрався в Ґілґалі.
5 Филистимці також зібрались, щоб воювати з Ізраїлем, – тридцять тисяч колісниць, шість тисяч вершників на конях, а піших воїнів було так багато, наче піску на березі моря. Вирушивши, вони стали табором у Міхмасі, на схід від Бет-Авена.
Саул не дотримується Божого наказу
6 Коли ж Ізраїльтяни побачили, що вони опинились у скрутному становищі, оскільки на них готується наступ, то люди почали ховатись у печерах, у хащах, в ущелинах скель, у ярах та в ямах;
7 євреї навіть переправлялись через Йордан у поселення Ґада, в Гілеаді. В той час Саул далі перебував у Ґілґалі, а всі військові, що були з ним, тремтіли від жаху.
8 Він чекав сім днів, визначених Самуїлом, а Самуїл все не приходив у Ґілґал; тим часом військовий народ став від нього розпорошуватись.
9 Тож Саул сказав: Приготуйте мені жертви для всепалення, а також мирні жертви! І він сам приніс всепалення.
10 Але сталося так: щойно він закінчив приносити всепалення, як надійшов Самуїл. Саул вийшов йому назустріч, аби його привітати.
11 Але Самуїл сказав: Що ти наробив?! Саул відповів: Коли я побачив, що моє військо розбігається, а ти в умовлений час не прийшов, тоді як филистимці зібралися в Міхмасі,
12 тому я подумав, що филистимці незабаром вирушать на мене в Ґілґал, а я ще не встиг попросити Господнього заступництва, тому я насмілився принести всепалення!
13 Самуїл же сказав Саулові: Ти вчинив нерозумно! Ти не дотримався наказу Господа, твого Бога, який Він тобі дав. Адже сьогодні Господь утвердив би твоє владарювання над Ізраїлем навіки.
14 Але тепер твоє царство не втримається. Господь знайшов Собі мужа по Своєму серцю. Саме йому Господь доручить стати володарем над Своїм народом, адже ти не дотримався того, що звелів тобі Господь!
15 Після цього Самуїл підвівся і вирушив з Ґілґала до Гіви Веніямінової. Саул же порахував військових людей, що були з ним, – їх виявилось близько шестисот чоловік.
Ізраїль залишився без зброї
16 Саул зі своїм сином Йонатаном та загоном війська, що був з ними, також розташувались у Гіві Веніяміновій, а филистимці таборували в Міхмасі.
17 І от з филистимського табору вирушили три грабіжницьких загони: один загін прямував по дорозі до Офри в край Шуала;
18 другий загін пішов по дорозі в Бет-Хорон; а третій рухався по дорозі, що проходить по краю Цевоїмської долини і далі в пустелю.
19 В усьому Ізраїльському краю не було ковалів, оскільки филистимці боялись, що євреї почнуть виготовляти собі мечі та списи!
20 Тому всі Ізраїльтяни мусили ходити до филистимців, коли потрібно було нагострити свого лемеша в плузі, чи свою лопату, свою мотику, свою сокиру чи свій серп після того,
21 як притупиться чи вищербиться леміш, мотика, тризубні вила, сікач чи заступ .
22 У результаті так сталося, що під час війни у жодного з воїнів Саула та Йонатана в руках не було ні меча, ні списа, – вони виявились лише в Саула та його сина Йонатана…
23 Отже, передовий загін филистимців уже підходив до ущелини неподалік Міхмаса.