Змова проти Ісуса
1 Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
2 Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
Добре діло жінки
3 Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира . Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
4 Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
5 Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв і роздати бідним! Тож докоряли їй.
6 А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
7 Ви завжди маєте бідних біля себе і будь‑коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
8 Що вона могла – те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
9 Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [ця] Євангелія в усьому світі, – те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Юда погоджується видати Ісуса
10 Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
11 А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
Ісус споживає зі Своїми учнями пасху
12 Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
13 Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, – ступайте за ним.
14 Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
15 І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
16 І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, – і приготували пасху.
17 А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
18 І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
19 Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
20 Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
21 І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
22 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
23 І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм – і всі пили з неї.
24 І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
25 Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
26 І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
Всі учні спокусяться
27 І каже їм Ісус: Всі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря – і розбредуться вівці.
28 Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
29 А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
30 Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
31 Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, – все рівно не відречуся від Тебе! Так само говорили і всі інші .
Ісус молиться в Гетсиманії
32 І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
33 Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
34 та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, – залишайтеся тут і пильнуйте!
35 Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
36 І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
37 Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
38 Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
39 І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
40 А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, – та й не мали що відповісти.
41 Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
42 Вставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!
Схоплення Ісуса
43 Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, – від первосвящеників, книжників і старших.
44 Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!
45 І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! – і поцілував Його.
46 Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його.
47 Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
48 Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.
49 Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
50 І, залишивши Його, всі учні втекли.
51 А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.
52 Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
Суд над Ісусом у первосвященика
53 А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.
54 Петро ж віддалік йшов слідом за Ним – аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами та й грівся біля вогню.
55 А первосвященики і весь синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.
56 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.
57 Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:
58 Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!
59 Але й це їхнє свідчення не підтвердилося.
60 Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?
61 Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?
62 А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!
63 Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?
64 Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.
65 Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
Зречення Петра
66 Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,
67 побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!
68 Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.
69 Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він – один з них.
70 Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти – галилеєць [і мова твоя подібна].
71 А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.
72 І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
MĘKA, ŚMIERĆ I ZMARTWYCHWSTANIE
Zmowa przeciwko Jezusowi
(Mt 26,1-5Łk 22,1-2J 11,45-53)1 Dwa dni przed Paschą i świętem Przaśników arcykapłani i nauczyciele Prawa zastanawiali się, jak podstępnie schwytać i zabić Jezusa. 2 Mówili jednak: Tylko nie w czasie świąt, aby nie doszło do rozruchów wśród ludu.
Namaszczenie Jezusa w Betanii
(Mt 26,6-13J 12,1-8)3 Kiedy Jezus był w Betanii w domu Szymona Trędowatego i spoczywał przy stole, przyszła kobieta, która miała alabastrowe naczynie z prawdziwym olejkiem nardowym, bardzo kosztownym. Rozbiła naczynie i wylała olejek na Jego głowę. 4 Niektórzy z obecnych tam oburzali się: Po co takie marnotrawstwo olejku? 5 Można było przecież ten olejek sprzedać za więcej niż trzysta denarów, a pieniądze rozdać ubogim. I ganili ją. 6 Jezus zaś powiedział: Zostawcie ją! Dlaczego wyrządzacie jej przykrość? Spełniła wobec Mnie dobry uczynek. 7 Ubodzy bowiem zawsze są wśród was i kiedy zechcecie, możecie im wyświadczyć dobro. Mnie jednak nie zawsze mieć będziecie. 8 To, co miała uczynić, uczyniła. Zawczasu namaściła Moje ciało na pogrzebanie. 9 Zapewniam was, że gdziekolwiek na świecie będzie głoszona Ewangelia, będzie się również opowiadać o tym, co zrobiła ta kobieta, aby o niej pamiętać.
Zdrada Judasza
(Mt 26,14-16Łk 22,3-6)10 Judasz Iskariota, jeden z Dwunastu, poszedł do arcykapłanów, aby im Go wydać. 11 Kiedy to usłyszeli, ucieszyli się i obiecali dać mu pieniądze. Zastanawiał się więc, jak Go w stosownej chwili wydać.
Wieczerza Paschalna
(Mt 26,17-30Łk 22,7-23J 13,21-30)12 W pierwszy dzień Przaśników, kiedy składano ofiarę Paschy, uczniowie zapytali Jezusa: Gdzie mamy pójść i przygotować dla Ciebie wieczerzę paschalną? 13 Posłał więc dwóch swoich uczniów i powiedział im: Idźcie do miasta. Spotka was człowiek niosący dzban wody. Pójdźcie za nim. 14 Tam zaś, gdzie wejdzie, powiedzcie gospodarzowi domu: Nauczyciel pyta: Gdzie jest dla Mnie pomieszczenie, w którym mógłbym z Moimi uczniami spożyć wieczerzę paschalną? 15 On wam wskaże dużą salę na piętrze, przygotowaną i urządzoną. Tam dla nas wszystko przyrządźcie. 16 Uczniowie odeszli i przyszli do miasta. Znaleźli wszystko tak, jak im powiedział, i przyrządzili Paschę. 17 Kiedy nastał wieczór, przyszedł z Dwunastoma. 18 A gdy zajęli miejsca i jedli, Jezus powiedział: Zapewniam was, że jeden spośród was, ten, który ze Mną je, Mnie wyda. 19 Zaczęli się smucić i jeden przez drugiego pytali Go: Czy to ja? 20 On odpowiedział: Jeden z Dwunastu, ten, który sięga ze Mną do półmiska. 21 Wprawdzie Syn Człowieczy odchodzi, jak jest o Nim napisane, lecz biada temu człowiekowi, przez którego Syn Człowieczy będzie wydany. Byłoby lepiej dla tego człowieka, gdyby się nie urodził.
Ustanowienie Wieczerzy Pańskiej
(Mt 26,26-30Łk 22,15-201 Kor 11,23-25)22 A gdy jedli, wziął chleb, pobłogosławił, połamał i dał im, mówiąc: Bierzcie, to jest Moje ciało. 23 Potem wziął kielich, po dziękczynieniu podał im i pili z niego wszyscy. 24 Powiedział im: To jest Moja krew Przymierza, która za wielu będzie wylana. 25 Zapewniam was: Nie będę już pił z owocu winnego krzewu, aż do tego dnia, kiedy ponownie będę pił z niego w Królestwie Boga. 26 Następnie po odśpiewaniu hymnu poszli na Górę Oliwną.
Zapowiedź załamania się Piotra
(Mt 26,31-35Łk 22,31-34J 13,36-38)27 Jezus powiedział im: Wszyscy zwątpicie, gdyż jest napisane:
Uderzę pasterza
i owce zostaną rozproszone.
28 Ale po Moim wskrzeszeniu pójdę przed wami do Galilei. 29 Wtedy Piotr powiedział: Gdyby nawet wszyscy zwątpili, to jednak nie ja. 30 Jezus mu odpowiedział: Zapewniam cię, że ty dzisiaj, tej nocy, zanim kogut dwa razy zapieje, trzy razy się Mnie wyprzesz. 31 Ale on tym bardziej zapewniał: Choćby mi przyszło umrzeć z Tobą, nie wyprę się Ciebie. I wszyscy tak samo mówili.
Modlitwa w Getsemani
(Mt 26,36-46Łk 22,39-46)32 A kiedy przyszli do miejsca zwanego Getsemani, powiedział do swoich uczniów: Usiądźcie tu, dopóki się nie pomodlę. 33 Wziął z sobą Piotra, Jakuba i Jana i zaczął odczuwać wielki niepokój i trwogę. 34 Wtedy powiedział do nich: Smutna jest Moja dusza aż do śmierci. Zostańcie tu i czuwajcie. 35 I odszedł trochę dalej, upadł na ziemię i modlił się, żeby, jeśli to możliwe, ominęła Go ta godzina. 36 Mówił: Abba, Ojcze, Ty wszystko możesz, zabierz ode Mnie ten kielich. Lecz niech się stanie nie to, co Ja chcę, ale to, co Ty. 37 Potem przyszedł i zastał ich śpiących. Powiedział więc do Piotra: Szymonie, śpisz? Nawet przez godzinę nie mogłeś czuwać? 38 Czuwajcie i módlcie się, abyście nie ulegli pokusie. Duch wprawdzie jest pełen zapału, ale ciało słabe. 39 Ponownie odszedł i modlił się tymi samymi słowami. 40 Gdy znowu wrócił do uczniów, zastał ich śpiących, bo oczy same im się zamykały. I nie wiedzieli, co mają Mu odpowiedzieć. 41 Kiedy wrócił po raz trzeci, powiedział im: Wciąż śpicie i odpoczywacie? Wystarczy! Nadeszła godzina, Syn Człowieczy zostanie wydany w ręce grzeszników. 42 Wstańcie, idziemy! Zbliża się ten, który Mnie zdradzi.
Zdradzenie i pojmanie Jezusa
(Mt 26,47-56Łk 22,47-53J 18,3-12)43 Zaraz też, gdy On jeszcze mówił, zbliżył się Judasz, jeden z Dwunastu, a z nim zgraja z mieczami i kijami wysłana przez arcykapłanów, nauczycieli Prawa i przełożonych. 44 Zdrajca zaś ustalił z nimi taki znak, mówiąc: Ten, którego pocałuję, to On, schwytajcie Go i odprowadźcie pod strażą. 45 Kiedy tylko przyszedł, zbliżył się do Niego i powiedział: Mistrzu! I pocałował Go. 46 Tamci zaś rzucili się na Niego i schwytali Go. 47 A jeden ze stojących obok wydobył miecz, ugodził sługę arcykapłana i odciął mu ucho. 48 Wtedy Jezus powiedział do nich: Jak po przestępcę przyszliście z mieczami i kijami, żeby Mnie pojmać. 49 Codziennie przebywałem u was w świątyni i nauczałem. Dlaczego wówczas nie schwytaliście Mnie? Pisma jednak musiały się wypełnić. 50 Wtedy wszyscy opuścili Go i uciekli.
Młody człowiek, który uciekł
51 A jakiś młody człowiek, owinięty tylko w prześcieradło, szedł za Nim. Chcieli go pochwycić, 52 lecz on zostawił prześcieradło i uciekł nagi.
Jezus przed Sanhedrynem
(Mt 26,57-68Łk 22,54-55.Łk 63-71J 18,13-14.J 19-24)53 Zaprowadzili Jezusa do arcykapłana, gdzie zgromadzili się wszyscy arcykapłani, przełożeni i nauczyciele Prawa. 54 Piotr natomiast szedł za Nim w pewnej odległości aż na dziedziniec arcykapłana, gdzie usiadł ze służbą i ogrzewał się przy ogniu. 55 Tymczasem arcykapłani i cały Sanhedryn szukali dowodu przeciwko Jezusowi, żeby Go skazać na śmierć, lecz nie znaleźli. 56 Wielu bowiem składało przeciwko Niemu fałszywe zeznania, nie były jednak zgodne. 57 Wystąpili jeszcze inni i złożyli przeciwko Niemu fałszywe zeznania. Mówili: 58 Słyszeliśmy, jak powiedział: Ja zburzę tę świątynię uczynioną ręką ludzką i w ciągu trzech dni zbuduję inną, nieuczynioną ręką ludzką. 59 Lecz także te zeznania nie były zgodne. 60 Wtedy arcykapłan powstał, wyszedł na środek i zapytał Jezusa: Nic nie odpowiadasz na to, co oni przeciwko Tobie zeznają? 61 On zaś milczał i nic nie odpowiedział. Ponownie zapytał Go arcykapłan: Czy Ty jesteś Mesjasz, Syn Błogosławionego? 62 Jezus odpowiedział: Ja jestem!
Ujrzycie Syna Człowieczego,
siedzącego po prawicy Mocy
i przychodzącego z obłokami nieba.
63 Wtedy arcykapłan rozdarł swoje szaty i zawołał: Czy potrzeba nam jeszcze świadków? 64 Słyszeliście bluźnierstwo! Jak wam się wydaje? Wszyscy zaś orzekli, że zasługuje na śmierć. 65 Niektórzy też zaczęli pluć na Niego, zasłaniali Mu twarz, policzkowali Go i mówili: Prorokuj! Biła Go również służba.
Zaparcie się Piotra
(Mt 26,69-75Łk 22,56-62J 18,15-18.J 25-27)66 Kiedy Piotr był na dole, na dziedzińcu, przyszła jedna ze służących arcykapłana. 67 Gdy zobaczyła Piotra, jak się ogrzewa, popatrzyła na niego i powiedziała: Ty też byłeś z Jezusem Nazarejczykiem. 68 Lecz on wyparł się i oznajmił: Ani nie wiem, ani nie rozumiem, o czym mówisz. I wyszedł na zewnątrz do przedsionka, a kogut zapiał. 69 Gdy służąca go zobaczyła, zaczęła znowu mówić do tych, którzy stali obok: On także jest jednym z nich. 70 On zaś znowu się wyparł. Za chwilę ponownie ci, którzy tam stali, powiedzieli Piotrowi: Na pewno ty jesteś jednym z nich, jesteś przecież Galilejczykiem. 71 On zaś zaczął zaklinać się i przysięgać: Nie znam tego Człowieka, o którym mówicie! 72 I zaraz kogut zapiał po raz drugi. Wówczas Piotr przypomniał sobie słowa, które powiedział mu Jezus: Zanim kogut dwa razy zapieje, ty trzy razy się Mnie wyprzesz. I wybuchnął płaczem.