David lleva el arca a Jerusalén
(2 S 6.12-23)
1 David también se construyó casas en la ciudad de David, y preparó un lugar para el arca de Dios y le instaló una tienda.
2 Luego dijo:
«El arca de Dios debe ser llevada solo por los levitas; porque fue a ellos a quienes el Señor eligió para que la lleven y le sirvan siempre.»
3 Y David congregó a todo Israel en Jerusalén para que se llevara el arca del Señor al lugar que le había preparado.
4 David reunió además a los aaronitas y a los levitas.
5 De los descendientes de Coat, reunió a Uriel, que era su jefe, y a sus parientes: ciento veinte personas.
6 De los descendientes de Merari, a Asaías, que era su jefe, y a sus parientes: doscientas veinte personas.
7 De los hijos de Guersón, a Joel, que era su jefe, y a sus parientes: ciento treinta personas.
8 De los hijos de Elisafán, a Semaías, que era su jefe, y a sus parientes: doscientas personas.
9 De los hijos de Hebrón, a Eliel, que era su jefe, y a sus parientes: ochenta personas.
10 De los hijos de Uziel, a Aminadab, que era su jefe, y a sus parientes: ciento doce personas.
11 Después, David llamó a los sacerdotes Sadoc y Abiatar, y a los levitas Uriel, Asaías, Joel, Semaías, Eliel y Aminadab,
12 y les dijo:
«Ustedes son los principales padres de familia de los levitas, así que santifíquense, ustedes y sus hermanos, y lleven el arca del Señor, Dios de Israel, al lugar que le he preparado.
13 Como ustedes no lo hicieron así la primera vez, el Señor nuestro Dios nos castigó, pues no lo consultamos como debimos hacerlo.»
14 Los sacerdotes y los levitas se santificaron para transportar el arca del Señor, el Dios de Israel.
15 Por medio de las barras, los descendientes de los levitas llevaron el arca de Dios sobre sus hombros, conforme a la palabra del Señor y tal y como lo había ordenado Moisés.
16 Además, David les dijo a los jefes de los levitas que de entre sus parientes designaran cantores con instrumentos musicales, es decir, con salterios y arpas y címbalos, y que los tocaran y levantaran alegremente la voz.
17 Los levitas designaron a Hemán hijo de Joel, y de sus parientes designaron a Asaf hijo de Berequías.
De los descendientes de Merari y de sus parientes, designaron a Etán hijo de Cusaías.
18 Además de todos ellos, designaron como porteros a sus parientes del orden inmediato, es decir, a Zacarías, Jaziel, Semiramot, Yejiel, Uní, Eliab, Benaías, Maseías, Matatías, Elifelu, Micnías, Obed Edom y Yejiel.
19 Hemán, Asaf y Etán, que eran cantores, tocaban címbalos de bronce.
20 Zacarías, Aziel, Semiramot, Yejiel, Uní, Eliab, Maseías y Benaías, tocaban salterios sobre Alamot.
21 Matatías, Elifelu, Micnías, Obed Edom, Yeguiel y Azazías tenían arpas afinadas y fungían como directores.
22 Quenanías, que era jefe de los levitas, fue nombrado director de los cantos, pues sabía mucho de música.
23 Berequías y Elcana vigilaban el arca.
24 Los sacerdotes Sebanías, Josafat, Natanael, Amasay, Zacarías, Benaías y Eliezer tocaban las trompetas delante del arca de Dios.
Obed Edom y Yejías estaban también a cargo de la vigilancia del arca.
25 Con gran alegría David y los ancianos de Israel y los capitanes de legiones fueron a trasladar el arca del pacto del Señor, de casa de Obed Edom.
26 Dios el Señor ayudó a los levitas a llevar el arca del pacto, y se sacrificaron siete novillos y siete carneros.
27 David iba vestido de lino fino, y además llevaba sobre sí un efod de lino. Todos los levitas que llevaban el arca, y los cantores, iban vestidos de lino. Entre los cantores, Quenanías era el maestro de canto.
28 Fue así como todo Israel transportó el arca del pacto del Señor, en medio de jubilosos sonidos de bocinas, trompetas y címbalos, y al son de salterios y arpas.
29 Mical, la hija de Saúl, miraba por una ventana cuando el arca del pacto del Señor llegó a la ciudad de David, y al ver que el rey David saltaba y danzaba, sintió en su corazón mucho desprecio por él.
Підготовка до перенесення Кочегу до Єрусалима
1 Давид набудував собі палаців у Місті Давида, а також підготував місце для Божого Ковчега, спорудивши для нього Намет.
2 Після цього Давид сказав: Ніхто не повинен носити Божий Ковчег, окрім левітів, адже саме їх Господь обрав, щоб вони носили Господній Ковчег і повіки звершували Йому служіння!
3 Потім Давид знову зібрав у Єрусалимі весь Ізраїль, аби перенести Господній Ковчег на його місце, яке для нього приготував.
4 Зокрема, Давид покликав нащадків Аарона та левітів.
5 Із синів Кегата був Уріїл, як начальник, і сто двадцять його одноплемінників.
6 Із синів Мерарі: Асая, начальник, і двісті двадцять його одноплемінників.
7 Із синів Гершома: Йоіл, начальник, і сто тридцять його одноплемінників.
8 Із синів Еліцафана: Шемая, начальник, і двісті його одноплемінників.
9 Із синів Хеврона: Еліїл, начальник, і вісімдесят його одноплемінників.
10 Із синів Уззіїла: Аммінадав, начальник, і сто дванадцять його одноплемінників.
11 Потім Давид покликав священиків Садока та Авіятара, а також левітів: Уріїла, Асаю, Йоіла, Шемайю, Еліїла та Аммінадава,
12 й промовив до них: Ви є начальниками левітських родин, тому освятіться разом з вашими братами, і будете переносити Ковчег Господа, Бога Ізраїлю, на місце , яке я для нього підготував.
13 Оскільки попереднього разу не ви здійснювали цю справу, то Господь, наш Бог, покарав нас, тому що ми не подбали про Нього, як належить за приписом.
14 Отже, священики та левіти очистились, аби можна було нести Ковчег Господа, Бога Ізраїлю.
15 Після цього левіти підняли Божий Ковчег за допомогою держаків на свої плечі, як заповів Мойсей за дорученням Господа.
16 Потім Давид наказав начальникам левітів, аби поставили з числа своїх одноплемінників співаків, щоби ті голосно й радісно співали в супроводі музичних інструментів, зокрема: цитрів, арф і цимбалів.
17 Отже, левіти поставили Гемана, Йоілового сина, а з його одноплемінників: Асафа, сина Берехії; а з нащадків Мерарі-Етана, сина Кушаї.
18 А з ними їхніх побратимів у другому поколінні: Захарію, Яаазіїла, Шемірамота, Єхіїла, Уннія, Еліява, Бенаю, Маасею, Маттітію, Еліфлею, Мікнею, Оведедома, та Єіїла як придверних.
19 Співаки – Геман, Асаф і Етан – повинні були грати на мідних цимбалах, аби було добре чути.
20 А Захарія, Азіїл, Шемірамот, Єхіїл, Унній, Еліяв, Маасея і Беная грали на цитрах, на мелодію аламот.
21 Що ж до Маттітія, Еліфелега, Мікенея, Оведедома, Єіїла та Азазії то вони грали на лірах, октавою вище, починаючи гру.
22 Хананія, керівник співочих левітів, був відповідальним за мелодійність співу та гри; він навчав музичному мистецтву, оскільки був обізнаний з цією справою .
23 Берехія та Елкана були придверниками в приміщенні Ковчега,
24 а священики Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Беная та Еліезер, трубили в труби перед Божим Ковчегом; Оведедом та Єхія були охоронцями Ковчега.
Перенесення Ковчегу до Давидового Міста
25 Отже, Давид разом зі старійшинами Ізраїлю і тисяченачальниками війська, сповнені радості пішли, щоб перенести Ковчег Господнього Заповіту з дому Оведедома.
26 Оскільки Бог сприяв левітам у перенесенні Ковчега Господнього Заповіту, то вони принесли Йому в жертву сім телят і сім баранів.
27 Що ж до самого Давида, то він був одягнутий у шати з тонкого полотна (вісону ), як і всі левіти, котрі несли Ковчег, і співаки разом з Хананією, керівником музикантів і співаків. Давид мав на собі також лляний ефод.
28 Тож увесь Ізраїль брав участь у супроводі Ковчега Господнього Заповіту під радісні вигуки народу та звуки рога, труб і цимбалів, виграючи на лірах і арфах.
29 І коли Ковчег Господнього Заповіту входив у Місто Давида, сталося так, що дочка Саула, Мелхола, глянула у вікно і, побачивши царя Давида, який, підстрибуючи танцював, з презирством подумала про нього.