Справедливість Божої кари за гріхи народу
1 Пройдіться хоча б вулицями Єрусалима, роздивіться та розпитайте, – пошукайте на його майданах, чи знайдете хоч одну людину, котра б дотримувалася правосуддя і шукала правди?! І Я змилосердився б над ними.
2 Навіть коли вони говорять: Як живий Господь! – то присягаються фальшиво.
3 Хіба ж Твої очі, Господи, не побачили б правди? Ти їх карав, а вони наче не відчували болю й не жалкували ! Ти допускав для них знищення, але вони йтоді не бажали робити належні висновки! Їхні обличчя ставали твердішими за камінь, і вони не виявляли бажання до навернення.
4 І Я подумав: Вони, напевно, прості й неосвічені люди, тому й не знають ні Господніх законів, ні Божих присудів.
5 Піду-но я до знаменитих і поговорю з ними, адже вони знають Господні закони та присуди свого Бога. Але й вони всі потрощили ярмо закона , розірвали узи Заповіту .
6 Тому й нападе на них лев із лісу, пустельний вовк їх розриватиме, й леопард чатуватиме над їхніми містами, так що кожен хто з них вийде, буде пошматований. Адже надто численні їхні беззаконня, – велике їхнє відступництво.
7 Заради чого Я мав би тобі прощати? Твої сини Мене залишили й присягаються чимось, що не є Богом! Я їх годував, а вони чинили перелюб, юрбами збираючись біля будинків (капищ ) розпусти.
8 Вони стали пожадливими, як відгодовані жеребці, – кожен ірже до дружини свого ближнього.
9 Як же Мені за це не карати, – питає Господь, – хіба можу Я такому народові, як цей, не віддати належного?
10 Підіймайтесь на його захисні мури й руйнуйте, але не до кінця! Відрубайте його галузки, тому що вони не належать Господу.
11 Адже рід Ізраїля і рід Юди цілковито зрадили Мене! – говорить Господь.
12 Вони відцурались Господа, заявивши: Нічого Він не зробить! Лихо на нас не прийде! Ми не побачимо ні меча, ні голоду!
13 Їхні пророки легковажні, як вітер, і сло́ва від Господа в них немає. Тому якраз усе те з ними і станеться!
14 Так говорить Господь Бог Саваот: Через те, що вони говорять такі слова, то Я перетворю Мої слова в твоїх устах у вогонь, а цей народ стане дровами, і той вогонь їх пожере!
15 Отже, Я спроваджу на вас, роде Ізраїлів, народ здалека, – говорить Господь, – народ древній, народ сильний, мови якого ти не знаєш, і що він говоритиме, ти не будеш розуміти.
16 Його сагайдак, як відкритий гріб, – усі вони хоробрі воїни.
17 Вони з’їдять твій урожай і твій хліб; вони також поглинуть твоїх синів і твоїх дочок; вони пожеруть твої отари овець і твої череди корів; поглинуть і твої виноградники та твої смоківниці. Вони зруйнують мечем твої укріплені міста, на які ти покладав надію.
18 Але навіть у ті дні, – говорить Господь, – Я не допущу вашого повного знищення!
19 Якщо ж будуть люди питати: За що зробив нам усе це Господь, Бог наш? Тоді скажеш їм: Оскільки ви Мене залишили й служили в своєму краю чужим богам, тому будете служити чужинцям у чужому краю!
20 Сповістіть це роду Якова й оголосіть це в Юдеї, говорячи:
21 Вислухай це, народе нерозумний і безсердечний, – усі ви, що маєте очі, але не бачите, маєте вуха, але не чуєте!
22 Невже у вас немає переді Мною жодного страху? – питає Господь, – і невже Моя присутність не викликає у вас тремтіння? Я визначив границею моря пісок, – віковічною межею, яку воно не переступить. І хоч його розлючені хвилі налягають, але не здолають, – шалено ревуть, однак не можуть вийти за межу!
23 У цього ж народу серце вперте та бунтівне, – вони відвернулись і пішли своєю дорогою .
24 Вони навіть не подумали у своєму серці: Побіймося Господа, нашого Бога, Котрий посилає нам своєчасні дощі, – ранні та пізні в належну пору, визначаючи для нас встановлені тижні жнив.
25 Ваші беззаконня відібрали все це, – ваші гріхи позбавили вас таких благ!
26 Адже серед Мого народу виявились нечестиві, які чатують, наче птахолови в засідці, ставлять пастки, щоб ловити людей.
27 Як клітки повні пташок, так і їхні домівки сповнені підступу. Тому вони звеличуються і багатіють.
28 Потовстіли й погладшали, переступивши своїми злочинами всяку межу; про правосуддя не дбають й на сирітських справах наживаються; нужденних на суді не захищають.
29 Хіба Я можу за це не покарати, – говорить Господь, – хіба не віддам Я таким людям, як ці, належне?
30 Щось жахливе й огидне твориться в цій країні:
31 пророки провіщають обман; священики, тримаючись за владу, все це підтримують, а Моєму народові таке подобається! А що ви будете робити, як настане тому кінець?
Powszechne zepsucie
1 Przebiegnijcie ulice Jerozolimy,
rozejrzyjcie się, proszę,
zbadajcie i przeszukajcie jej place,
czy znajdziecie człowieka,
czy będzie ktoś, kto przestrzega prawa,
szuka prawdy,
a wtedy przebaczę jej.
2 A gdy mówią: Na życie Pana!,
to fałszywie przysięgają.
3 Panie! Czy Twoje oczy
nie są zwrócone na prawdę?
Uderzyłeś ich, lecz oni nie odczuli bólu,
zniszczyłeś – nie przyjęli pouczenia.
Uczynili swą twarz twardszą od skały
– nie chcą powrócić.
4 A Ja powiedziałem: To przecież ubodzy,
którzy głupio postępują,
bo nie znają drogi Pana,
prawa swego Boga.
5 Pójdę więc do wielkich
i do nich przemówię,
bo oni znają drogę Pana,
prawo swego Boga.
Jednak oni również złamali jarzmo,
zerwali więzy.
6 Dlatego napadnie ich lew z lasu,
wilk stepowy spustoszy,
pantera będzie czyhać przy ich miastach.
Każdy, kto z nich wyjdzie, zostanie rozszarpany.
Ponieważ ich przestępstwa są liczne,
wzmogły się ich odstępstwa.
7 Z jakiego powodu mam ci przebaczyć?
Twoi synowie Mnie opuścili
i przysięgali na tych, którzy nie są bogami.
Nakarmiłem ich, a oni cudzołożyli,
w domu kobiety nierządnej się zbierali.
8 Stali się niczym konie dobrze wypasione, jurne.
Każdy rży do żony swego bliźniego.
9 Czy za to nie mam ich karać?
– wyrocznia Pana.
Czy na takim narodzie, jak ten,
nie mam się mścić?
10 Wejdźcie na jej mury i zniszczcie,
lecz nie dokonujcie całkowitego zniszczenia.
Usuńcie jej odrośle,
ponieważ nie należą do Pana.
11 Całkowicie bowiem Mi się sprzeniewierzyli,
dom Izraela i dom Judy – wyrocznia Pana.
12 Zaparli się Pana.
Mówili: To nie jest On!
Nie przyjdzie na nas nieszczęście!
Nie zaznamy miecza ani głodu.
13 Prorocy są tylko wiatrem,
nie ma w nich słowa – tak im się stanie.
14 Dlatego tak mówi Pan,
Bóg Zastępów:
Ponieważ powiedzieliście to słowo,
więc Ja uczynię Moje słowo
ogniem w twoich ustach,
ten lud natomiast drewnem,
które pożre.
15 Oto Ja sprowadzę na was – domu Izraela –
naród z daleka,
– wyrocznia Pana.
Jest to naród potężny, naród starożytny,
naród, którego języka nie znasz
ani nie rozumiesz tego, co mówi.
16 Jego kołczan jest jak grób otwarty,
wszyscy są bohaterami.
17 Pożre twoje żniwa i twój chleb,
pożre twoich synów i twoje córki,
pożre twoje owce i twoje bydło,
pożre twoje winnice i twoje drzewa figowe.
Zniszczy mieczem twoje warowne miasta,
w których czujesz się bezpiecznie.
18 Lecz nawet w tych dniach – wyrocznia Pana – nie zniszczę was całkowicie. 19 A gdy powiedzą: Z jakiego powodu Pan, nasz Bóg, uczynił nam to wszystko? Wtedy odpowiesz im: Jak wy opuściliście Mnie i służyliście obcym bogom w swoim kraju, tak będziecie służyć obcym w ziemi, która do was nie należy.
20 Opowiadajcie o tym w domu Jakuba,
rozgłaszajcie w Judzie, co następuje:
21 Posłuchajże tego,
ludu głupi i bezmyślny.
Mają oczy, a nie widzą,
mają uszy, a nie słyszą.
22 Czy nie powinniście się Mnie bać – wyrocznia Pana –
czy nie powinniście drżeć przede Mną,
który z piasku uczyniłem granicę morzu
– wieczystym postanowieniem –
której nie można przekroczyć?
Rozszaleją się jego fale, lecz nie przemogą,
wzburzą się, lecz go nie przekroczą.
23 Serce tego ludu
stało się krnąbrne i nieposłuszne
– odstępują i odchodzą.
24 Nie pomyśleli sobie:
Lękajmy się więc Pana, naszego Boga,
który daje deszcz jesienny i wiosenny we właściwym czasie,
który zapewnia nam ustalone tygodnie żniw.
25 Wasze winy obróciły to wniwecz,
wasze grzechy pozbawiły was tych dóbr.
26 Pośród Mojego ludu bowiem są bezbożni,
czyhają jak przyczajeni łowcy ptaków,
zastawiają sidła, by łowić ludzi.
27 Jak klatka pełna jest ptaków,
tak ich domy przepełnia oszustwo.
Dlatego stają się wielcy i bogaci.
28 Utyli i stali się ociężali,
przekroczyli także miarę zła.
Nie występują w obronie
– w obronie sierot, by im się powiodło,
ani nie bronią sprawy ubogich.
29 Czy za to nie mam karać?
– wyrocznia Pana.
Czy na takim narodzie, jak ten,
nie mam się mścić?
30 Zgroza i okropność
dzieje się w tym kraju.
31 Prorocy prorokują kłamliwie,
kapłani nauczają według własnego upodobania,
a Mój lud w tym się kocha.
I co zrobicie, gdy to się skończy?