Йоаш – цар Юдеї
1 Йоашові було сім років, коли він став царем, і сорок років він владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Цівія, з Вірсавії.
2 Йоаш чинив те, що було до вподоби Господу, протягом усього життя священика Єгояди.
3 Єгояда також підібрав йому дві дружини, від яких народились у нього сини та дочки…
Йоаш поновлює Господній Храм
4 Якось сталося так, що Йоашові спало на думку поновити Господній Храм.
5 Тож він зібрав священиків та левітів і промовив до них: Пройдіть негайно по Юдейських містах і зберіть з усього Ізраїлю належну суму грошей, аби щороку поновлювати Храм вашого Бога! Отже, поспішайте! Проте левіти не квапились.
6 Тоді цар покликав первосвященика Єгояду, і сказав йому: Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони збирали з Юдеїв та мешканців Єрусалима податок, встановлений Господнім слугою Мойсеєм щодо всього Ізраїлю, для Намету Свідчення?
7 Адже нечестива Аталія зі своїми синами спустошили Божий Храм, а всі святі предмети Господнього Храму вони використали для ваалів.
8 Тому цар звелів, аби виготовили спеціальну скриньку для грошей, і поставили її з зовнішнього боку брами Господнього Храму,
9 а в усій Юдеї та в Єрусалимі оголосили, що належить приносити для Господа данину, встановлену Божим слугою Мойсеєм для всього Ізраїлю ще в пустелі.
10 Всі старійшини та керівники, як і весь народ, з радістю приносили гроші та вкидали їх у скриньку, аж поки вона не наповнювалася.
11 Час від часу левіти приносили скриньку до царських урядників; і коли вони переконувались, що в ній багато грошей, то приходив царський писар і представник первосвященика, – вони опорожнювали скриньку від грошей й повертали її на своє місце. Так робили щодня, і зібрали досить велику суму грошей.
12 Цар разом з Єгоядою віддавали гроші тим, котрі керували роботами в Господньому Храмі, а ті наймали каменярів і теслярів, які виконували роботи по відновленню Господнього Храму, а також ковалів і майстрів з міді для направи зіпсутих предметів у Господньому Храмі.
13 Робітники вправно виконували свою працю і ремонтні роботи швидко просувались вперед. Незабаром Господній Храм був приведений до його належного стану й укріплений.
14 Після закінчення праці, залишок грошей виконроби принесли до царя та Єгояди. На них виготовили посуд для Господнього Храму, – речі, необхідні для служіння і всепалень, – чаші та інший посуд із золота та срібла. З того часу в Господньому Храмі регулярно приносили жертви всепалення протягом усього часу, поки був живий Єгояда.
15 Але Єгояда постарів, досягнувши похилого віку. Наситившись життям, він помер у віці ста тридцяти років.
16 Його поховали в Місті Давида разом із царями, оскільки він учинив в Ізраїлі багато доброго, залишаючись вірним Богові та Його Храму.
Відступництво царя Йоаша
17 Після смерті Єгояди прийшли Юдейські можновладці й поклонилися цареві. З того часу цар почав прислухатись до їхніх порад.
18 Залишивши Храм Господа, Бога своїх батьків, Юдеї стали поклонятись Астарті та ідолам. За цю їхню провину Божий гнів упав на Юдею та Єрусалим.
19 Тому Бог посилав до них пророків, аби навернути їх до Господа. Пророки свідчили проти них, але юдеї не звертали на те уваги.
20 Тоді Божий Дух зійшов на Захарію, сина священика Єгояди, який виступив перед народом й промовив до них: Послухайте, що говорить Бог! Чому ви порушуєте Господні Заповіді? Адже вам ні в чому не буде щастити! Оскільки ви залишили Господа, то і Він залишив вас!
21 Але вони змовились проти нього, і, за наказом царя, каменували його в дворі Господнього Храму.
22 Таким чином, цар Йоаш забув ті численні добродійства, які щодо нього учинив батько Захарії, Єгояда, й убив його сина. І коли Захарія помирав, то заволав: Нехай Господь це бачить і відплатить!
23 Так сталося, що не минуло й року, як проти Йоаша вирушило сирійське військо, яке вторглось в Юдею і оволоділо Єрусалимом. Сирійці знищили всіх можновладців народу, а всю награбовану в них здобич відіслали своєму цареві в Дамаск.
24 І хоч сирійське військо було нечисленним, проте Господь віддав у їхні руки дуже велику Юдейську армію, оскільки вони залишили Господа, Бога своїх батьків. Так був виконаний вирок Божого суду над Йоашом.
25 Після того як сирійці відійшли, залишивши його в нестерпних муках, проти нього змовились його вельможі й помстилися за смерть сина священика Єгояди, – вони стратили його на власному ложі. Після смерті його поховали в Місті Давида, проте Йоаша не поклали в царську гробницю.
26 У змові проти Йоаша брали участь: Завад, син аммонійки Шімат і Єгозавад, син моавійки Шімріт.
27 А щодо його синів та багатьох пророцтв про Йоаша, а також про відбудову Божого Храму, то усе це написано у викладі Книги Царів. Замість Йоаша став царем його син Амасія.
1 Joasz miał siedem lat, gdy został królem i królował w Jerozolimie czterdzieści lat. Jego matka miała na imię Sibia z Beer-Szeby. 2 Joasz czynił to, co słuszne w oczach Pana przez wszystkie dni kapłana Jehojady.
3 Jehojada wybrał dla niego dwie żony i Joasz został ojcem synów i córek.
4 Następnie Joasz postanowił odnowić dom Pana. 5 Zgromadził kapłanów i lewitów i powiedział do nich: Idźcie do miast Judy i zgromadźcie z całego Izraela pieniądze zbierane corocznie na odnawianie domu waszego Boga. Działajcie szybko! Lecz lewici się nie spieszyli. 6 Król wezwał więc ich przełożonego, Jehojadę, i powiedział do niego: Dlaczego nie nakazałeś lewitom, by ściągnęli z Judy i z Jerozolimy daninę Mojżesza, sługi Pana i zgromadzenia Izraela na Namiot Świadectwa? 7 Bezbożna Atalia bowiem i jej synowie wtargnęli do domu Bożego i używali wszystkich poświęconych przedmiotów domu Pana dla baali. 8 Król polecił więc, aby zrobili skrzynię i położyli ją przy bramie domu Pana, na zewnątrz. 9 Ogłosili też w Judzie i w Jerozolimie, aby przynosić dla Pana daninę Mojżesza, sługi Boga, nałożoną na Izraela na pustyni. 10 Wszyscy naczelnicy i cały lud ucieszyli się z tego, a co przynosili, to wrzucali do skrzyni aż do jej zapełnienia. 11 We właściwym czasie, nadzorca króla przekazywał skrzynię lewitom i gdy widzieli, że jest pełna pieniędzy, przychodził pisarz królewski i przedstawiciel arcykapłana, opróżniali skrzynię, podnosili ją i odstawiali na miejsce. Robili tak codziennie i zebrali dużo pieniędzy. 12 Król i Jehojada dawali je wykonującemu prace służebne w domu Pana. Byli bowiem wynajęci kamieniarze i cieśle do odnowy domu Pana, a także kowale i brązownicy pracujący nad wzmocnieniem domu Pana. 13 Robotnicy pracowali przy tym dziele i dzieło odnowy postępowało naprzód. Pozostawili dom Boży w jego wymiarach i go wzmocnili. 14 A gdy skończyli, przynieśli przed oblicze króla i Jojady resztę pieniędzy i sprawiono za nie naczynia dla domu Pana, naczynia do służby i składania ofiar, czasze, naczynia złote i srebrne. I nieustannie składali ofiary całopalne w domu Pana przez wszystkie dni Jehojady.
15 Jehojada postarzał się, był syty dni i umarł, mając w chwili śmierci sto trzydzieści lat. 16 Pochowano go w Mieście Dawida z królami, ponieważ czynił dobrze w Izraelu oraz dla Boga i Jego domu.
17 Po śmierci Jehojady przybyli książęta Judy, oddali królowi pokłon, a król ich wysłuchał. 18 I wtedy opuścili dom Pana, Boga swoich ojców, i służyli aszerom i bożkom. I spadł gniew na Judę i Jerozolimę z powodu tego ich występku. 19 Posyłał do nich proroków, aby ich nawrócili do Pana. I napominali ich, lecz oni nie słuchali.
20 A duch Boga opanował Zachariasza, syna kapłana Jehojady. Stanął przed ludem i powiedział do nich: Tak mówi Bóg: Dlaczego przekraczacie przykazania Pana i dlaczego wam się nie wiedzie? Ponieważ wy opuściliście Pana, to i On was opuścił.
21 Sprzymierzyli się więc przeciwko niemu i na rozkaz króla go ukamienowali na dziedzińcu domu Pana. 22 Król Joasz nie pamiętał dobrodziejstwa, które uczynił dla niego Jehojada, ojciec Zachariasza, lecz zabił jego syna. A gdy on umierał powiedział: Niech Pan wejrzy i niech zażąda zdania sprawy.
23 A gdy minął rok, wystąpiło przeciwko niemu wojsko Aramu i przybyło do Judy i Jerozolimy. Wytracili wszystkich książąt spośród ludu, a cały łup posłali do króla Damaszku. 24 Choć przybyła armia Aramu była nieliczna, to Pan wydał w jej ręce bardzo liczne wojsko, ponieważ opuścili Pana, Boga swoich ojców, i wykonali sąd na Joaszem. 25 A gdy oni od niego odeszli, zostawiając go w ciężkiej chorobie, wtedy jego słudzy uknuli przeciwko niemu spisek z powodu krwi syna kapłana Jehojady, i zabili go w łożu. Umarł i pochowali go w Mieście Dawida, lecz nie w grobach królewskich.
26 A oto ci, którzy spiskowali przeciw niemu: Zabad, syn Ammonitki Szimeat, i Jehozabad, syn Moabitki Szimrit. 27 O jego synach, licznych wyroczniach przeciwko niemu i odnowie domu Bożego, napisano w komentarzu do Księgi Królów. A królem po nim został jego syn Amazjasz.