Пророцтво про тирського володаря
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, скажи тирському володареві, що говорить про нього Владика Господь: Оскільки ти в своєму серці дуже високо піднявся вгору й сказав: Я – бог, і сиджу на Божому престолі посеред морів, – хоча ти лише людина, а не бог. Ти просто ставиш свій розум нарівні з Божим розумом,
3 вважаючи себе мудрішим від Даниїла, буцімто жодна таємниця від тебе не закрита.
4 Своєю мудрістю та своїм розумом ти набув собі багатство, а в своїх скарбницях нагромадив чимало золота й срібла.
5 Завдяки своїй великій мудрості та успішній торгівлі ти примножив своє багатство, так що твоє серце загорділо від незліченного маєтку.
6 Через те ось що говорить Владика Господь: Оскільки свій розум ти ставиш нарівні з Божим розумом,
7 тому Я спроваджу на тебе найлютіших з чужоземних народів, і вони оголять (направлять ) свої мечі проти твоєї розкоші, надбаної твоєю мудрістю, й опоганять твою красу.
8 Вони штовхнуть тебе в яму, і ти конатимеш болісною смертю посеред моря.
9 Хіба тоді ти скажеш своєму вбивці: Я – бог? Адже перед твоїм мучителем ти так і залишишся людиною, а не богом.
10 Ти загинеш смертю необрізаних, від рук чужинців, тому що так сказав Я, – говорить Владика Господь.
Голосіння над тирським царем
11 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
12 Сину людський, підійми голосіння над тирським царем й оголоси йому слова Владики Господа: Ти був зразком досконалості, сповнений мудрості й неперевершеної краси.
13 Ти перебував у Едемі в Божому раю. Твій одяг прикрашало усяке коштовне каміння: карнелій, топаз і яспіс, хризоліт, согам і яшма, сапфір, рубін і смарагд, а внизу майстерно зроблені золоті бубонці, що видавали мелодію сопілки, – все було виготовлене в день твого створення.
14 Ти був помазаним херувимом-покровителем, – ось для чого Я тебе призначив. Ти перебував на святій Божій горі, ходив посеред вогнистого каміння.
15 Ти був бездоганним на своїх дорогах з того дня, як ти був створений, аж доки в тобі не було знайдено беззаконня.
16 Через свою широку торгівлю ти сповнився насильством й беззаконням, і ти впав у гріх. Тому Я скинув тебе з Божої гори, – прогнав тебе, херувиме-охоронцю, поклав край твоєму перебуванню з-посеред вогнистого каміння.
17 Загордилось твоє серце через твою красу, – ти занапастив свою мудрість власним марнославством. Я скинув тебе на землю, – Я виставив тебе перед царями як видовище.
18 Своїми численними злочинами й обманом у своїй торгівлі ти осквернив усе, що було святим. Тому Я видобуду з твого нутра вогонь, який пожере тебе. На очах усіх, котрі дивитимуться на тебе, Я оберну тебе в попіл на землі.
19 Для всіх, котрі тебе знали, – поміж усіма народами ти станеш страховиськом, поки не будеш знищений, і загинеш навіки.
Пророцтво про Сидон
20 Далі було до мене Господнє слово такого змісту:
21 Сину людський, звернись своїм обличчям до Сидона й оголоси щодо нього пророцтво.
22 Скажи йому, що говорить Владика Господь: Ось Я виступаю проти тебе, Сидоне! Я виявлю посеред тебе Свою славу. І коли Я звершу над тобою Свій суд, який відкриє в тебе Мою святість, тоді пізнають, що Я – Господь.
23 Отже, Я спроваджу на Сидон моровицю; на його вулицях проллється кров, – падатимуть довкола нього побиті мечем, який пожиратиме з усіх боків, – і тоді зрозуміють, що Я – Господь.
24 Таким чином не стане для Ізраїлевого роду жодної колючої тернини, ані будяків, які завдавали б біль з боку навколишніх народів, котрі Ізраїль зневажають. І пізнають, що Я є Владикою Господом.
25 Тому так говорить Владика Господь: Коли знову зберу Ізраїлевий рід з-посеред народів, куди вони були розпорошені, тоді перед усіма народами виявлю Свою святість. Вони знову поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму слузі Якову.
26 Вони житимуть на ній безпечно, будуватимуть доми й садитимуть виноградники, – вони почуватимуть себе в безпеці, оскільки Я звершу Свої присуди над усіма сусідніми народами, котрі їх зневажають. Тоді зрозуміють, що Я – Господь, є їхнім Богом.
1 Doszło do mnie słowo Pana: 2 Synu człowieczy, powiedz księciu Tyru: Tak mówi Pan Bóg: Ponieważ twoje serce stało się wyniosłe, powiedziałeś: Ja jestem bogiem! Zajmuję Boże mieszkanie w sercu mórz. – A ty jesteś człowiekiem, nie Bogiem. Uczyniłeś swe serce równym sercu Boga. 3 Oto ty jesteś mądrzejszy od Daniela. Nic tajemnego nie kryje się przed tobą. 4 Dzięki swojej mądrości i swemu rozumowi zdobyłeś bogactwo, złoto i srebro w swoich skarbcach. 5 Dzięki mnóstwu swej mądrości, dzięki swojemu handlowi pomnożyłeś swoje bogactwo. Twoje serce stało się wyniosłe przez twoją majętność.
6 Dlatego tak mówi Pan Bóg: Ponieważ swoje serce uczyniłeś równym sercu Boga, 7 więc Ja sprowadzę przeciw tobie obcych – okrutne narody. Dobędą swych mieczów przeciwko pięknu twej mądrości i zbezczeszczą twoją wspaniałość. 8 Strącą cię do dołu i umrzesz śmiercią zabitego w sercu mórz. 9 Czy rzeczywiście tym, którzy cię mordują, powiesz: Ja jestem bogiem? A ty jesteś człowiekiem, nie Bogiem, w ręku tych, którzy cię przebiją. 10 Umrzesz śmiercią nieobrzezanych z ręki obcych, gdyż Ja powiedziałem – wyrocznia Pana Boga.
11 Doszło do mnie słowo Pana: 12 Synu człowieczy, podnieś lament nad królem Tyru i powiedz mu: Tak mówi Pan Bóg: Ty byłeś pieczęcią doskonałości, pełen mądrości i piękna. 13 Byłeś w Edenie, w ogrodzie Bożym. Każdy drogi kamień był twoim okryciem: rubin, topaz i brylant, chryzolit, onyks i jaspis, szafir, malachit i szmaragd. Miałeś ze złota zrobione swoje dzwoneczki i wisiorki. Zostały sporządzone w dniu twego stworzenia. 14 Ty byłeś cherubem, stróżem. Byłeś na świętej górze Bożej. Przechadzałeś się wśród ognistych kamieni. 15 Ty byłeś bez skazy w swym postępowaniu od dnia twojego stworzenia, aż znalazła się w tobie nieprawość. 16 Przez liczny twój handel twoje wnętrze napełniło się przemocą i zgrzeszyłeś. Strąciłem cię z góry Bożej i usunąłem cię, cherubie, stróżu, spośród ognistych kamieni. 17 Twoje serce stało się wyniosłe z powodu twego piękna. Zniszczyłeś swoją mądrość przez swój przepych. Powaliłem cię na ziemię i wystawiłem cię królom, żeby mieli z ciebie widowisko. 18 Z powodu twoich licznych grzechów, przez bezprawie twojego handlu, zbezcześciłeś swój przybytek. Wyprowadziłem z twojego wnętrza ogień, on cię pożarł. Obróciłem cię w popiół na ziemi na oczach wszystkich, którzy patrzyli na ciebie. 19 Wszystkie spośród narodów, które cię znały, przeraziły się z powodu ciebie. Stałeś się postrachem. Przestałeś istnieć na zawsze.
O Sydonie
20 Doszło do mnie słowo Pana: 21 Synu człowieczy, zwróć swoją twarz ku Sydonowi i prorokuj przeciw niemu. 22 Powiedz: Tak mówi Pan Bóg: Oto Ja jestem przeciw tobie, Sydonie. Wsławię się pośród ciebie. Poznają, że Ja jestem Panem, gdy na nim dokonam sądów i uświęcę się w nim. 23 Ześlę na niego zarazę i krew na jego ulice. Padną w nim pobici od miecza wokoło. I poznają, że Ja jestem Panem.
Obietnica dla domu Izraela
24 Dom Izraela nie będzie miał już więcej niebezpiecznego ciernia i sprawiającego ból kolca pośród wszystkich swoich sąsiadów, którzy nim gardzili. Poznają, że Ja jestem Panem Bogiem.
25 Tak mówi Pan Bóg: Gdy zgromadzę dom Izraela spośród ludów, wśród których został rozproszony, uświęcę się w nim na oczach narodów. Zamieszkają w swej ziemi, którą dałem Memu słudze Jakubowi. 26 Będą w niej mieszkali bezpiecznie. Zbudują domy, zasadzą winnice. Będą mieszkać bezpiecznie, gdy dokonam sądów nad wszystkimi, którzy nimi gardzili spośród ich sąsiadów. I poznają, że Ja jestem Panem, ich Bogiem.