Порівняння мудрості та глупоти
1 Як мертві мухи псують приємний запах пахучого єлею мироварника, так невеличка глупота знеславлює честь і мудрість поважної людини.
2 Як серце мудрого схиляє його праворуч, так серце нерозумного тягне його ліворуч.
3 І по якій би дорозі не йшов нерозумний, видно, що в нього бракує розуму, – такий своєю поведінкою всім демонструє, що він нерозумний.
4 Якщо проти тебе запалає гнів можновладця, не залишай негайно свого місця, адже лагідність сприяє прощенню навіть великих провин…
5 Існує певне зло, яке я бачив під сонцем, – це помилка, що походить від самого володаря:
6 Іноді нерозумного підіймають на велику висоту, тоді як обдаровані розумом мусять сидіти приниженими, –
7 я бачив слуг верхи на конях, у той час як вельможі ходять пішки, як слуги.
8 Хто копає яму, – сам до неї і впаде, а того, хто валить огорожу, – неодмінно вкусить гадюка.
9 Хто переносить камені, може від них надірватись, як і той, хто рубає дрова, – наражається на небезпеку.
10 Якщо затупиться сокира, і її лезо не нагострити, тоді потрібно прикладати більше сили, але мудрість здатна цьому зарадити.
11 Якщо гадюка вкусить до замовляння, тоді заклинач вже не потрібний .
12 Слова з уст мудрого користуються визнанням, тоді як нерозумного гублять його власні уста,
13 адже початок слів з його уст – глупота, як і кінець його мови – безглузде шаленство.
14 Нерозумний говорить багато, хоч людина не знає, що станеться, – і хто їй може сказати, що буде після неї?
15 Праця втомлює нерозумного, так що йому навіть важко знайти дорогу до міста.
16 Горе тобі, країно, коли твій цар – дитина, а твої можновладці лише те і знають, що спозаранку бенкетувати.
17 Проте щасливий ти, краю, якщо твій цар зі шляхетного роду, а твої можновладці сідають за стіл в належний час, щоб підживитись, а не впиватись.
18 Через лінощі будівничих може завалитись дах, і через недбальство рук протікатиме стеля.
19 Гостину справляють, щоб разом порадіти, бо вино розвеселяє життя, – а гроші уможливлюють усе це зробити.
20 Навіть подумки не лихослов царя, і в своїй спальні не проклинай багача, адже небесні птахи перенесуть твій голос, – крилаті передадуть твої слова.
1 Martwe muchy mogą zepsuć wonny olejek, odrobina głupoty może przeważyć nad mądrością i powagą.
2 Myśl mędrca zwraca się ku prawej stronie, a myśl głupca – ku lewej, 3 co więcej, gdy głupiec idzie drogą, w ogóle nie myśli i tym samym daje wszystkim do zrozumienia, że jest głupcem.
4 Jeśli popadniesz w niełaskę u króla, to nie podejmuj pochopnych działań, gdyż skutki fatalnych błędów można złagodzić spokojem.
5 Wielkim złem, jakie widziałem pod słońcem, jest nawet niezamierzony błąd władcy, 6 gdy głupcom powierza wysokie urzędy, bogatym zaś wyznacza najniższe miejsca. 7 Widziałem służących na koniach, podczas gdy książęta, jak niewolnicy, szli pieszo.
Wypadki przy pracy
8 Kto kopie pułapkę, ten sam może w nią wpaść, a kto robi szparę w murze, ten naraża się na ukąszenie węża.
9 Kto usuwa kamienie, może się o nie pokaleczyć, a kto rąbie drewno, naraża się na niebezpieczeństwo. 10 Jeśli jednak siekiera się stępi, a nikt jej nie naostrzy, wówczas trzeba dołożyć wysiłku. Nawet tutaj mądrość przynosi praktyczną korzyść.
11 Jeśli wąż ukąsi, nim zostanie wypowiedziane zaklęcie, to zaklinacz jest już niepotrzebny.
Słowa
12 Słowa mędrców to sama przyjemność, a gdy głupiec otworzy swe usta – połyka samego siebie. 13 Zaczyna swoją mowę od wygadywania głupstw, kończy zaś na wierutnych bzdurach.
14 Głupiec mówi wiele, nikt zaś nie wie, co się wydarzy w przyszłości. Czy ktokolwiek jest w stanie opowiedzieć, co stanie się potem?
15 Głupiec trudzi się i męczy, lecz nie wie, którędy wiedzie droga do miasta.
16 Biada ci, kraju rządzony przez młodego króla, gdzie książęta od rana ucztują.
17 Szczęśliwy jesteś, kraju, w którym rządzi szlachetnie urodzony, książęta zaś ucztują we właściwym czasie, by pokrzepić się, a nie oddawać pijaństwu.
18 Wskutek lenistwa sypie się strop, a wskutek bezczynności dach przecieka.
19 Gdy uczta trwa w najlepsze, wino pobudza do radości, a pieniądz pozwala na wszystko, 20 ty nawet myślą nie złorzecz królowi, co więcej, nawet w swojej sypialni nie przeklinaj bogatego, gdyż ptaki podadzą dalej twe słowa i jak na skrzydłach rozniesie się twoja mowa.