Ісус перед Пилатом
1 Рано‑вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном вчинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
2 І запитав Його Пилат: Ти – Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
3 А первосвященики дуже Його звинувачували.
4 Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
5 Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
6 На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
7 Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
8 Натовп підійшов і став просити, щоби вчинив, як і завжди .
9 Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
11 Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
12 Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
13 Вони ж знову закричали: Розіпни Його!
14 А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
15 І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Знущання над засудженим Ісусом
16 Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
17 Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
18 і почали вітати Його: Радій , Царю юдейський!
19 Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
20 А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
Розп’яття Ісуса
21 Примусили одного перехожого – Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, – взяти Його хрест.
22 Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
23 Давали Йому [пити] вино зі смирною , але Він не взяв.
24 І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Була третя година , як розіп’яли Його.
26 І написали Його провину так: Цар юдейський.
27 З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
28 [Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
29 Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
30 Спаси Себе Самого – зійди з хреста!
31 Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
32 Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Ісусова смерть
33 Коли настала шоста година , темрява оповила всю землю – до дев’ятої години .
34 А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
35 Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю !
36 А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
37 Ісус голосно скрикнув – і віддав духа.
38 І завіса в храмі роздерлася надвоє – згори додолу.
39 Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
40 Були і жінки, які здалека дивилися: між ними – Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
41 Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
Поховання Ісуса
42 Коли звечоріло, а була п’ятниця , яка є перед суботою, –
43 прийшов Йосип, котрий з Ариматеї, – шанований радник, який сам очікував Божого Царства, – і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
44 Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
45 Довідавшись від сотника, дав тіло Йосипові.
46 Той купив полотно, зняв Його тіло , обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
47 Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати , дивилися, де Його поховали.
Jezus przed Piłatem
(Mt 27,1-2.Mt 11-14Łk 23,1-5J 18,28-38)1 Wczesnym rankiem zebrali się na naradę arcykapłani razem z przełożonymi, nauczycielami Prawa i całym Sanhedrynem. Związali Jezusa, wyprowadzili i wydali Piłatowi. 2 Piłat zapytał Go: Czy Ty jesteś królem Żydów? On odpowiedział: Ty to mówisz. 3 Arcykapłani zaś oskarżali Go o wiele rzeczy. 4 Piłat więc zapytał ponownie: Nic nie odpowiadasz? Zobacz, o jak wiele rzeczy Cię oskarżają. 5 Jezus jednak nic już nie odpowiedział, co dziwiło Piłata.
Jezus skazany na śmierć
(Mt 27,15-26Łk 23,13-25J 18,39—19,16)6 Z okazji świąt uwalniał im jednego więźnia, tego, o którego prosili. 7 A razem z buntownikami, którzy w czasie rozruchów popełnili morderstwo, był uwięziony przestępca imieniem Barabasz. 8 Tłum więc podszedł i zaczął prosić, żeby postąpił zgodnie ze zwyczajem. 9 Wtedy Piłat oznajmił: Jeśli chcecie, uwolnię wam króla Żydów? 10 Wiedział bowiem, że arcykapłani wydali Go z nienawiści. 11 Tymczasem arcykapłani podburzyli tłum, żeby raczej uwolnił im Barabasza. 12 Wówczas Piłat ponownie ich zapytał: Co więc chcecie, abym uczynił z Tym, którego nazywacie królem Żydów? 13 Ale oni krzyczeli: Ukrzyżuj Go! 14 Wtedy Piłat zapytał: Co właściwie złego uczynił? Oni jednak jeszcze głośniej krzyczeli: Ukrzyżuj Go! 15 Wówczas Piłat, chcąc zadowolić tłum, postanowił uwolnić im Barabasza, a Jezusa kazał ubiczować i wydał im na ukrzyżowanie.
Żołnierze drwią z Jezusa
(Mt 27,27-31J 19,2-3)16 Wtedy żołnierze zaprowadzili Go na wewnętrzny dziedziniec, to jest do pretorium, i zwołali cały oddział. 17 Ubrali Go w purpurę i nałożyli Mu wieniec upleciony z cierni. 18 I zaczęli Go pozdrawiać: Witaj, królu Żydów! 19 Bili Go trzciną po głowie, pluli na Niego, przyklękali i kłaniali się Mu. 20 A kiedy Go wyszydzili, ściągnęli z niego purpurę, ubrali w Jego własne szaty i wyprowadzili, aby Go ukrzyżować.
Ukrzyżowanie Jezusa
(Mt 27,32-44Łk 23,26-43J 19,17-27)21 Zmusili też niejakiego Szymona Cyrenejczyka, ojca Aleksandra i Rufusa, który wracał z pola, aby poniósł Jego krzyż. 22 Kiedy przyprowadzili Go na miejsce zwane Golgota, to znaczy Miejsce Czaszki, 23 podali Mu wino zmieszane z mirrą, ale On nie wziął. 24 Potem Go ukrzyżowali i rozdzielili Jego szaty, rzucając o nie losy, żeby rozstrzygnąć, co kto ma wziąć. 25 A była godzina trzecia, gdy Go ukrzyżowali. 26 Umieszczono też napis określający Jego winę: Król Żydów. 27 Wraz z Nim ukrzyżowali dwóch łotrów, jednego po prawej, a drugiego po Jego lewej stronie. 29 Ci, którzy przechodzili tamtędy, bluźnili, kiwali głowami i mówili: Ej! Ty, który burzysz świątynię i w trzy dni ją odbudowujesz, 30 uratuj samego siebie i zejdź z krzyża! 31 Podobnie arcykapłani z nauczycielami Prawa kpili sobie i mówili: Innych uratował, a sam siebie nie może. 32 Mesjasz, król Izraela, niech zejdzie teraz z krzyża, żebyśmy zobaczyli i uwierzyli. Urągali Mu również ci, którzy razem z Nim byli ukrzyżowani.
Śmierć Jezusa
(Mt 27,45-56Łk 23,44-49J 19,28-30)33 O godzinie szóstej ciemność ogarnęła całą ziemię aż do godziny dziewiątej. 34 O godzinie dziewiątej Jezus zawołał donośnym głosem: Eloi, Eloi, lema sabachthani , to znaczy: Boże mój, Boże mój, dlaczego Mnie opuściłeś? 35 Gdy to usłyszeli ci, którzy stali obok, powiedzieli: Eliasza woła. 36 Wtedy ktoś podbiegł, nasączył gąbkę octem, umocował na trzcinie, podał Mu do picia i powiedział: Poczekajcie, zobaczymy, czy przyjdzie Eliasz, żeby Go zdjąć! 37 Jezus zaś zawołał donośnym głosem i oddał ducha. 38 A zasłona w świątyni rozdarła się na dwie części, od góry aż do dołu. 39 Setnik natomiast, który stał naprzeciw, widząc, że w ten sposób oddał ducha, powiedział: Naprawdę, ten Człowiek był Synem Boga. 40 Były tam też kobiety przyglądające się z daleka, a wśród nich Maria Magdalena, Maria, matka Jakuba Małego i Józefa oraz Salome, 41 które, gdy był w Galilei, towarzyszyły Mu i usługiwały, oraz wiele innych, które razem z Nim przyszły do Jerozolimy.
Pogrzeb Jezusa
(Mt 27,57-61Łk 23,50-56J 19,38-42)42 A ponieważ był dzień Przygotowania, czyli dzień przed szabatem, gdy już zapadł wieczór, 43 przyszedł Józef z Arymatei, dostojnik Rady, który także oczekiwał Królestwa Boga. Zdobył się na odwagę, poszedł do Piłata i poprosił o ciało Jezusa. 44 Piłat zdziwił się, że On już nie żyje, zawołał setnika i zapytał, czy dawno umarł. 45 A gdy setnik mu to potwierdził, wydał zwłoki Józefowi. 46 Wówczas Józef kupił płótno, zdjął ciało, owinął płótnem i złożył w grobowcu wyciosanym w skale, a na wejście do grobowca zatoczył kamień. 47 Maria Magdalena i Maria, matka Józefa, przyglądały się natomiast, gdzie Go pochowano.