Покликання Єзекіїля на пророче служіння для нащадків Ізраїля
1 Він сказав мені: Сину людський, стань на свої ноги, і Я буду з тобою розмовляти.
2 Коли Він заговорив до мене, ввійшов у мене Дух, поставив мене на ноги, і я почув голос Того, Хто промовляв до мене.
3 Він сказав мені: Сину людський, Я тебе посилаю до нащадків Ізраїля, – до непокірливого народу, що збунтувався проти Мене, – вони, як і їхні батьки, відступили від Мене й продовжують бунтуватись до цих пір.
4 Я тебе посилаю до свавільних і затятих серцем людей. Ти передай їм, що говорить Владика Господь!
5 Незалежно від того, слухатимуть вони, чи не звернуть уваги, – адже вони бунтівничий дім, – нехай усе ж знають, що посеред них є пророк.
6 Проте ти, сину людський, не бійся їх і не лякайся їхніх слів, хоч навколо тебе будяки і тернина, – та й живеш ти серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не тремти перед ними, хоч вони й бунтівниче покоління.
7 Отже, говори їм Мої слова, – слухатимуть вони, чи не захочуть, – адже вони – бунтівники.
8 Ти ж, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі, – не будь непокірним, як цей бунтівничий дім, а відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 Я глянув, – аж ось простягнута до мене рука, а в ній книжковий сувій.
10 Він розгорнув його переді мною, – сувій був увесь списаний усередині й зовні, – записані там були зойки, нарікання і горе людей .
Powołanie
1 Powiedział do mnie: Synu człowieczy, stań na nogi, będę z tobą rozmawiał. 2 Gdy mówił do mnie, wstąpił we mnie duch, postawił mnie na nogi i usłyszałem Mówiącego do mnie.
3 Powiedział mi: Synu człowieczy, Ja posyłam cię do Izraelitów, do narodu buntowniczego, który zbuntował się przeciw Mnie. Oni i ich ojcowie sprzeniewierzali się Mi aż do dzisiaj. 4 Są synami o bezczelnych twarzach i zatwardziałych sercach. Ja posyłam cię do nich, abyś im powiedział: Tak mówi Pan Bóg. 5 Oni zaś, czy będą słuchać, czy zaniechają – bo oni są domem buntowniczym – będą wiedzieli, że prorok jest wśród nich.
6 A ty, synu człowieczy, nie bój się ich. Ich słów się nie bój, gdyż szydercy i pyszałki są z tobą i siedzisz na skorpionach. Nie bój się ich słów, nie lękaj się ich, bo oni są domem buntowniczym. 7 Powiesz im Moje słowa, czy będą słuchać, czy nie, bo oni są buntownikami.
8 Ty zaś, synu człowieczy, słuchaj, co Ja mówię do ciebie i nie bądź buntownikiem, jak dom buntowniczy. Otwórz swe usta i zjedz to, co ci daję. 9 Spojrzałem: Oto wyciągnięta ku mnie ręka, a w niej zwój księgi. 10 Rozwinął go przede mną. Był on zapisany z obu stron. Napisane były na nim skargi, wzdychania i biada!