Господь помилує та поверне Свій народ
1 І все ж кількість Ізраїлевих нащадків буде численною, як морський пісок, якого не можливо ні виміряти, ні полічити, – і на тому місці, де їм сказано: Ви – не Мій народ, – будуть про них говорити: Діти живого Бога.
2 Тоді зберуться разом – нащадки Юди та Ізраїлеві нащадки, поставлять над собою одного керівника і вирушать з краю (неволі ), бо цей день буде великим у Єзреела.
3 І скажете своїм братам: Мій народ (Аммі ), а вашим сестрам: Помилувана (Рухама ).
Образ розпусної дружини
4 Тож судіться з вашою матір’ю, оскаржуйте її, тому що вона більше Мені не дружина, а Я – не її чоловік! Нехай відкине зі свого обличчя ознаки своєї розпусти і свої груди не виставляє задля перелюбу,
5 бо інакше Я її роздягну догола і виставлю її такою, як вона була в день свого народження. Я її уподібню пустелі, – перетворю її на суху землю, та заморю її спрагою.
6 Дітей її також не помилую, бо вони – діти розпусти.
7 Адже їхня матір чинила розпусту, – завагітнівши ними, повелась безсоромно, оскільки говорила: Піду за моїми коханцями, бо вони дають мені хліб та мою воду, мою вовну та мій льон, мою олію та мої напої.
8 Саме тому Я перегороджую її дорогу терниною, – відгороджу її, наче стіною, так, що вона не знаходитиме своїх стежок.
9 Вона кинеться за своїми коханцями, але не дожене їх, шукатиме, та їх не знайде. Тоді скаже: Піду та повернуся до мого першого чоловіка, бо мені з ним жилось краще, ніж тепер!
10 Проте вона так і не зрозуміла, що це Я давав їй пшеницю, вино та олію, – обдаровував її сріблом та золотом, з яких вона виготовляла Ваалів.
11 Тому певного часу Я назад заберу Мою пшеницю та Моє вино, – заберу Свою вовну і Свій льон, яким вона покривала свою голизну.
12 Тоді відкрию її сором перед очима її коханців, і ніхто її не врятує з Моєї руки.
13 Позбавлю її усіх веселощів, її свят, її новомісяч, її субот та всіх її урочистостей.
14 Спустошу її виноградники та її фігові сади, про які говорила: Це мої подарунки, які мені давали мої коханці! Тож Я перетворю їх (сади ) на ліс, і їх пожиратимуть польові звірі.
15 Я їм помщуся за всі дні Ваалів, яким вона кадила, і, прикрашаючи себе сережками та намистом, ходила за своїми коханцями, – тоді як Мене вона забула, – каже Господь.
16 І все ж Я її вмовлю й поведу її в пустелю та говоритиму до її серця,
17 і дам їй там її виноградники, а з долини Ахор відкрию браму надії, – і вона там розмовлятиме зі Мною, як за днів своєї молодості, як у день, коли вона виходила з єгипетського краю.
18 Так станеться, що того дня, – говорить Господь, – ти звертатимешся до Мене : Мій чоловіче! – і більше не називатимеш Мене: мій Ваале!
19 Я усуну з її уст імена ваалів, так що їхніх імен вона більше не згадуватиме.
20 У той час Я укладу задля них Заповіт з польовими звірами, з небесними птахами та з плазунами землі, – а лук, меч і війну знищу з землі й учиню так, щоб вони почували себе в безпеці.
21 Я заручу тебе з Собою навіки, – візьму тебе Собі на засадах справедливості й права, милосердя й любові.
22 Я заручу тебе Собі у вірності, – і ти пізнаєш Господа.
23 Тоді буде так, що Я постійно відповідатиму, – каже Господь, – Я відповідатиму небесам, а вони відповідатимуть землі.
24 Земля ж відповідатиме пшеницею, вином та олією. Усе це буде відповіддю Єзреелеві .
25 Я посію його (Єзреел-Ізраїль ) Собі на землі, – Непомилувану (Ло-Рухаму ) помилую, а не Моєму народу (Ло-Аммі ) скажу: Ти – Мій народ! А він відповідатиме: Ти – мій Бог.
Bóg obiecuje szczęśliwe czasy
1 Liczba synów Izraela
będzie jak piasek morski,
którego nie można zmierzyć
ani zliczyć.
Zamiast mówić do nich:
Wy jesteście Nie-Mój-Lud,
będzie się mówić:
Synowie-Boga-Żyjącego.
2 Wtedy zgromadzą się synowie Judy
i synowie Izraela razem,
ustanowią sobie
jednego przywódcę
i wyruszą z kraju,
bo wielki będzie dzień Jizreela.
3 Mówcie do swoich braci: Mój-Lud
a do sióstr: Umiłowana!
Niewierność Izraela
4 Oskarżajcie swoją matkę,
oskarżajcie ją, bo nie jest już Moją żoną,
a Ja nie jestem jej mężem.
Niech usunie znaki nierządu ze swej twarzy,
a spomiędzy swoich piersi ozdoby cudzołożnicy.
5 W przeciwnym razie rozbiorę ją do naga
i postawię taką, jak w dniu narodzenia.
Uczynię ją podobną do pustyni
i sprawię, że będzie jak wyschnięta ziemia,
i umrze z pragnienia.
6 Nie zmiłuję się nad jej synami,
gdyż są synami nierządu.
7 Ich matka przecież uprawiała nierząd,
ich rodzicielka okryła się hańbą.
Bo mówiła: Pójdę
za moimi kochankami,
którzy dają mi chleb i wodę,
wełnę i len,
oliwę i napój.
8 Dlatego zagrodzę
jej drogę cierniem,
odgrodzę ją murem
i swoich ścieżek nie znajdzie.
9 Gdy podąży za swoimi kochankami,
nie dogoni ich,
a gdy będzie ich szukać, nie znajdzie.
Wtedy powie: Wyruszę,
by wrócić do mojego pierwszego męża,
bo lepiej mi było wtedy niż teraz.
10 A nie wiedziała,
że to Ja dawałem
jej zboże, moszcz i oliwę,
pomnażałem jej srebro i złoto, które przeznaczyli dla Baala.
11 Dlatego wrócę i zabiorę
swoje zboże we właściwym czasie
i moszcz o odpowiedniej porze,
odbiorę Moją wełnę i len,
którymi okrywała swoją nagość.
12 Teraz obnażę ją
na oczach jej kochanków
i nikt nie wyrwie jej z Mojej ręki.
13 Położę kres wszystkiemu, co sprawia jej radość:
świętom, dniom nowiu, szabatom
i wszelkim uroczystościom.
14 Spustoszę jej winnice i sady figowe,
o których mówiła:
To jest zapłata,
którą dali mi kochankowie.
Ja zaś zamienię je w leśną gęstwinę
i będą tam żerowały dzikie zwierzęta.
15 Ukarzę ją za świętowanie dni baalów,
dla których paliła kadzidła
i, strojąc się w kolczyki i klejnoty,
biegała za swoimi kochankami,
a o Mnie zapomniała
– wyrocznia Pana.
Miłość Boga do Jego ludu
16 Dlatego oto Ja zwabię ją,
zaprowadzę na pustynię
i przemówię jej do serca.
17 Dam jej winnice od tego miejsca,
a dolinę Akor uczynię bramą nadziei.
Będzie Mnie tam słuchać,
jak za dni swojej młodości
i jak w dniu wyjścia z ziemi egipskiej.
18 W tym dniu
– wyrocznia Pana –
powiesz do Mnie: Mój Mężu.
Już nie powiesz do Mnie:
Mój Baalu.
19 Potem usunę z jej ust imiona baalów
i nie będzie już wspominać ich imion.
20 W tym dniu
zawrę przymierze z nimi
i ze zwierzętami polnymi,
z ptactwem podniebnym
i z płazami,
a łuk, miecz i wojnę
usunę z tego kraju
i sprawię, że będą mieszkać bezpiecznie.
21 Poślubię cię na wieki,
poślubię w sprawiedliwości i prawie,
w łasce i miłosierdziu.
22 Poślubię cię w wierności
i poznasz Pana.
23 W tym dniu
odpowiem – wyrocznia Pana –
odpowiem niebu,
a ono wysłucha ziemi.
24 Ziemia odpowie zbożu,
moszczowi i oliwie,
a one odpowiedzą Jizreelowi.
25 Zasieję w kraju zboże
i zmiłuję się nad Lo-Ruchamą,
a do Lo-Ammiego powiem: Ty jesteś Moim ludem,
on zaś odpowie: Mój Bóg!