Наречений:
1 Я ввійшов у свій сад, моя сестро, кохана моя, я зібрав мою мирру разом з моїм бальзамом, – я з’їв мій стільник разом з моїм медом, я випив своє вино з моїм молоком… Отже, їжте, мої друзі, пийте й насолоджуйтесь коханням, брати!
Наречена:
2 Я спала, але моє серце не засинало. І ось чую голос мого коханого, – він постукав і заволав : Відкрий мені, моя сестро, кохана моя, світла моя голубко! Але ж моя голова промокла від роси і моє кучеряве волосся сповнене нічною вологою!
3 Я скинула свою сукню, як же мені її знову вдягнути? Я помила свої ноги, як же мені їх забруднити?
4 Коли ж мій коханий просунув крізь отвір свою руку, все в мені затремтіло.
5 Я встала, щоб відкрити моєму коханому, а з моїх рук капала мирра; з моїх пальців мирра потекла на ручку засува.
6 Я відкрила моєму коханому, але мій коханий уже відійшов і зник! Я була в розпачі, коли він пішов. Я його шукала, але ніде не знаходила, – я волала до нього, та він мені не відповідав.
7 Мене зустріли вартові, які обходили нічне місто. Вартові стін мене побили, і навіть поранили мене, зірвавши з мене мою накидку.
8 Я благаю вас, єрусалимські дочки: якщо ви зустрінете мого коханого, то скажіть йому, що я занедужала від кохання.
Дівчата:
9 Чим же твій коханий переважає інших коханих, найгарніша між жінками? Хіба твій коханий кращий за інших, не менше бажаних й коханих, що ти нас так благаєш?
Наречена:
10 Мій коханий білявий та рум’яний, – я його розпізнаю серед десяти тисяч.
11 Його голова – це чисте золото, а його кучері – хвилясті, чорні, кольору воронового крила.
12 Його очі, наче голубки скраю водних потоків, – ніби вимиті в молоці, вони спокійно сидять біля струменистих джерел .
13 Його щічки, немов пахучі грядки, – квітники запашних рослин, а його губи – лілеї, що сочаться коштовною миррою.
14 Його руки ніби виточені з золота, оздоблені коштовним хризолітом; а його груди – мистецьки створені плити зі слонової кості, прикрашені сапфірами.
15 Його ноги – мармурові стовпи, закріплені на золотих підставках, а весь його вигляд, як прекрасний Ліван, – величний, як той кедр.
16 Його уста – одні солодощі, а він увесь – одне пожадання. Отаким є мій коханий. Він – мій найкращий друг, єрусалимські дівчата!
On:
1 Wszedłem do mego ogrodu, siostro moja, oblubienico.
Zebrałem moją mirrę i balsam,
jadłem miód z mojego plastra,
piłem moje wino i mleko.
Jedzcie, przyjaciele,
pijcie i niech upoi was miłość.
Noc
Ona:
2 Ja śpię, lecz serce moje czuwa.
Słyszę głos ukochanego, który puka.
On:
Otwórz mi, siostro moja, przyjaciółko moja,
gołąbko moja najdoskonalsza!
Moja głowa pokryta jest już rosą,
na włosach mam wilgoć nocy.
Ona:
3 Zdjęłam tunikę.
Jakże mam ją zakładać?
Umyłam stopy.
Jakże mam je brudzić?
4 Mój ukochany wsunął dłoń przez otwór,
a moje serce zadrżało dla niego.
5 Wstałam, by otworzyć ukochanemu,
a z moich dłoni spływa mirra,
z moich palców kapie mirra wyborna
na uchwyt rygla.
6 Otwarłam ukochanemu,
lecz ukochany mój odszedł, oddalił się.
Przez niego bliska jestem śmierci.
Szukałam go, ale nie znalazłam,
wołałam go, ale mi nie odpowiedział.
7 Znaleźli mnie strażnicy,
którzy krążą po mieście.
Pobili mnie i zranili
strażnicy murów,
zdarli ze mnie okrycie.
8 Zaklinam was, córki jerozolimskie:
Jeśli znajdziecie mego ukochanego,
co mu powiecie?
Powiedzcie, że jestem chora z miłości.
Pieśń o ukochanym
Dziewczęta:
9 Czym się wyróżnia wśród innych twój ukochany,
o najpiękniejsza spośród kobiet?
Czym się wyróżnia wśród innych twój ukochany,
że aż tak nas zaklinałaś?
Ona:
10 Mój ukochany jest jaśniejący i rumiany,
wyróżnia się nawet wśród dziesięciu tysięcy.
11 Jego głowa – złoto szczere, złoto najczystsze,
kędziory jego włosów – grona daktyli
niby kruk czarne.
12 Oczy jego są jak gołębice
siedzące nad potokiem,
jakby obmyte w mleku,
osadzone w pięknej oprawie.
13 Jego policzki są jak balsamiczne łany,
na których wschodzą pachnące zioła.
Jego wargi są jak lilie,
z których spływa mirra wyborna
14 Jego ręce – obręcze ze złota,
ozdobione klejnotami z Tarszisz.
Jego tors jak z kości słoniowej,
wysadzany szafirami.
15 Jego nogi – kolumny marmurowe,
wsparte na złotych podstawach.
Z wyglądu podobny jest do Libanu,
smukłością przypomina cedry.
16 Słodkie są jego usta,
a on cały pełen powabu.
Taki jest mój ukochany,
taki jest mój przyjaciel,
córki jerozolimskie.