Йов: Чому Всемогутній не дав знати про час покарання нечестивих?
1 Чому Всемогутній не дав знати про час покарання, і навіть ті, котрі Його знають, не бачать Його днів?
2 Нечестиві пересувають межі, грабують отари разом із пастухами.
3 Відбирають ослів від сиріт і женуть, беруть у заставу єдиного вола вдовиці;
4 проганяють убогих з дороги, – всі пригноблені краю змушені від них ховатись.
5 Наче дикі осли в пустелі, вони виходять з самого ранку на свою невдячну працю, шукаючи здобичі, адже пустеля для них – хліб для їхніх малят.
6 Пожинають чужі ниви, й оббирають виноградники нечестивих.
7 Нагими, не маючи одягу лягають спати, а коли холодно, не мають чим накритись.
8 Промоклі гірською зливою, й не маючи де сховатись, вони туляться до скелі.
9 Вони відривають від грудей сироту, й беруть у заставу немовля вбогого.
10 Ходять без одягу, і голодними носять снопи.
11 Хоч вони поміж мурами вичавлюють олію, топчуть у чавильнях виноград, самі залишаються спраглими.
12 З міст лунають стогони вмираючих, поранені благають про допомогу, але Бог не звертає на це уваги.
13 Нечестивці повстають проти світла, – вони не знають Його доріг, і не ходять Його стежками.
14 Перш ніж настане ранок, встають злочинці, вбивають бідного та жебрака, а ночами бродять, наче злодії.
15 Перелюбник також чекає, поки почне смеркатися, мовляв, ніхто мене не впізнає, і покриває своє обличчя.
16 Вони у темряві підкопуються під доми й грабують , а вдень зачиняються, бо не люблять світла.
17 Адже ранок для усіх їх разом – це смертна тінь, та й коли розвидняється, – їх огортають жахи.
18 Вони носяться, наче на воді шумовиння, – їхній уділ на землі – прокляття, і проклята дорога до їхніх виноградників.
19 Як посуха та спека випаровують снігову воду, так шеол забирає грішників.
20 Лоно материнське забуде про них, – вони стануть ласощами для хробаків; ніхто їх більше не згадає. Злочинець буде зламаний наче дерево.
21 Злочинець знущається з бездітної, щоб вона й далі не родила, та й вдовиці він не робить добра.
22 Однак Бог Своєю силою продовжує життя жорстоких мучителів, проте ніхто з них не впевнений, що нема загрози їхньому життю.
23 Господь сприяє їхній безпеці, на яку вони можуть спертися, але Його очам відкриті всі їхні дороги.
24 Вони ледве піднесуться, проте швидко зникають, сохнуть і в’януть, як і всі люди, – наче зрізані колоски.
25 А якщо це не так, то хто може спростувати, засвідчивши, що я говорю неправду, і обернути мої слова в ніщо?
Grzesznicy wyzyskują biednych
1 Dlaczego, mimo iż Wszechmocny nie ukrywa wydarzeń,
ci, którzy Go znają, nie rozpoznają dni Jego?
2 Bezbożni przesuwają granice,
kradną trzody i prowadzą na swoje pastwiska.
3 Zabrali osła sierotom,
a wdowie w zastaw wzięli wołu.
4 Ubogich spychają z drogi,
biedacy kraju ukrywają się razem.
5 Jak dzikie osły na pustyni
wychodzą do pracy i szukają żywności,
pustynia pokarmem ich i ich dzieci.
6 W nocy na polu zbierają zboże
i ogołacają winnicę bezbożnika.
7 Sypiają nago, bez odzienia,
i nie mają okrycia w czasie zimna.
8 W górach mokną na deszczu,
z braku schronienia tulą się do skały.
9 Bezbożni sierotę odrywają od piersi,
a dziecko biednego biorą w zastaw.
10 Ubodzy chodzą nago, bez odzienia,
i wygłodniali noszą snopy.
11 Tłoczą oliwę między murami,
wyciskają wino, ale są spragnieni.
12 Z miast dochodzi jęk umierających,
mordowani wołają o pomoc,
ale Bóg na to nie zważa.
13 Bezbożni są wrogami światłości,
nie poznali jej dróg
i nie pozostali na jej ścieżkach.
14 O poranku wstaje morderca,
zabija ubogiego i nędzarza,
a w nocy chodzi jak złodziej.
15 Cudzołożnik wypatruje zmroku
i mówi: Nikt mnie nie zobaczy.
I na twarz kładzie zasłonę.
16 W ciemności włamują się do mieszkań,
w dzień zamykają się w domu,
gdyż nie chcą znać światła.
17 Bo dla nich mrok jest jak poranek,
przywykli do grozy ciemności.
Kara dla bezbożnych
18 Lekko unoszą się na powierzchni wody,
przeklęte jest ich dziedzictwo na ziemi,
nikt nie schodzi na drogę do ich winnic.
19 Jak susza i upał wchłania wodę ze śniegu,
tak Szeol pochłania grzesznika.
20 Zapomni o nim łono matki,
a robactwo zje go jak słodycz.
Nikt o nim nie wspomni,
a jego nieprawość będzie złamana jak drzewo.
21 Skrzywdził bezpłodną, która nie rodziła,
i nie pomógł wdowie.
22 A jednak Bóg swą mocą przedłuża dni ciemięzców
i podnosi ich, choć zwątpili w swe życie.
23 Daje im oparcie, są bezpieczni,
Jego oczy czuwają nad ich drogami.
24 Na krótko są wywyższeni i znikają,
więdną, jak wszystko niszczeją,
i będą ścięci jak czubek kłosa.
25 Czy nie jest tak? Kto powie, że kłamię
i w nicość obróci moje słowa?