Манассія – цар Юдеї
1 Манассії було дванадцять років, коли він зійшов на царський престол, і п’ятдесят п’ять років владарював у Єрусалимі.
2 Він чинив зло перед Господом, наслідуючи огидні звичаї народів, яких Господь прогнав перед Ізраїльтянами.
3 Він знову побудував капища на узвишшях, які знищив його батько Єзекія, та спорудив жертовники ваалам, влаштував священні гаї (Ашери ), поклонявся й служив усьому небесному воїнству.
4 Він навіть поставив ідольські жертовники в Господньому Храмі, щодо якого Господь сказав: У Єрусалимі пробуватиме Моє Ім’я навіки!
5 Він спорудив жертовники всьому небесному воїнству в обох дворах Господнього Храму.
6 Манассія проводив своїх дітей через вогонь у Долині Бен-Гінном, займався чаклуванням і ворожінням, завів викликачів духів та заклиначів. Він примножував також інші злочини перед Господом, викликаючи Його гнів.
7 Зробивши різьблену статую Астарти , він поставив її в Божому Храмі, про який Бог сказав Давидові та його синові Соломону такі слова: У цьому Храмі та в Єрусалимі, якого Я обрав серед усіх племен Ізраїлю, закарбую Моє Ім’я навіки!
8 Я більше не дозволю, щоб ноги Ізраїльтян залишили край, який Я призначив їхнім батькам, але за умови, що вони будуть твердо дотримуватись усього того, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім Законом, Заповідями і постановами.
9 Але Манассія розбестив Юдею і мешканців Єрусалима, так що вони чинили гірше, ніж ті народи, яких Господь знищив задля Ізраїльтян.
10 Господь застерігав Манассію та його громадян, але вони на те не зважали.
11 Тому Господь спровадив на них командирів війська ассирійського царя, які схопили Манассію, прив’язали ланцюгом й, закувавши його в мідні кайдани, запровадили його до Вавилона.
12 І коли він опинився в тяжких обставинах, то почав благати Господа, свого Бога; він цілковито впокорився перед Богом своїх батьків.
13 Манассія щиро молився до Нього, і Господь пішов йому назустріч, вислухав його благання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манассія зрозумів, що Господь є Богом.
14 Після цього він спорудив зовнішню стіну Міста Давида в долині на захід від Гіхону аж до входу в Рибну Браму, навколо Офелу, значно піднявши її вгору. В усіх містах-твердинях Юдеї Манассія настановив воєначальників.
15 Він усунув чужих богів і різьблену статую Астарти з Господнього Храму, а також усі жертовники, які раніше збудував на горі поряд з Господнім Храмом у Єрусалимі, викинувши усе це за місто.
16 Манассія встановив Господній жертовник на його місце, й приніс на ньому мирні жертви подяки, і наказав Юдеям, аби служили Господу, Богові Ізраїлю.
17 Проте народ і надалі приносив жертви в капищах на узвишшях, але вже Господу, своєму Богові.
18 Усі інші оповіді про Манассію та зміст його молитви до свого Бога, слова провидців, які звертались до нього в Ім’я Господа, Бога Ізраїлю, – все це записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
19 Про його молитву, і те, як Бог вислухав Його благання; про всі його гріхи та його відступництво; про ті місця, де споруджував капища на узвишшях й влаштовував священні гаї (Ашери ); про різьбленого боввана до свого упокорення, – про все це записано в Споминах Ясновидця Хозая.
20 Манассія спочив зі своїми батьками, і його поховали в його власному палаці. Замість нього став царем його син Амон.
Амон – цар Юдеї
21 Амонові було двадцять два роки, коли він зійшов на царський престол, і два роки владарював у Єрусалимі.
22 Він чинив те, що було не до вподоби Господу, за прикладом свого батька Манассії. Амон приносив жертви і поклонявся всім ідолам, яких наробив його батько Манассія.
23 Але, на відміну від свого батька Манассії, Амон не впокорився перед Господом; він лише збільшував свої провини.
24 Проти нього вчинили змову його слуги, і вбили його у його власному палаці.
25 Проте громадяни країни знищили всіх, хто брав участь у змові проти царя Амона, і замість нього ті ж громадяни оголосили царем його сина Йосію.
1 Manasses miał dwanaście lat, gdy został królem i królował w Jerozolimie pięćdziesiąt pięć lat. 2 Czynił to, co złe w oczach Pana, naśladując obrzydliwości tych narodów, które Pan wypędził przed Izraelitami. 3 Powrócił do budowania wyżyn, które zburzył Ezechiasz, jego ojciec, i postawił ołtarze dla baali, uczynił aszery i oddawał pokłon całemu wojsku niebios, i jemu służył. 4 Zbudował ołtarze w domu Pana, o którym Pan powiedział: W Jerozolimie będzie Moje imię na wieki. 5 Na dwóch dziedzińcach domu Pana zbudował ołtarze dla całego wojska niebios. 6 I to on przeprowadził przez ogień swoich synów w dolinie Ben-Hinnom, uprawiał wróżbiarstwo, czary, magię, ustanawiał wywoływaczy duchów i wróżbitów. I czynił bardzo wiele zła w oczach Pana, aby pobudzić Go do gniewu. 7 Postawił posąg bóstwa, który uczynił, w domu Bożym, o którym Bóg powiedział do Dawida i do Salomona, jego syna: W tym domu i w Jerozolimie, którą wybrałem ze wszystkich szczepów Izraela, umieszczę Moje imię na wieki. 8 I już nie pozwolę usunąć Izraela z tej ziemi, którą przeznaczyłem dla waszych ojców, jeżeli tylko będą troszczyć się, aby wypełniać wszystko, co przykazałem im za pośrednictwem Mojżesza w całym Prawie, przepisach i przykazaniach. 9 Manasses wprowadził w błąd Judę i mieszkańców Jerozolimy, aby czynili zło większe niż narody, które wytępił Pan sprzed oblicza Izraelitów.
10 Pan przemawiał do Manassesa i do jego ludu, ale oni nie zwracali na to uwagi. 11 Sprowadził więc Pan przeciwko nim dowódców wojska króla Asyrii, którzy chwycili hakami Manassesa, zakuli w łańcuchy z brązu i uprowadzili do Babilonu.
12 A gdy był w ucisku, błagał Pana, swego Boga, i uniżył się bardzo przed Bogiem swoich ojców. 13 Modlił się do Niego, a On dał mu się przebłagać. Wysłuchał jego błagania i sprawił, że wrócił do Jerozolimy, do swego królestwa. Manasses zaś poznał, że Pan jest Bogiem. 14 Potem wybudował mur zewnętrzny Miasta Dawida na zachód ku Gichonowi, w dolinie aż do wejścia do Bramy Rybnej i wokół Ofelu, i znacznie go podwyższył. Postawił też dowódców wojska w każdym ufortyfikowanym mieście w Judzie. 15 Usunął obcych bogów i posąg z domu Pana oraz wszystkie ołtarze, które zbudował na górze domu Pana i w Jerozolimie, i wyrzucił na zewnątrz miasta. 16 Ustawił ołtarz Pana i złożył na nim krwawe ofiary, ofiary wspólnotowe i dziękczynienia, i polecił Judzie, by służył Panu, Bogu Izraela.
17 Jednakże lud ciągle składał ofiary na wyżynach, ale tylko dla Pana, swego Boga.
18 A pozostałe dzieje Manassesa, jego modlitwa do Boga i słowa Widzących, którzy przemawiali do niego w imieniu Pana, Boga Izraela, są oto w Dziejach Królów Izraela. 19 Jego modlitwa i przebłaganie, każdy jego grzech i występek, i miejsca, na których zbudował wyżyny, ustawił aszery i posągi przed ukorzeniem się, są oto opisane w Dziejach Chozaja. 20 Manasses spoczął przy swoich przodkach i pochowano go w jego domu, a po nim królem został jego syn Amon.
21 Amon miał dwadzieścia dwa lata, gdy został królem i królował w Jerozolimie dwa lata. 22 Czynił to, co złe w oczach Pana, tak jak czynił Manasses, jego ojciec. Wszystkim posągom, które uczynił Manasses, jego ojciec, Amon służył i składał krwawe ofiary.
23 Amon nie ukorzył się przed Panem, jak ukorzył się Manasses, jego ojciec, lecz pomnażał swoją winę. 24 Jego słudzy zawiązali przeciw niemu spisek i zabili go w jego własnym domu. 25 Lecz lud tego kraju zabił wszystkich spiskujących przeciw królowi Amonowi. Lud tego kraju królem po nim ustanowił Jozjasza, jego syna.