Пророцтво щодо Самарії та Єрусалима
1 Слово Господа, яке було до Міхея з Морешету, за днів Юдейських царів: Йотама, Ахаза та Езекії. Ось що йому було показано щодо Самарії та Єрусалима.
2 Слухайте, всі народи! Прислухайся, краю, та все, що його наповнює! Владика, Господь, буде проти вас свідчити, – Сам Господь зі Свого святого Храму.
3 Адже Господь виходить зі Свого місцеперебування, – Він сходить і ступає по висотах землі.
4 Під Ним тануть гори, і розпадаються долини, наче віск від вогню, і як води, що стікають по стрімких схилах.
5 А все це через провину Якова та з приводу гріхів Ізраїлевого роду. У чому ж провина Якова? Хіба не Самарія? Звідкіля ідольські пагорби Юди? Хіба не від Єрусалима?
6 Через те перетворю Самарію на купи каміння в полі, – на місце для садження виноградної лози, – повикидаю її каміння в долину, й відкрию навіть підвалини її стін.
7 І будуть розбиті всі її боввани, – спалені у вогні всі її подарунки за блудодійства. Я потрощу всіх її ідолів, – адже вони отримані за розпусництво, – тому й до розпусників вони повернуться .
Жалоба Міхея
8 Через це, – каже Міхей , – буду тужити й голосити, ходитиму голим і босим, буду вити, як шакали, і скиглити, наче страуси.
9 Хоча рани Самарії смертельні, й сягають аж до Юдеї, – горе постукало навіть у брами мого народу, – самого Єрусалима.
10 Проте не розголошуйте про це в Ґаті, не тужіть і не плачте в Бет-Леафрі, а просто качайтеся в поросі.
11 Ходіть, мешканці Шафіра, нагими й осоромленими, бо не можуть вийти вам назустріч мешканці Цаанана. Чути голосіння і в Бет-Ецелі, тому не чекайте підмоги і звідти.
12 Як можна очікувати чогось доброго мешканцям Мароти, коли лихо від Господа прийшло аж до брам Єрусалима.
13 Запрягай коней у колісницю, мешканцю Лахіша, який став початком гріха для Сіонської доньки, адже в тебе знайдені ті самі злочини, що й в Ізраїлі.
14 Тому тобі доведеться дати розвідний лист Морешет-Ґатові, – палаци Ахзіва стануть обманом для царів Ізраїлю.
15 Що ж до мешканця Мареші, то до тебе Я пришлю того, котрий присвоїть твої володіння, так що аж до Адуллама досягне слава Ізраїлю .
16 Поголи собі голову й обстрижи бороду на знак жалоби за твоїми улюбленими дітьми, зроби собі лисину, як у орла , адже вони забрані від тебе в полон.
Bóg oskarża królestwa Judy i Izraela
1 Słowo Pana, skierowane do Micheasza z Moreszet, za panowania Jotama, Achaza i Ezechiasza, królów judzkich, w widzeniu dotyczącym Samarii i Jerozolimy:
Pan oskarża swój lud
2 Słuchajcie, wszystkie narody!
Usłysz ziemio, i to, co ciebie zapełnia!
Niech Pan Bóg świadczy przeciwko wam,
Pan ze swojej świętej świątyni!
3 Oto Pan wychodzi ze swojej siedziby,
zstępuje i kroczy po wyżynach ziemi.
4 Rozpływają się pod Nim góry,
a doliny topią się
jak wosk w ogniu,
jak wody rozlane po urwisku.
5 A to wszystko z powodu przestępstwa Jakuba
i grzechów domu Izraela.
Kto jest przyczyną przestępstwa Jakuba?
Czy nie Samaria?
Kto jest przyczyną grzechów domu Judy?
Czy nie Jerozolima?
6 Dlatego zamienię Samarię
w rumowisko na polu,
– w miejsce pod winnicę.
Strącę w dolinę jej kamienie
i odsłonię jej fundamenty.
7 Wszystkie jej posągi zostaną rozbite,
całe jej bogactwo, pochodzące z nierządu, będzie spalone w ogniu,
a wszystkie jej bożki roztrzaskam na kawałki!
Bo zebrano je z zapłaty nierządnicy,
i znowu obrócą się w zapłatę dla nierządnicy.
Prorok lamentuje nad losem swego ludu
8 Dlatego płaczę i lamentuję,
będę chodził bosy i nagi,
zawodził jak szakale
i kwilił jak strusie.
9 Bo jej rana jest nieuleczalna,
sięga aż do Judy,
dochodzi aż do bram mojego ludu,
aż do Jerozolimy!
10 W Gat nie opowiadajcie o tym,
lecz płaczcie i rozpaczajcie!
W Bet-Leafra
tarzajcie się w prochu!
11 Uciekaj, mieszkanko Szafiru,
haniebnie obnażona!
Mieszkanka Saananu nie zdążyła wyjść!
Żałoba w Bet-Haesel!
Pozbawiono was ratunku!
12 Jak może spodziewać się pomyślności
mieszkanka Marotu,
skoro Pan zesłał nieszczęście
aż do bram Jerozolimy!
13 Zaprzęgnij rumaki do rydwanu,
mieszkanko Lakisz,
od której zaczął się grzech Córy Syjonu,
gdyż tam znaleziono przestępstwo Izraela.
14 Dlatego oddasz dary
Moreszet-Gat,
domy Akzibbędą złudną nadzieją
dla królów Izraela.
15 Przyprowadzę też tego, który weźmie cię w posiadanie,
mieszkanko Mareszy,
aż do Addullam odejdzie
chwała Izraela.
16 Ostrzyż się i ogól
z powodu synów,
którzy byli twoją radością.
Niech twoja łysinastanie się szeroka jak u sępa,
ponieważ zostaną od ciebie uprowadzeni.